Василь Полуйко: В Українській Галицькій партії не буде вічного лідера

Василь Полуйко: В Українській Галицькій партії не буде вічного лідера

Ірина Марушкіна,  24 квітня 2013

Варіанти продовжують стежити за розвитком нових політичних проектів на Львівщині.

Екс-голова ЛОО "Партія зелених", екс-депутат Львівської міськради від ПРП, а наразі президент Західноукраїнського ресурсного центру Василь Полуйко розповів про формування на теренах Західної України нової політичної сили - Українська Галицька партія (УГП).

Василю Юліановичу, Ви приймаєте активну участь у створенні Української Галицької партії. В чому особливість майбутнього політичного утворення? І чому УГП називають партією нового типу?

Наша партія буде формуватися на регіональному рівні.  За такою структурою і способом організації політичної сили в Україні практично немає аналогів, окрім, можливо, декількох організацій на локальному рівні.

Наша діяльність буде сконцентрована на теренах етнічної Галичини. Наразі немає стійкого політичного утворення чи зорганізованої еліти, яка б дбала про наш регіон. Тому ми займемося цим, опираючись на християнсько-демократичні цінності, пріоритети та потенціал мешканців цього краю. Це все робиться для того, аби своїми успішними діями стати прикладом для всієї України і таким чином зреалізувати «месійність» галичан.

Усім відомо, якщо хочеш змінити когось, в першу чергу – почни з себе. У випадку успішності нашої діяльності це може спровокувати ланцюгову реакцію, що приведе до покращення ситуації на всій території Україні.

Окрім того, демократичні правила та процедури будуть наріжним каменем нашої діяльності. Вони унеможливлять узурпацію влади в партії на будь-якому рівні. А також будуть забезпечувати соціальні ліфти для нових дієвих членів партії. Слід зазначити, що на жаль, статути всіх діючих опозиційних партій є хворими на «авторитаризм».

Партія нового типу полягає і у розбудові нами громадянського суспільства із ефективною системою організації і дії на місцевому рівні. Йдеться про те, що для успішного управління у кожному районному центрі в нас повинен бути свій осередок. Також ми готові співпрацювати із всіма громадськими організаціями, яким є близька наша ідеологія.

Як Ви оцінюєте ефективність регіональної побудови партії в Україні, адже відомо, що в європейських країнах цей спосіб уже давно практикується?

Що стосується регіональної структури партії, то дійсно в європейській традиції партійного розвитку побутує така практика. Там присутня розгалужена система таких партій і є відповідне законодавство. Безперечно в Україні це є неабияким нововведенням.

Хоча можу додати, що де-факто в Україні вже існують регіональні партії. Наприклад Вінниця, де мер міста  Володимир Гройсман створив схожу організацію. Чи регіональні політичні сили на теренах Криму. Візьмемо до уваги інший і ближчий до нас приклад – “Самопоміч”, що також виступає на регіональних засадах. Але усі вони є лідерського типу, декларують свою загальноукраїнськість і хворіють, як я вже говорив, на «авторитаризм».

Якщо звернутися до історії України, стане зрозуміло, що регіональне будівництво політичної партії чи громадської організації було властиве Галичині ще на початку ХХ столітті. В цьому випадку можемо говорити про глибокі коріння та хорошу основу для відновлення цього способу в новому форматі.

Це може свідчити про те, що така система все ж не є такою далекою від політичних уподобань українських виборців. Думаю, з часом регіоналізація партій стане більш масовим явищем і ввійде в звичну практику для українського політичного життя, і до цього слід бути готовим.

На яких ідеологічних засадах буде основуватись діяльність УГП?

У нас буде присутня одна потужна ідеологічна світоглядна лінія, навколо якої буде формуватися вся діяльність партії. Це - християнсько-демократичні цінності, що стали, зокрема, однією з причин і моєї участі в ініціативній групі щодо створення партії.

Умовно кажучи, якщо в деяких політичних силах домінує гасло «Україна і Бог», то в нашому випадку – «Бог і Україна». Тобто ми намагатимемось втілити в життя достойний проект на українській основі і на пріоритеті вічних, християнських цінностей, хоч спочатку він зреалізується на обмеженій території.

Окрім того, ми формуватимемо свої політичні погляди на основі всезагальної відкритості, і готовності об’єднуватися з тими політичними силами, які поділяють наші погляди, і готові будуватися на здоровій основі, що виключає можливість диктатури особи та узурпації влади.

Оскільки не відбулося ще офіційного установчого з’їзду і наша партія перебуває на етапі формування, тому наші ідеологічні засади будуть доповнюватись і розширюватись за рахунок нових, оригінальних ідей.

На вулицях Львова можна побачити інформаційні палатки, де люди збирають підписи на підтримку УГП. З якою метою це здійснюється і чи впливатиме кількість підписів на те, чи буде сформована нова політична сила?

Дана діяльність здійснюється згідно нормам, встановленим законодавством щодо формування партії. А саме, потрібно зібрати 10 тисяч підписів підтримки з 2/3 областей України, і в кожній із цих областей в 2/3 районів області. Лише в такому випадку наша партія може бути офіційно зареєстрованою. Після реєстрації впродовж 3-4 місяців необхідно буде провести установчий з’їзд, затвердити програму, статут та всі інші необхідні атрибути.

