7 жовтня 2020олександр ковальчук

Krapka;KOMA "Time's Not Real" (2020)

Львівський дует з учнівським EP на британських теренах ню-джазу.

Дует львів'янок Іри Лобанок та Альони Коваленко проштовхує на льокальну сцену атмосферку британського туману.

EP "Time's Not Real" від львівського дуету Krapka;KOMA презентує широким масам учнівський варіант ню-джазових стандартів з тієї гіпнотайзовою застиглістю ностальгійної тяглости, яку зазвичай оточують флером ажурної атмосферності.

П'ять треків EP старанно заточені під стандарти жанру, все це, звичайно, мило, але нічого цікавого. Хіба що хтось зі слухачів натхненно зачарується акцентом. Прекрасно, звісно, що дівчата відразу йдуть на англомовний ринок ("Sweet Distraction" та коляборація з ісландкою Pixi Ink "Sugar Moon"), але краще, щоб поки ці дівчачі сподівання та розчарування лунали українською мовою. Тоді б вони могли претендувати на щось більше, аніж льокальна слава.

Хоча трек "Time's Not Real" взагалі чомусь опускає рівень стандартів до фонової музички для магазинів спідньої білизни. Трек "Asylum" змушує згадати харківський колектив Lюк, а також проєкт їхнього клавішника Олега Сердюка Younnat. А ще треки "Asylum" та "Real Eyes Realise Real Lies" своєю дабовою долею спонукають згадати благословенні 90-ті, а саме британський колектив Seefeel.

Найбільша проблема львівського колективу Krapka;KOMA в тому, що вони наразі лише бліда місцева тінь не так британців The Cinematic Orchestra, як британців Submotion Orchestra з їхнім ню-джазовим різноманіттям (аж до неосоулу, наприклад, "All Yours", "Trust/Lust", "Variations").

Їхньої глибини та нюансів мусить рвучко прагнути колектив Krapka;KOMA, оскільки часи нині такі, що навіть перлинка з цьогорічного альбому канадців Braids "Ocean" десь загубилась в морі релізів.