Рава-енергонезалежна-Руська

Рава-енергонезалежна-Руська

Ірина Марушкіна,  17 травня 2013

Прикордонне містечко Рава-Руська, в якому проживає близько 10 тис. людей,  до сьогодні єдине на Львівщині не є газифікованим і не забезпеченим стабільним електропостачанням.

Громада міста вже давно не сподівається на допомогу держави у вирішенні цих проблем. Тим більше, що цього року український уряд взагалі не заклав в держбюджет коштів на розвиток малих міст.  

Мер Рава-Руської Ірина Верещук переконана, що альтернативною до державної можливістю  запровадження енергозберігаючих та теплогенеруючих технологій в місті є співпраця з міжнародними організаціями та партнерами в країнах Європейського Союзу.

«Сьогодні вже не актуально ставити питання про газифікацію Рави, як і про забезпечення міста традиційним енергопостачанням. Ми повинні скористатися унікальною можливістю і спробувати повністю вирішити ці проблеми завдяки альтернативним видам енергії і інноваційним способам теплопостачання, а також енергозберігаючим технологіям. Громаді значно вигідніше вкласти гроші в переоснащення існуючих котелень, в будівництво сонячних і вітрових електростанцій, щоб потім отримувати власне тепло і електроенергію і бути в цих питаннях незалежними від всіх. Саме таким шляхом йдуть наші сусіди і міста-побратими в Європейському Союзі», – вважає Ірина Верещук.            

Громада Рави цього року вдруге виборює право участі у проекті ЄС-ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» – на цей раз впроваджуватимуть інноваційний проект з енергоощадження у дитячому садочку №3. 

А вперше Рава-Руська стала учасником цієї програми у 2011 році, отримавши фінансову і консультаційну допомогу європейських спеціалістів щодо встановлення вікон і дверей в дитячому садочку № 1 в 2012 році. Паралельно міська рада Рава-Руської у партнерстві з Львівською облрадою за ці роки провела реконструкцію ще одного дитячого садочку в місті – №2, встановивши в ньому енергоощадні вікна та двері.

У підсумку, вже найближчим часом громада Рава-Руської завдяки підтримки ЄС має всі шанси вирішити проблему модернізації усіх дитячих садочків міста, в яких навчається загалом близько 700 дітей.

Але в процесі досягнення цієї мети, насправді, доводиться долати немало труднощів.

Державний нокдаун

З мером Рава-Руської Іриною Верещук ми познайомилися в лютому, коли вона звернулася по допомогу до журналістів саме в питанні завершення реалізації проекту по заміні вікон і дверей в дитячому садочку № 1. 

Жовківська райдержадміністрація з невідомих нікому причин не виконала розпорядження райради, партнера Рава-Руської в солідарному фінансуванні видатків на проект, і не перерахувала закладені в районному бюджеті гроші на проведення робіт в дитячому садочку. Адже, згідно умов програми, 45% фінансування на реалізацію проекту повинні забезпечити місцеві органи влади. У проекті, що реалізувався в дитсадку у Раві-Руській, цей внесок покривався спільно коштами міськради і Жовківської райради.  Жовківська райрада виступала партнером ще в чотирьох подібних проектах по програмі ЄС-ПРООН 2011-2012 рр.

Розголос цього питання у пресі не дав позитивного результату. Жовківській райраді довелося добиватися виконання свого рішення в суді і лише після того, як у квітні суд виніс в цій справі позитивне рішення, голова Жовківської РДА розпорядився перерахувати гроші в рамках програми усім п’яти громадам району.

Однак, як з’ясувалося, в цій історії не поставлено крапки до нині.  

Коли журналісти в травні завітали до Рави, то побачили, що в садочку так і не завершено роботи по заміні всіх вікон і дверей.

«Нові двері й вікна зберігаються на складі, а не встановили ми їх тому, що нас спочатку підвела райдержадміністрація, а зараз гроші не проплачує казначейство, кажуть, не було вказівки», – пояснює Ірина Верещук.

