Розмова з ініціаторами Свята Музики (Fete de la Musique) у Львові 21 червня: Євгеном Гулевичем, Романом Федюком, Марічкою Чічковою.
Щороку 21 червня у 116 країнах світу відзначається Свято Музики, де музичні заклади: філармонії, опери, музичні театри, школи та клуби, музичні гурти, культурні осередки, громадські організації, кав'ярні, так само як і приватні особи, професіонали та аматори, організовують відкриті для всіх безкоштовні концерти.
Чому саме Свято Музики?
Євген: Тут дуже цікава передісторія. У 1982 році у Парижі була ініціатива, символічною фігурою якої виступив міністр культури Жак Ланг. Вони дослідили, що у Франції у родинах, де є двоє дітей, хтось один грає на якомусь музичному інструменті. І всього таких 5 мільйонів. Це їх замислило, і вони вирішили щось з цим зробити. Ланг публічно звернувся до французів з закликом від 20:30 до 21:00 вийти на вулиці й бавитись та музикувати.
Ця ініціатива мала настільки величезний успіх, що наступного року музикував вже увесь Париж. Через 5 років свято збіглось з Європейським днем музики, і 1987 року до нього долучилось ще п'ятдесят країн, і зараз воно відбувається у понад 450 містах 116 країн світу. Цього року також Лондон долучається.
Святкування відбуваються по-різному, усе залежить від конкретного міста. Знайома розповідала, що у Страсбурзі багато класичних концертів відбувається в парках, і вони навіть мають програму на цілу ніч, також пропонують всім охочим грати концерти зі своїх балконів. У кожному місті це свято показує неповторну фізіономію власне цього міста.
Роман: У цієї громадської ініціативи немає жодного організаційного комітету. Є лише прохання до музикантів прийти пограти, хто скільки зможе.
Євген: Від нас залежить інформаційна підтримка та зведення локацій і програми, а також переконування музикантів про те, що це класно.
Є список тих, хто буде виступати чи будуть грати усі, хто захоче?
Роман: Список формується і на сьогодні у ньому вже тридцять колективів.
Євген: Жанровість для Свята Музики немає жодного значення. Фішка, однак, у тому, що у світі цим займаються як професіонали, так і аматори, свято спрямовано на любителів музики. Публічний простір та несподівані аудиторії дозволяють людям грати те, що вони хочуть, а не те, що вони мають грати (якщо вони професійні музиканти). І це дає їм змогу долучити до себе зовсім несподівану аудиторію, прорекламувати себе у такий спосіб. Є досить багато різних гуртів. Зголосились бандуристи, багато класичних музикантів, деякі електронні проекти, наприклад, Mount & Music будуть грати у Кривій Липі.
Якийсь хіп-хоп буде?
Роман: Так у нас є попередня домовленість з таким виконавцем, як Франик, але ми ще не визначились, де саме вони будуть виступати.
На якусь кількість музикантів Ви розраховуєте?
Роман: Наразі вже є згаданих тридцять виконавців і, можливо, долучиться ще більше. Було б добре, якби була сотня гуртів.
Це будуть тільки львівські музиканти?
Марічка: Усі, хто захоче.
Євген: Якщо хтось у той час буде у Львові і захоче зіграти, то вони будуть радо запрошені.
Марічка: У нас вже є люди з Білорусі.
Євген: Ми захоплені цією ідеєю і тому вкладаємо у неї власні зусилля. Це свято, на якому ніхто не заробляє: ні музиканти, ні організатори. І це принципова засада Fete de la Musique, тієї первинної організації у Франції, яка інформаційно скоординовує різні свята у різних містах.
У Львові є багато місцевих гуртів, про які відомо хіба що через ютуб чи соціальні мережі. І, можливо, одним з аспектів цього Свята Музики може стати ознайомлення з ними.
Марічка: Власне, я тим і займаюсь, що піднімаю ці команди. Я справді дізналась про такі гурти, про які ніколи не знала.
Євген: Наприклад, через знайомих до нас звернулись художники, які співають морські пісні, т.зв. шанти. Про них, взагалі, ніхто не знає і, схоже, що на цьому святі вони виступлять вперше.
Музичні тусовки Львова між собою майже не перетинаються. Є реп-туса Zavtra.fm, яка майже не перетинається з металістами чи хардкором (хіба що через Кумара).
Марічка: Ми шукаємо через знайомих, через знайомих знайомих. Так ми вийшли на drum'n'bass тусовку. Хоча особисто для мене не так цікаво представити андеграундну музику, як цікавіше дістати різноманітні хори, оркестри, що майже не з'являються на більшій публіці.
Репери можуть зробити концерт і зібрати публіку, а от хори, бо я зв'язалась з хором Політехніки Гаудеумус, у якому сама співала, то їх фактично ніхто не бачить, окрім викладачів Політехніки, а люди там тяжко працюють, декілька годин на тиждень. Я пригадую, як ми щодня ходили на репетиції, бо мав бути звітний концерт. Проспівали, всім поаплодували і все, а це робота, це велика кількість людей, яка працює над чимось. У нас ще є ідея долучити до Свята Музики "адміністративну" самодіяльність, наприклад, хор львівської міліція чи хор львівських медиків.
