Замело і закучугурило депутатку Сех. На підсумки підйому України опозиційними силами вона запізнюється. Казковим персонажам немає куди поспішати.
Депутатка Сех, як буриданів віслюк, не знає куди краще притулитись новим дизайном. Притулишся до андерсенівської Снігової королеви – потрібно неодмінно визначатись хто у парі Кубів-Гінка – Кай, а хто Герда. І фінал у Снігової королеви не надто оптимістичний.
Притулишся до пушкінської столбової дворянки – потрібно обирати між дідом та ночвами. І мить щастя там не настільки тривала, щоб можна було і золоту рибку з'їсти, і на трон сісти.
Довга шуба гірше міні-спідниці. Важко ходити. Шуба Сех від останнього мітингу почала жити своїм, окремішним життям. І якщо шуба від народження не хвилюється за коштовність своєю хутровини, то депутатка Сех карається ножами совісті за такі розкоші депутатського життя.
Депутатка Сех закутана, замумійована шубою з ніг до голови і тут вже невідомо, хто ким керує – Сех шубою чи шуба Сех. Якщо ще раз зважити на те, що шубі, апріорі, невідомі докори сумління, то підлеглою у цих стосунках є саме свободівка Сех.
Депутатка Сех намагається корелювати свою підкореність хутровині через агресію та запізнення. Бідні навколишні бідосі. Фрустрована вартістю шуби депутатка Сех кидається на опонентів наче акціоніст Кулик.
Дивні шляхи Господні. На останньому мітингу опозиції депутатка Сех світилась безмежною радістю своєї парламентської обновки. Її обличчя відбивало усю осяйність шуби. Сто сорок сонць палало на хутрі. Шуба була її (Сех) сонцем, а Сех була її Місяцем.
Але Львів – місто контрастів. Бідний львівський народ шикує лише у творах Винничука, а в реальності таке сехівське піжонство швиденько закидали дізлайками. Довелося депутатці Сех організовувати бійку у Верховній Раді, щоб кров'ю змити з себе усю ганьбу мітингової хутровини та постати в милосердних очах вкраїнського народу Жертвою янучарського режиму. Наш народ благий до убогих. Шкодує їх та голубить, як дитя маленьке.
Можливо, що навіть не Сех до такого додумалась, а її більш розумніші старші товариші, які не полінувались поставити плече допомоги бідній грішниці. Сех підрихтувала свій дизайн і показала усьому вкраїнському народові зламані окуляри, як доказ своєї невинної цноти.
Але львівський прес-клуб не парламент. Прагматик Кубів та втомлений Гінка мають Сех за гарматне м'ясо. Гінка схуд і тому мінімалить кожне слово та рух. Він все більше стає схожим на Кличка і в такій ваговій категорії йому варто зупинитись. Гінка виправдовує американські вояжі Кличка. Кличко перетер з впливовими американськими колами і останні пообіцяли санкції проти українських чиновників Януковича.
Гінка обіцяє, що Кличко буде наявним на майбутніх зустрічах з народом і тому сподівається на підйом вулиці 18 травня. Вулиця повстане, а Янукович ляже. Янукович ляже, а опозиція організує революційні комітети, тобто ревкоми. І щоб не було ревкрапки, Гінка обіцяє вуличні бої.
Тим більше, що банкір Кубів намалював присутнім яскраву картину накачаних патріотів у парламенті, які попустили більшість своїми біцепсами та гортанями. Кубів, блаженним ісусиком, шукає всіх тих, хто втомлений урядом Януковича і схоже, що втомлений Гінка його пацієнт.
Поки Кубів та Гінка шукають потомлених сонцем, Сех має свої хвилинки слави. Крик. Губи в шмаття. Вирячені очі. Піна на вустах. Шумовиння днів. Наказова міміка. Тоталітарний дискурс. Усе, на що у своїх свободівських статтях акцентує Тарас Возняк. Це Сех так грається з Возняком, чи Возняк так бавиться з Сех?
Сех непохитна і монументальна у своїй вічній мерзлоті. Саме вона – як втілення усього опозиційного – змусила працювати парламент. Вона була у Кривому Розі і там журналісти моляться на її сміливість навіяти Цимбалюку думки про суїцид табельною зброєю. Тамтешні журналісти щоранку надихаються тим, що Сех не боїться казати правду і є містком для об'єднання країни.
Схоже, що криза журналістики перебігла зі фейсбукових сторінок ЗМІ у більш індустріальні райони.
Всепереможний брутал Сех щезає коли починають з'являтись запитання про депутатські пільги та кількість помічників її нардепної величності. Тут вже Сех обережною білочкою намагається не лаятись в лайно.
Благально просить не переслідувати її помічників, бо у них два дні руки трусились після зіківського пафосу морального імперативу. Сех вважає себе політиком і тому готова стіною затулити своїх помічних бідось від відеокамерного полювання. Вона просить показувати лише її. Вона навіть дозволила себе помацати різним громадським організаціям.
Невідомо чи Сех сама додумалась до такого панчлайну чи їй знову направили на путь істинну старші товариші. У кожного свободівця є своя фішка. У Фаріон є. А от у Сех, окрім дояркового галасу в облраді, не було нічого. До моменту несподіваної з'яви шуби у її новому дизайні.
Ініціатива у будь-яких партійних лавах карається відразу. Хутровинна ініціатива Сех у період рідкісної для Львова хуртовини закінчилась ще одним панчлайном від старших товаришів. Вона відмовилась від депутатських пільг на власні похорони, бо партія сказала треба.