Отримати роз’яснення в казначействі Жовківського району в чому причина зволікань з оплатою – не вдалося. Втім ні для кого не є секретом, що держказначейство вкрай незадовільно виконує проплати за дорученнями місцевих бюджетів Львівщини, посилаючись на те, що останні мають значні суми заборгованості перед державним банком.  Начальник обласного управління Держказначейства Петро Могиляк на сесії Львівської облради проте пообіцяв, що казначейство виконає усі свої зобов’язанення перед областю, однак не уточнив, коли саме це станеться.

Попри це ні Ірина Верещук, ні равчани не втрачають оптимізму і віри в те, що вже найближчим часом всі роботи у садочку будуть завершені.

«Для нас незрозумілою є позиція керівництва райдержадміністрації в цьому питанні. Але ми здобули певний досвід «партнерства» з районною державною владою і в наступних проектах будемо розраховувати виключно на власні сили. Краще збільшимо частку громади. Бо люди побачили, що це реальна робота. А встановлення вікон і дверей в дитячому садочку підрядник пообіцяв нам завершити одразу на другий день, як отримає гроші на рахунок», – каже Ірина Верещук.

Мобілізація мас

Мер впевнена, що досвід мобілізації громади на вирішення проблем енергозбереження міста, отриманий в рамках проекту ЄС-ПРООН, в сукупності з реальними позитивними його результатами є так само цінний, як і фінансова допомога ЄС, котра в рамках цього проекту становила 65 тис. грн. 

Свого часу саме Ірина Верещук визвалася організувати громаду Рави для участі в програмі  «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду». І хоч програма формально надає гранти лише громадським організаціям, насправді, жодній з них самотужки, без активної партнерської підтримки місцевих рад не лише на рівні фінансування, але й на організаційному рівні, нереально виконати всі умови.   

«Коли заявка на участь у програмі проходить перший відбір і затверджується ЄС-ПРООН, необхідно провести збори громади. При чому є вимога, що на зборах повинні бути мешканців всіх районів міста. Якщо б не допомога з боку міськради, нам би не вдалося забезпечити такої високої їхньої активності. А так ми зібрали понад 300 людей. На цих зборах визначили, що необхідно встановити енергоощадні вікна і двері перш за все в дитячому садочку №1 міста», – розповідає заступник голови ГО «Українські перспективи Рава-Руської», що виступила головним партнером проекту, Наталка Козенко.

На початках найскладніше було переконати людей підтримати проект не лише на словах, але й фінансово, адже програма ЄС-ПРООН передбачає обов’язковий 5% грошовий внесок громади в реалізацію проекту.

«Важко було громаду зібрати до купи і донести, що це дійсно допоможе, що варто спробувати, зібрати ці кошти, зробити свій членський внесок в дану справу. Бо люди в нас вже давно нікому не вірять, до того ж перед тим вони не мали позитивного досвіду в таких справах.  Але спочатку батьки дітей, що ходять до садочку, потім батьки дітей, що навчаються в інших дитячих садочках міста, потроху почали скидатися грошима. Люди здавали хто скільки був спроможний. Ті ж, хто не схотіли чи не змогли зробити фінансовий внесок, приходили в садочок і допомагали демонтувати вікна, проводили інші ремонтні роботи», – ділиться спогадами Наталка. 

«Батьки дітей, що навчаються у садочку, навіть створили мобільну групу, яка ходила по магазинах, по підприємцях і збирали гроші, переконували городян підтримати проект. Садочок великий і раніше діти постійно взимку мерзли, адже у старих вікнах були щілини зо два пальці, а самі вікна – великі.  Держава жодної копійки за останні роки не дала на його ремонт. Все батьки роблять власним коштом. Але наших  грошей вистарчало, щоб в рік поміняти одно-два вікна. А тепер – красиво і дітям тепло», – розповідає Галина Сипко, яка активно долучилася до участі у проекті. Її старший син виховувався, а донька зараз навчається в цьому дитячому садочку.     

«Люди з власної кишені фінансували цей проект і, як з’ясувалося в подальшому, саме це стало найкращим контролюючим фактором. Адже не проходить і дня, щоб вони не поцікавилася справами: що зроблено, куди витрачені їхні гроші. І хоч мерія не несе юридично відповідальності за це, але я відчуваю весь час колосальну моральну відповідальність перед людьми, що б все було зроблено в терміни, якісно, щоб не було жодних зловживань», – зізнається мер Ірина Верещук.

