Сухий бюджет Львова

Львів та область третій місяць живуть в умовах воєнного стану. Для всіх нас, зокрема, й місцевої влади, це вперше. Тому не варто дивуватися, що в діях влади, як і всіх нас, чимало хаосу, непродуманих рішень та помилок. Частину з них таки згодом виправляють.

Влада Львова в умовах війни зосередилась на теробороні, а також на створенні умов для прийому, тимчасового проживання, соціального захисту переселенців, а також на допомозі підприємцям зі Сходу, які евакуювали свій бізнес до нашого міста. Львів, як заявляють її представники, у час війни перетворився на важливий гуманітарний хаб. Ніхто не знає достеменно, що означає цей термін, але фактом є те, що транзит переселенців через Львів є значним, а допомагають з ним справитися абсолютно всі мешканці міста.

Під час нових воєнних викликів у діяльності виконавчої влади Львова на другий план відійшли проблеми самих містян та місцевого бізнесу. Всі постійно чують та бачить сприяння переселенцям, однак вже майже три місяці ніхто не розв'язує, наприклад, проблеми пільг для місцевого бізнесу, що зазнає збитків від війни, боргів, які Львівська міськрада не закрила за роботи, що виконали ще у минулі роки. Також варто згадати й відсутність нових замовлень. А ще на маргінес відсунули проблеми пересічних містян. Влада Львова лише після Великодня обіцяє налагодити роботу дитячих садків, а в лікарнях майже неможливо викликати додому сімейного лікаря додому для важкохворої людини з інвалідністю.

За умови повної інформаційної закритості роботи Львівської міської ради лише за певними фрагментами заяв її чиновників можна припустити, що в другому кварталі наповнення бюджету міста буде плачевним. І якщо державний бюджет має можливість отримати міжнародну допомогу, то містам доведеться самотужки давати раду з більшістю своїх проблем.

У цій ситуації дивує те, що виконавча влада Львова досить мляво та непослідовно вживає кроків для підтримки місцевого бізнесу, а там й наповнення місцевого бюджету податками. Доволі показовим у цьому питанні є ситуація зі сухим законом у Львові.

Закон про воєнний стан передбачає впровадження заборони на продаж алкоголю. Уряд ще у грудні 2021 року визначив Порядок заборони торгівлі алкогольними напоями в умовах воєнного стану. Згідно з ним, заборона торгівлі алкоголем в межах території, де вводиться воєнний стан, запроваджується наказом військового командування разом з військовою адміністрацією з метою забезпечення громадської безпеки й порядку. Втім голова Львівської ОВА Максим Козицький делегував своїм наказом це право органам місцевого самоврядування, які ним й скористалися.

Ще наприкінці лютого голови територіальних громад Львівщини почали запроваджувати сухий закон. Міський голова Львова Андрій Садовий натомість зволікав, але 1 березня міськвиконкомом таки ввів повну заборона на продаж алкоголю у Львові. Натомість 12 березня Львівська ОВА досить несподівано запровадила часткову заборону на продаж алкоголю в комендантську годину на території області. Так керівники місцевого самоврядування в області, зокрема, й Садовий, потрапили в доволі неоднозначну ситуацію.

Адже Львівська ОВА зайняла більш помірковану та компромісну позицію щодо цього питання з огляду на розуміння того, що наша область перебуває у тилу, а тому саме на неї у війну й лягає завдання  підтримки економіки держави. З часом, більшість керівників громад області привели свої розпорядження у відповідність до розпорядження ОВА, і скасували дію повної заборони на продаж алкоголю. Мотиви такого кроку пояснив, наприклад, голова Сокільницької ОТГ Тарас Сулимко.

Пом'якшення заборони на продаж алкоголю, справді, є турботою не лише про місцевий бізнес та наповнення бюджетів, але й про безпеку та здоров'я людей. За оцінками експертів Всесвітньої організації охорони здоров'я, перед війною частка нелегального алкоголю в Україні становила близько 36% загального обсягу ринку алкоголю та 54% ринку міцного алкоголю. За розрахунками аудиторів Рахункової палати у 2021 році внаслідок функціонування нелегального ринку алкоголю тільки щодо лікеро-горілчаній продукції не надійшло майже 9 мільярдів гривень акцизного податку за рік.

Згідно з даними Держстату за 2019–2020 роки та січень-серпень 2021 року в Україні померло через отруєння алкоголем 6 468 осіб.

Попри всі ці аргументи Садовий продовжував публічно тримати крайню позицію та відмовлявся пом'якшувати дію сухого закону у Львові. Аж доки це не почало реально загрожувати знищенню бізнесу, який знаходиться в сфері його зацікавлень. На початку квітня Садовий пішов на зустріч лобістам місцевих пивоварів та рестораторів й скасував обмеження на продаж у Львові пива. Мотивував він це тим, що на пивоварнях та у суміжних з ними галузях у Львові працює майже 20 тисяч працівників.

Утім разом з пивом під амністію потрапила й винна галузь, яка, як відомо, на Львівщині в її сучасній історії ніколи не мала своїх виробників, а в наших магазинах представлена виключно імпортом з інших регіонів та країн.

Натомість горілка, наливки та інші напої зі значним вмістом спирту (лікеро-горілчані вироби – ЛГВ) у Львові залишаються до цього часу під забороною. Насправді львів'яни не припинили купувати горілчані вироби, але тепер вони поповнюють власними грошима не бюджет рідного міста, а бюджети сусідніх громад. Для цього їм не потрібно далеко їхати, а лише варто завітати в один із відомих у Львові ТРЦ, що юридично зареєстрований на території сусідньої громади. Принагідно публікуємо інформацію про режим торгівлі алкогольними, зокрема, лікеро-горілчаними виробами в сусідніх зі Львовом громадах.

Мурованська – з 1 квітня, окрім з 20:00 до 10:00

Сокільницька – з 21 березня, окрім з 21:00 до 10:00

Зимноводівська – інформація відсутня

Підберезівська – інформація відсутня

Давидівська – з 19 березня, окрім з 21:00 до 10:00

Солонківська – з 21 березня, окрім з 18:00 до 10:00

Пустомитівська – з 31 березня окрім з 19:00 до 10:00

Куликівська – з 18 квітня, окрім з 16:00 і до 10:00

Оброшинська – окрім з 20:00 до 14:00

Якщо говорити про горілчані вироби, то варто наголосити на тому, що, як й у пивоварінні, також йдеться про місцевий бізнес. Горілчана галузь у Львові має свої давні та славетні традиції ще від часів гуральні Бачевського. Її продукція добре знана в Україні та за її межами. Львівські наливки також вважаються традиційним, відомим загальноукраїнським брендом, навколо якого вже в наші дні виросла поважна торговельна та ресторанна індустрія у Львові.

Нині у Львові працює два відомих горілчані заводи – ЛЛГЗ і НПВ "Гетьман". Ще один горілчаний завод у Львівській області працює  у Городоцькому районі. На кожному з них працює майже 200 працівників. У Львові майже тисяча підприємців має ліцензії на продаж ЛГВ і щомісяця сплачувала до бюджету плату за них. Десятки гуртівень міста та торговельні мережі, ресторанний бізнес також дотичні до дистрибуції ЛГВ. Якщо підрахувати збитки від заборони на продаж ЛГВ у Львові, то вони, якщо не перевищуватимуть, то дорівнювати тим податкам, що надходять до міського бюджету від продажу пива у Львові.

Збитки також зазнає державний бюджет. Гендиректор Nemiroff – компанії лідера ЛГВ України Юрій Сорочинський повідомив, що в березні державний бюджет не отримав жодної копійки акцизних платежів від лікеро-горілчаної галузі, оскільки її роботу повністю зупинили чиновники.