Наша стратегія полягала в тому, що ми на початку збирали підписи по всій Україні для представництва, а для кількісного показника на Галичині. Ми зібрали більш ніж достатньо підписів для реєстрації. Слід відзначити завжди позитивне ставлення мешканців Галичини до нашого починання, незалежно від міста чи містечка, де збирались підписи.

Після проведення установчого з’їзду ми стаємо повноцінною партією і готові до участі у виборах. Робитимемо це ми на всіх рівнях виборчої системи, навіть якщо це будуть президентські  вибори. Це не означає однозначно, що ми будемо висувати свого кандидата. Ми представимо свої вимоги до потенційних обранців. Хто із них буде відповідати цим вимогам, тому скоріш за все ми і надамо свою підтримку.

Є інтернет-видання «Збруч». Чи можна вважати його інформаційним майданчиком УГП?

Ні! Такі асоціації очевидно виникають через те, Андрій Квятковський, один з працівників даного видання,належить до нашої ініціативної групи. Даний інтернет-ресурс, напевно, висвітлюватиме діяльність нашої партії так, як би це робило будь-яке інше інформаційне видання. «Збруч» базується на цілком незалежних від нашої партії засадах, і є вільним інтернет-ресурсом, та не є безпосереднім органом партії.

Які стосунки між УГП і громадським рухом Зарваницька ініціатива? Та як партія планує взаємодіяти з іншими представниками “правого” політичного блоку?

Слідза значити, що насамперед багато осіб, які на разі перебувають у складі ініціативної групи є, як і я, членами громадського руху Зарваницька ініціатива. Зважаючи на це, ми змушені співіснувати. Зрештою, частина ідеологічних засад цієї громадської організації є схожою на наші. Проте слід розрізняти, що Зарваницька ініціатива є насамперед громадською ініціативою, зорієнованою більше на просвітницьку діяльність, а політична партія  - це все-таки дещо відмінне явище в політичному житті.

Що стосується «правого» політичного флангу, то тут, насправді, утворився певний вакуум. Якщо проаналізувати опозиційні сили, їх економічні гасла та програмні засади, то вони скоріш «лівого» спрямування. Оскільки цей політичний простір вільний, ми намагаємось дати мешканцям повноту вибору. Якщо їм імпонують наші ідеї,то більше не прийдеться віддавати голос за тих, хто намагається бути схожим до представників «правого» політичного руху, але за своєю суттю такими не є.

Якщо взяти, до прикладу, терени Західної України, спадає на думку політична партія “Праві”, яка наразі ще формується. Я думаю, ми можемо бути як партнерами, так і конкурентами. Однозначно, якщо ми говоримо про праві партії, перебуваючи в одній ніші з ними, нам доведеться з ними співіснувати в тій чи іншій формі.

Як партія ставиться до одноосібного лідера, і чи можливий варіант появи голови УГП?

Остаточну відповідь ми зможемо отримати не раніше, ніж пройде офіційний установчий з’їзд. Зазначу лише, що поки-що домінує підхід, за якого лідера як такого не буде, а існуватиме колегіальний керівний орган партії. Разом з тим буде посада, щось на зразок канцлера чи виконавчого секретаря, але не в розумінні голови, а в розумінні того, що він здійснюватиме координацію поточної роботи партії.

Нам не потрібна партія авторитарного типу, де всім заправлятиме вождь, який є або власником цієї політичної сили, або ж цілком підпорядкований спонсорам. І у потрібний момент скеровує діяльність своєї політичної сили у вигідному для цих же спонсорів напрямку. Для нас важливе питання самостійності.

Зважаючи на це, у нас не буде «вічного» політичного лідера, а буде варіант періодичної зміни керівників, аби завжди обирати найбільш ефективних і моральних. Слід зазначити, що партійні рішення будуть наслідком спільної та залагодженої взаємодії всіх її членів, які активно впливатимуть на вироблення та прийняття нових постанов.

На якій основі буде проводитися фінансування партії?

Досвід партійної діяльності підкинув мені одну цікаву тезу, в достовірності якої я переконувався сотні раз. Людина в першу чергу голосує за того, не хто їй дав одну гривню, а кому вона її дала. Тому наша політика, принципи роботи будуть зорієнтовані на те, аби розвинути широке членство в партії, на основі якого кожен її представник її фінансуватиме. 

Реальні членські внески та пожертви повинні забезпечити фінансову незалежність від тіньових груп впливу та іноземних факторів. Прихильники і члени будуть спонсорувати партію, при цьому, не намагаючись отримати з неї прибуток.

Ми пропонуватимемо прозору систему спонсорування, аби кожна людина, яка пожертвувала хоч одну гривню, достовірно знала як будуть використані ці кошти.

Діяльність партії буде зорієнтована здебільшого на регіональний рівень. Але чи є у планах майбутньої партії перехід на загальноукраїнський рівень?

Це питання обговорювалося ініціативною групою. І ми готові до такого кроку. Ми не намагатимемось нав’язати всій Україні свою систему цінностей та підходів.Ми готові вийти до форми загальнонаціонального рівнялише на основі кооперації, створення союзу чи об’єднання з іншою політичною організацією.  Безперечно союзниками будуть ті політичні сили, які готові з нами співпрацювати і мають схожі ідейні засади.

Прикладом такого об’єднання може бути Блок ХСС\ХДС у Німеччині, де ХСС зосереджує свою діяльність на території Баварії.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.