Зимовий відпочинок: дороге хобі чи реальний відпочинок

 І якщо з лижами усе зрозуміло, бо сподіваюсь, що саме більшість людей все ж вміє кататись (або так думає), то з катанням на дошці викликає море запитань. Звичайно є чимало і тих, хто сприймає бордерів, як смертників на прасувальних дошках.

Спробуймо популярно розібратись, що ж таке борд та куди на ньому їдуть.

На вулиці 2013 рік і сноуборд майже у всьому світі із модного аксесуару перетворився на стиль життя та вид спорту: бординг включили до програми Олімпійських ігор. І ось, переглянувши на Ютубі купу відео, де вправні молодики блискавично спускаються на дошках до підніжжя гори, одночасно виконуючи карколомні трюки, ти розуміє, що теж так хочеш. Чудова ініціатива, але також варто розуміти і те, що це небезпечно для здоров'я у випадку неправильної підготовки.

По-перше навчіться правильно падати, бо падати Ви будете дуже часто. І запам'ятайте, що стиль катання на дошці повністю суперечить фізіології людини, адже ми їдемо боком, а не передом, як на лижах.

Ось декілька простих порад, які дозволять Вам залишитись неушкодженим.

Перше і найголовніше – бережіть голову. Це найбільш крихке і важливе місце людини, тому шолом обов'язковий і не слухайте тих, хто каже, що це не так.

Удар від падіння слід приймати найміцнішими частинами тіла. При падінні вперед – колінами, на бік – передпліччями, назад – дупою, а потім спиною і у жодному разі не потрібно витягати руки в бік падіння, варто розслабитись – тіло саме прийме безпечне положення.

Не забувайте також і про сноубордівський захист.

Купуємо борд

Вибір борду не такий вже й легкий, як здається, особливо, коли в магазині очі просто розбігаються від розмаїття і кожна дошка дивує своєю оригінальністю. І тут варто зупинитись та згадати, що ми вибираємо спортивне спорядження, а не модний аксесуар. Зараз у магазинах Вам допоможуть підібрати справді добру дошку з правильною довжиною (ростовкою) та з врахуванням рівня Вашого катання. Ціна комплекту може починатись від 3 тис. гривень та рухатись до 25 тисяч і вище.

Ось декілька простих істин, що дозволять Вам банально зекономити гроші без втрати якості. Комплект – це кріплення, взуття (боти) і дошка.

Дошка. Колір та малюнки не мають жодного значення – це справа смаку, а от купувати новачку дорогу цяцьку не варто так, як він сам не знає, чого хоче. Тому першу дошку можна взяти дешеву, навіть вживану, щоб було не шкода.

Кріплення. Це те, що триматиме Ваші ноги на дошці. Тут варто зазначити, що кріплення спокійно «переживають» 2-3 дошки і тому сміливо можна брати дорожче та краще. Тут також варто не забувати про здоровий глузд.

Взуття (боти). Найважливіше – це правильне взуття. Воно має бути зручним для Вас і добре фіксувати ногу, адже при поганій фіксації керованість дошки знижується, і тому збільшується ризик травми. Тут також не варто економити.

Купили дошку і гайда кататись, але знову виникає питання, куди їхати і де навчатись цій нехитрій справі.

Навчитись можна і самому після перегляду навчальних роликів в інтернеті, та все ж краще взяти інструктора, який все детально розкаже та покаже. Дорого, але здоров'я важливіше.

Щодо місця, то, наприклад до Славського лише 2 години електричкою. Можна розпочинати підкорення вершин звідти, але, приїхавши на будь-яку гору, Ви можете зустрітись із повною непідготовленістю трас до катання, або відсутністю снігу як такого, повною відсутністю сервісу, кілометровими чергами на підйомники та іншими неприємностями. Славнозвісний Тростян дуже складний для новачка і вражає абонементними цінами на катання у розмірі від 170 до 250 грн., залежно від того, де Ви кататиметесь.

Популярний курорт Буковель, звичайно, на дві голови вищий від попередників. Денний абонемент на катання коштує лише 20-30 гривень дорожче, але уся справа у тому, що вартість доби проживання на курорті стартує від 800 грн. у той час як у Славську – 300 гривень.

Третій і найбільш прийнятний варіант для початківця – це поїздка за кордон. Ціна-якість приємно здивують і тому не варто відразу замахуватись на Куршевель чи інші дорогі курорти десь у Альпах. Попросивши у тур-оператора підшукати Вам бюджетну поїздку на 3-4 дні в гори, Ви здивуєтесь ціною у 2 тис. грн. за дорогу в обидва боки, візу, проживання (можливо із сніданком) та абонементом на катання на 3 дні у тій ж Польщі. Це не найдешевший варіант, але дешевше, ніж на Буковелі.

А тепер думки та бачення сноубордінгу очима різних людей:

Ліля Турянська, 21 рік, стоматолог

1) Чому Ти почала займатися сноубордом? Як давно?

Бордом почала займатись від безділля та й просто хотілось чогось нового. Тим більше, що зимою нічого робити. Є озера, моря, а от взимку я ніде не була.

2) Чому саме борд?

Дошку вибрала, бо там просто ноги пришпилені до однієї палки і не роз'їжджаються.

3) Чи складно було навчитись кататись?

Дошку мені подарували на день народження і я, не маючи ні куртки, ні захисту, взяла її під пахви та й пішла сама в парк культури, де і почала вчитись. Складно не було, хіба синяки трохи соромили та напрягали.

4) Що Тобі подобається найбільше у сноубордингу?

Найбільше подобається швидкість та відчуття свободи. Сноуборд – це спосіб вивільнення енергії та отримання порції доброго адреналіну.

5) Чи є в Тебе якась неприязнь до лижників?

Комусь подобаються лижі, комусь сноуборд. Немає жодної неприязні.

Сергій Босик, 18 років, студент

1) Чому Ти почав займатися сноубордом? Як давно?

З дитинства в моїй сім'ї була традиція їздити взимку на гірськолижний відпочинок. Спочатку мене садили на лижі, але мені це не дуже вдавалось і навіть тоді, коли я навчився кататись добре (а катався на лижах десь 8-9 сезонів), мені не дуже подобалось. Сам процес не викликав у мене жодних позитивних емоцій і я гадав, що так буде з усіма видами гірськолижного спорту. Але в якийсь момент мій брат почав кататись на сноуборді і я звернув увагу на борд. Протягом деяких сезонів я спостерігав за сноубордистами і вирішив, що мушу спробувати.

2) Чому саме борд?

Більше нічого не лишалось. Існують тільки лижі і борд. Звичайно, є різні різновиди лиж, такі, як блейди, і багато інших, назв яких я не пам'ятаю, але для мене – це звичайне катання і нудний досвід.

3) Чи складно було навчитись кататись?

Так. На відміну від лиж, триматись на борді було справді важко. Враховуючи мій немалий гірськолижній досвід і розуміння природи схилу, навіть з допомогою тренера я з'їжджав увесь перший тиждень на п'ятій точці.

4) Що Тобі подобається найбільше у сноубордингу?

Грація і стиль катання. Не зважаючи на те, що навчатись було дуже важко, я полюбив цей спорт. Коли я зробив перший повноцінний маневр на сноуборді, то мені здалось, що я опанував дуже непросту наук. І я дуже пишався собою. Коли я вже добре навчився їздити на борді, то відчув той адреналін і те задоволення від катання, якого мені завжди бракувало на лижах. Це треба спробувати щоб відчути, це складно описати словами.

5) Чи є в Тебе якась неприязнь до лижників?

Ні, а чому вона має в мене бути? У цих людей лише інші вподобання, хоча я і вважаю їх трохи застарілими. Крім того, що від лиж немає жодного задоволення, так я ще й відчував себе старим, виробляючи усі ці дуги. Для мене так виглядають більшість лижників (особливо жінки, бо в них така манера їзди), окрім, щоправда, професійних лижників. Вони їздять дуже гарно. В цілому, я вважаю (і знаю з досвіду), що, якщо ви перейшли з лижів на борд, то на лижі вам навряд чи вже захочеться ставати знову. У будь-якому випадку, варто спробувати обов'язково!

Анастасія Пятакова, 20 років, студентка

1) Чому Ти почала займатися сноубордом? Як давно?

Зараз я навчаюсь в Львівському Національному університеті імені Івана Франка. Бордом займаюсь приблизно 5 років. На борд перейшла з лиж. Стало цікаво оволодіти майстерністю катання.

2) Чому саме борд?

Тому що на лижах я вже вмію.

3) Чи складно було навчитись кататись?

В мене був хороший тренер, якому я зараз завдячую своїм вмінням кататись на будь-яких курортах, але, загалом, з бордом у мене не було жодних проблем.

4) Що Тобі подобається найбільше у сноубордингу?

Мені подобається швидкість, адреналін і те відчуття свободи, котре дарує спуск засніженою горою.

5) Чи є в Тебе якась неприязнь до лижників?

Відповім просто, немає жодної неприязні, це не суттєво, хто на чому катається.

Артем Тимошенко, 18 років, студент

1) Чому Ти почав займатися лижами? Як давно?

Мені 18 років і в даний час я навчаюсь у коледжі в Польщі. Займатись почав ще коли мені було 4 роки, таке рішення прийняли мої батьки. Я, взагалі, не знав про існування такого виду катання, як дошка і в нашому місті не було інших цікавих спортивних секцій.

2) Чи складно було навчитись кататись?

Перший час звичайно було складно, адже ніщо не дається легко. Для мене це були досить серйозні фізичні навантаження.

4) Що Тобі подобається найбільше у лижах?

Швидкість і відчуття того, що ти летиш вниз з гори і цей політ контролюєш саме ти. І, звичайно, це увага, яку на тебе звертають, коли ти добре катаєшся і на великій швидкості вимальовуєш фігури вищого пілотажу на лижах.

5) Чи є в Тебе якась неприязнь до сноубордистів?

Жодного негативу до тих, хто вибрав катання на дошці для прасування я не маю. Це такі ж люди, як і я, котрі просто хочуть відпочити та отримати задоволення від катання. А те, що хтось вважає їх небезпечними чи ще щось, то це все казки. Серед лижників також вистачає неадекватних. Все залежить від людини та наявності голови на її плечах.