"Виробництво горілки є завершальною ланкою довгого ланцюга, де залучені різні постачальники та виробники: від фермерів, які вирощують зерно, і до виробників склотари, ковпачків, етикеток, картону, плівки тощо. Крім того, ланцюжок виробництва лікеро-горілчаних  виробів залучає супутній бізнес – перевізників, складських операторів, митних брокерів, сертифікаційні компанії та торговельні заклади. Тому після зупиненням продажу алкоголю весь ланцюжок цих підприємців припинив роботу, а це зі свого боку призвело до зупинення виплати зарплат великій кількості працівників та податків до бюджетів усіх рівнів", – підсумував Сорочинський.

На Львівщині працює 10 спиртових заводів, які нині відчувають значні проблеми зі збутом. Через це вони не можуть прийняти на перероблення надлишки зернових, що утворилися в аграріїв через зменшення обсягів експорту. А це означає, що аграрії, зокрема, й Львівщини,  не отримають достатньо коштів для підготовки до нового врожаю. Директор Львівського лікеро-горілчаного заводу Іван Охабський вважає, що сухий закон у час воєнного стану є правильною вимогою, однак коли відсутній єдиний та чіткий підхід до його застосування, то працювати надзвичайно важко.

"Я розумію, що не всі керівники громад готові брати на себе відповідальність за пом'якшення дії заборони на продаж алкоголю в умовах війни. Ми працювали перед подорожчанням, потім зупинилися, зараз починаємо потрохи працювати. Загалом виробництво впало приблизно на 50 відсотків. В одній ОТГ дозвіл є, в іншій – нема, а єдиних вимог немає зовсім. Попри це завод сплачує всі податки, а працівники отримують зарплату", – розповів він.

Директор НВП "Гетьман" Андрій Леньо звернув увагу на те, що непослідовність у діях влади негативно впливає також на збереження підприємством своїх експортних позицій.

"Ми підтримуємо заборону на продаж міцного алкоголю під час воєнного стану. Це виправдано та необхідно для регіонів, де ведуться бойові дії. Однак в тилу потрібен більш гнучкий підхід до обмежень за умови дотриманням законних заходів контролю за обігом ЛГВ з боку держави. Саме такий підхід й дозволить підтримувати економіку та забезпечити безпеку для людей.

В умовах повної заборони ми втрачаємо не лише можливість наповнювати бюджети громад, але й працювати на експорт, а це – валютні надходження до державного бюджету. Внаслідок міжнародних санкцій проти російського бізнесу відкрилися нові експортні перспективи перед українськими підприємствами, але ми не можемо ними скористатися, оскільки нереально випускати продукцію лише на експорт, коли не працює внутрішній ринок. Цю вільну нішу займають європейські виробники", – зазначив він.

Натомість у П'яній вишні журналістам Варіантів відмовилися офіційно коментувати ситуацію. А на сайті Наливки зі Львова зазначається, що на період військового стану вони не працюють та не здійснюють продаж алкоголю.

Акцизний податок до місцевих бюджетів сплачують з 2015 року. У 2021 році міський бюджет Львова отримав 331,6 мільйонів гривень податку з роздрібної реалізації підакцизних товарів, а саме алкоголю та тютюну. За січень-березень 2022 року до міського бюджету Львова надійшло 57,5 мільйона гривень податку від продажу алкоголю та тютюну. Це дані Львівської міської ради.

За оцінками експертів у цих сумах на долю алкоголю припадає 45%. Акцизний податок (алкогольні напої та тютюнові вироби) є одним з надходжень до загального фонду місцевих бюджетів. За даними Львівської ОВА минулого року щомісячно надходження до місцевих бюджетів Львівщини від податку з роздрібної реалізації підакцизних товарів становили понад 40 мільйонів гривень. 

Директор департаменту фінансів Львівської ОВА Олег Демків у лютому повідомив, що місцеві бюджети Львівщини недоотримають понад 20% доходів через війну: у кращому випадку за рік до всіх місцевих бюджетів області може не надійти 4-5 мільярдів гривень.