Загалом в рамках проекту ЄС-ПРООН у дитячому садочку №1 Рава-Руської буде замінено 80 вікон і 20 дверей на енергоощадні, виконано роботи на загальну суму близько 200 тис. грн..   

Від енергозбереження до інноваційних технологій

В цілому успішна участь у першому етапі програми ЄС-ПРООН цього року відкрила перед громадою Рава-Руської можливість участі у її другому етапі, який є за своїми умовами, є набагато складнішим, ніж перший, адже передбачає обов’язково використання інноваційних підходів. Втім і суми, які виділяє ЄС є значно більшими і становлять у випадку Рави 160 тис. грн.    

«Насправді для нас ця вимога не є складною.  Не чекаючи офіційного старту проекту, ми вже провели енергоаудит і розробили проектно-кошторисну документацію встановлення геотермального котла (використання енергії землі) в дитсадку №1», – зізнається Ірина Верещук.  

Хоч і тут не обійшлося без труднощів, бо відповідну ліцензовану організацію довелося шукати аж в Києві, бо на Львівщині немає потрібних спеціалістів, і відповідно, платити за розробку проектно-кошторисної документації дещо дорожче.

Ірина Верещук вірить в те, що ЄС-ПРООН підтримає їхню ідею і не чекаючи результатів конкурсного відбору вже шукає потенційних партерів, в яких можна буде закупити необхідне обладнання і які зможуть виконати всі необхідні монтажні роботи.

Днями вона провела переговори з представництвом фірми «Нобіс» і отримала запрошення на їх завод в Швеції, щоб особисто переконатися в надійності технологій, які пропонує ця фірма. Сьогодні передчасно стверджувати, що саме цю фірму обере тендерний комітет проекту до участі в ньому, але цінова пропозиція цієї фірми значно краща, ніж тих, з роботою яких вона знайомилася попередньо. І мер цим щиро задоволена.

У самому ж дитсадку №3, в якому виховується 150 дітей,  коштом громади вже завершується заміна вікон і дверей на енергоощадні, адже це також є важливою умовою перемоги в конкурсі.

Громада Рави зі значно більшим оптимізмом і меншим острахом також готується до участі у новому проекті.

«Ми навіть висловили ідею вже, не чекаючи офіційного старту проекту, почати збирати гроші на внесок в проект, адже переконалися в дієвості міжнародних програм», – розповідає Галина Сипко.   

Успішна участь у проекті ЄС-ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» таким чином відкрила двері для громади Рави-Руською до більш масштабного міжнародного співробітництва в сфері енергозбереження і реально наблизила до вирішення проблеми тепло- та енергозабезпечення.  

Цього року Рава-Руська нарешті розпочала переговори з чеськими фірмами, охочими реалізувати масштабний проект переоснащення котелень міста на альтернативні види палива. 

Спільний проект Програми розвитку ООН і Європейського Союзу «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду»  розпочався у Львівській області  у 2008 році. З 2008 по 2011 рік тривала перша фаза проекту. Вона передбачала впровадження проекту у восьми районах Львівщини за п’ятьма напрямками фінансування: енергозбереження, забезпечення водою, охорона здоров’я, шкільний автобус і екологічний проект. За його результатами були відібрані 48 громадських організацій, які реалізували 54 мікропроекти у 8 районах Львівщини: Сколівський, Стросамбірський, Самбірський, Турківський, Жовківський, Перемишлянський, Буський та Бродівський.  

Загальна вартість цих мікропроектів склала 8, 365 млн. грн.  З цієї суми ЄС-ПРООН надав 3,9 млн. грн., районні ради та адміністрації  – 3, 7 млн. грн., сільські та міські ради – 271 тис. грн.., внесок громадських організацій склав 481 тис. грн.

У рамках першої фази реалізації проекту, за підрахунками програми, пряму користь отримали  9 243 особи.

З 2013 року на Львівщині стартувала друга фаза проекту, яка  передбачає успішне продовження результатів, досягнутих під час першої фази за чотирма основними напрямками: енергозбереження, охорона здоров’я, водозабезпечення і екологія/утилізація.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.