Євген: У Львові є десь 10 музичних шкіл. Дуже багато дітей, які, не знаю, чи з цікавістю навчаються, але це також цікавий майданчик, вони теж можуть себе спробувати на інший публіці, ніж зазвичай.
Це буде якесь одне конкретне місце чи це будуть точки у різних районах Львова?
Євген: Ми спілкувались з Управлінням культури Львівської міської ради і намагались спільно визначити якісь локації. Питання лише у тому, щоб не робити це у центрі міста, що й так перенасичений туристичними атракціями. Тому є ідея зробити це у якихось несподіваних місцях, де музика зазвичай не звучить, хоча Управління прагне зовсім якихось екстрем, наприклад Збоїщ чи Левандівки. Хіба що знайдуться музиканти, які захочуть там грати, хоч їм, часто, байдуже, де виступати.
А що хоче міська рада?
Євген: Міська рада просто один з інформаційних партнерів. Ми активно з ними попрацювали на рівні погодження локацій, оскільки доведеться офіційно подавати якийсь запит.
Але з локаціями конкретними Ви вже визначились?
Євген: Є конкретні місці, які, однак, інколи залежать від технічних речей, бо є багато гуртів, що потребують підсилення, електрики. Гич-Оркестр погодився грати у Дзиндри в Бернардинському дворику, їм там зручніше.
Ми ще хотіли мати одну локацію на площі Петрушевича, і тому намагаємося домовитись з людьми, які грають у кав'ярнях і мають рояль або фортепіано, щоб його можна було винести назовні.
О котрій годині розпочнеться свято 21 червня?
Євген: Ми наразі думаємо, що з 16:00 до 20:00 як більш-менш оптимальний час для цьогорічного першого заходу, хоч, може, це лише інтуїція.
На певних локаціях будуть певні колективи чи вони будуть якось змінюватись, переїжджати й на інші точки?
Роман: Колективи будуть у локаціях. Більші колективи, що потребують технічного обладнання, наприклад Гич-Оркестр чи Львівські менестрелі матимуть разові виступи, а от невеличкі гурти чи вуличні музики можуть рухатись.
З ЛМР узгоджено, а мешканці навколо тих локацій вже знають, що буде відбуватись таке дійство?
Марічка: Звідки ж вони можуть знати? Я вважаю, що це свято може прийнятись місцевим населенням. Коли ми були з Ромком у Парижі, то там були задіяні всі люди, навіть на найменших вуличках, де не можна виступати музикантам, бо дуже вузько і всі все чують, то навіть там грали музиканти. Чому у нас не може такого бути?
Євген: Зрештою, це ідея щодо ролі публічного простору, де ніхто не заробляє, бо ідея свята у промоції музики.
Як таких проблем з організацією немає: з ЛМР домовлено, локації визначені, гурти зголошуються. А якщо якийсь форс-мажор. Дощ чи град?
Євген: Це, звісно, небезпека, і прогнози варто вивчати. Як правило, гурти, що потребують якихось підсилень мали б бути десь біля електрики, біля кав'ярень чи галерей.
Марічка: Тому нам потрібно прийти і попередньо з ними домовитись, щоб вони були готові, що до них можуть зайти музиканти.
Євген: Щодо музикантів, які мають інструмент (акустичний) з собою, то тут вже легше продумати варіант на випадок зливи.
Марічка: Ми будемо закликати усі сили Всесвіту і природи, що вони зробили цей день прекрасним.
А якісь відмови були?
Євген: Відмовлялись наразі лише тому, що з'ясовували, що на цей день є збіг в когось по часу.
Роман: Всі музиканти чекають на якусь організацію та гонорар. Комусь потрібен гонорар, комусь потрібна апаратура для організації самого виступу. Вони не очікують, що це все доведеться робити самому.
Це лише Ваша ініціатива, оскільки міська рада нічого такого не піднімала?
Марічка: З міською радою був смішний випадок, коли туди прийшли якісь хлопці з реп-тусовки, і їм там сказали, що Свято Музики перенесли на жовтень. Якщо щось хочеться робити, то треба це робити самому.
У перспективі це має бути щорічний захід?
Марічка: Щорічний, всеукраїнський.
Євген: Якщо буде успіх. Організатори у Франції пораховували, які можуть бути бонуси для музикантів і для аудиторії. Для французької Fete de la Musique організація такого свята – вже промоція їхньої першоідеї. І тому, якщо ми захочемо колись привезти якогось французького музиканта, то через них це питання вже можна вирішити. Через посольство, через Альянс Франсез, бо у них ці питання вже напрацьовані і тому, це вже достатньо легко.
Марічка: Це день, який святкують у всьому світі, такий собі всесвітній флеш-моб. Планета звучить, грає.
Зголоситись до участі у Святі Музики у Львові можна на:
сайті Свята Музики у Львові
фейсбуці Свята Музики
а також через організаторів-волонтерів: