Баскетбольні балаболи

Баскетбольні балаболи

олександр ковальчук,  20 лютого 2013

Позачергова сесія міської ради щодо будівництва арени до Євробаскету-2015 мала стати баластом, що заспокоїть львівських депутатів так сильно роз'ятрених різними спокусами.

Гальмувати депутатські спокуси мали: головний лодист Львівщини Костюк та головний лорист Галичини Колодій.

Костюк прочесав присутнім у залі усю політику регіональної партії щодо місця та термінів будівництва арени і знову присів біля Садового, щоб періодично дивуватись особливостям роботи місцевих депутатів та милуватись довгими мікрофонами, яких ніколи не буде у стінах Львівської облради.

Колодія проігнорували до останньої хвилини і тому недивно, що він вампірив присутніх своїм мефістофельним поглядом та вухами.

Почалось традиційне і циркове протисидіння Садового та переважно свободних депутатів. Спочатку виявилось, що депутатів киданули з голосуванням за Липову алею, оскільки це робилось не заради благої справи, а заради аврального проштовхування Львова у список міст-приймальників Євробаскету-2015 і також заради того, щоб Янукович та Азаров не сильно сердились на традиційну галицьку розважливість.

Згодом історія закинула Садового на Ряшівську, де той стопудово забив місце для майбутньої арени. Але одного пізнього вечора ЛОДА повідомила, що арена буде збудована в чаші стадіону "Україна", яка і накриватиметься баскетболом та концертами 200 днів на рік.

За розкладів таких хитромудрих замуток та підводних течій Садовий вирішив використати вже традиційну техніку зверхнього, батьківського тролінгу депутатів, як отих нерозумних дітей.

Традиційними мішенями Садіка стали Мельничук та Гірняк. Гірняку Садовий ніяк не може вибачити мерських амбіцій і тому на тому моменті такої ненависті у нього вже навіть починають з'являтись елементи емпатії до бідного Володі. У цьому аспекті в Садового до Гірняка вже починає просинатись якийсь материнський інстинкт щодо ніжного приголублення загубленої бідосі.

До Мельничука він застосовує тактику "опускання підніманням". Садовий вже навіть неприховано починає запрошувати Мельничука додому за порціями швидкої і такої необхідної для свободівця інфи. Мельничук за такого форс-мажору набрався юридичного форсу і також почав тролити свого мера різними гномистими штуками.

Зважаючи на такий опір, Садовий періодично кидає погляди на балкон, де сидить Процик – його французький зв'язковий зі самим Шаманом.

В очах Процика Садовий шукає похвали та ласки за добре вчинені вчинки.

Секретар міськради Павлюк цього разу наслідує мовчазний приклад Колодія і лише десь на фініші ситуації починає лобіювати компанію Коломойського.

Можливо на таку пасивність його спонукала придверна тінь його друга Москаленка, який сьогодні був з більш веселковим настроєм своїх обіймів і тому не так сильно провокував на якусь активність руками в спину.

За такої німої сцени Садовий знову влаштував шоу одного месії. Почав рвати на собі вишиванку за недоторканність львівських парків та почав плакатись наплічним хрестом над тим, що якийсь невидимий анонім постійно вставляє палки у його вертикальні колеса.

Депутат Мочарський відразу ж поцікався розміром копит того активного кидача палок у мерські отвори. Садовий милосердно відмазав тіло Мочарського від такої неприємної ідентифікації. Але Мочарському виявилось замало такої уваги і тому він поцікавився у Садового про його плани щодо якогось вже гандбольного Євро у Львові та пообіцяв організувати для мера необхідний стадіон для ручного гандболу.

Поки Мочарський обіцяв Садовому щось гандбольне, Гринда навіть не намагався уявляти наслідки потрапляння анонімних палок у колеса. Можливо тому, що його побратим Гутник порівняв Андрія Івановича з бухим головою сільради десь у глибинці.

Пацанячі батли тимчасово припинились лише на той час, коли на трибуні з'являлась представниця НПЗ "Галичина" Олена Жуковська. Вона елейно хвалила ініціативи Садового і намагалась рибкою проскочити між депутатським молохом.

Богом клялась не чіпати дітей заради втілення інвесторських фантазій і прогнозувала будівництво розважайлівки в чаші стадіону "Україна".

Гендир Карпат Дедишин намагався мовчати про головне, оскільки періодично перебує у Туреччині на зборах.

Але саме він запропонував іншу думку про долю стадіона "Україна", зазначивши, що на чашу ніхто не посягатиме і вона залишитись символом карпатівського фарту. А баскетбольні концерту будуть десь збоку і скоса.

Візиткова представниця девелоперської компанії DeVision (Дмитра Буряка) Наталя Кацар-Бучковська трохи збурхливила і без того моторошну атмосферу сесії своїми будівельними претензіями на баскетбольну арену.

Мова зайшла про документацію, що так необхідна для блискавичного початку будівництва і тут виявилось, що директор департаменту містобудування Андрій Павлів вже скинув усе необхідне дніпропетровській будівельній групі "Майстер". Кацар-Бучковська відразу заперечила поінформованість своїх джерел щодо діяльності таких будівельників.

На очах назрів скандал. Депутати почали шукати в залі лижного інструктора. Садовий почав переглядати візитівку Кацар-Бучковської і згадав, що бачить цю кобіту вперше у житті. Всім знову став потрібен лижний інструктор.

На хвилі навколишнього кидалова на лижі стала навіть Лясковська, а біля неї вже і Павлюк.

Після сесії Садовий вже переконував журналістів, що згадані вище юридичні особи – це одна структура, якій лише варто розібратись у своїх горизонталях та перетерти свої футбольно-баскетбольні непорозуміння у правилах гри на території Львова.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.