Райські кущі Садового

Райські кущі Садового

олександр ковальчук,  30 липня 2013

Канарковий бус, в улюблених кольорах футбольного клубу Нант, важко лабіринтить у напрямку Шевченківського гаю.

Його маршрут пролягає з власноручної кишені мера Львова Андрія Садового до його майбутнього будинку на вулиці Стрілецькій, де буде жити сам мер, його дружина Катерина Кіт-Садова, його діти, його теща, тощо.

Раніше, поперед Шевченківського гаю, бовваніла лише одна визначна пам'ятка місця – лакшерний будинок праворуч.

Злі язики губились у ймовірних варіантах його власників і тому схилялись лише до двох предикатів: бандюківського та чиновницького.

Однак, як повідомили індуктивні джерела, цей будинок належить комусь з представників українського діаспори, які у славні 90-ті вирішили повернутись на історичну Батьківщину та купити такий родинний затишок.

Відтепер і вони будуть шоковані, оскільки ця горбиста місцинка отримала ще одного генія свого місця, цього крилатого охоронця міста – Андрія Івановича Садового. Вони отримали нового сусіда, а Львів отримав нове місце для мітингів супроти самопомічної (але не помічної) політики Садового.

Але охорони, як зазначив сам Садовий, тут не буде жодної. Потреби немає, контекст – не той, та й теракти у цій країні якісь калічні. Калічні настільки, що навіть маленький листочок каштану, цей маленький голуб миру, затулив собою увесь перебіг гіпотетичного побиття Садового гіпотетично неврівноваженим меном, якого Експрес в лихоманці ідей оголосив серійним кілером.

Із-за облізлого дроту новий будинок Садового має якийсь такий зиск.

 

Тут навіть собака бігає польською мовою, що дає рідним патріотам ще один привід наїхати на Садового за меч-щербець у Личаківському гаю.

Садовий милостиво запрошує журналістів на гостину до недоробленого будинку і гречно перепрошує за те, що за власні кошти відірвав їх від важливих офісних справ у цю, благословенну Господом та святим Амфібрахієм, священну обідню пору.

Усі рухи Садового відбуваються під пронизливо-грайливим поглядом Катерини Кіт-Садової, який рекламно повідомляє усім присутнім про те, хто ж рулить у цій сім'ї.

Після такого слогану Садові запрошують журналістів усіма стрічками Аріадни у свої лабіринти.

У центровій кімнаті цієї композиції вони зупинились для урочистої миті інтерв'ювання інтерв'юерами.

Інтерв'юерів так багато, що Садові, на крилах геніїв місця, возносяться у небесну вись благочинними іконками канонізованого Папою Римським благодатного піару. Їхні німби підпирають стелю, їх ноги міфологічно завмирають на геркулесових стовпах, а інтерв'юери перстами благословляють інтерв'юованих на проповідь безсрібності.

Цю піднесену мить падлить лише саваофна рука телеканалу ЗІК, яка хоче породити нового адама на очах Катерини Кіт-Садової.

Поки саваофна рука тикає єрессю у напрямку розслабленого тіла, парвеню Садового починає згадувати, що він не тільки батько міста, але й багатодітний тато. Окрім квадратних метрів та відсотків ТРК "Люкс" Садовий ще встигає пропіарити вироби компанії Lego.

Поки його Катерина любить мінімалізм, Садовий, навіть за такої кластерної близькості до принад Шевченківського гаю, не хоче там бігати зрання. Він не звик навантажувати себе фізично зрання. Лише ввечері він переводить втому ратушного сидіння у втому фізичну. Тому мешканці навколишніх вулиць десь після другого Різдва зможуть власноручно спостерігати за марафоном Садового на тлі сонця, що сходить біля його будинку. Також власноручно і Садовий обіцяється допомагати будівничим у розбудові свого наріжного каменю.

Інтерв'юери не хочуть лише дещиць інформації, вони хочуть знати і про блошиць трансфорації. Катерина Кіт-Садова подивована їх бульварними запитаннями, які дивують її побожну душу та ніяковіють її побожне тіло. Журналісти хочуть знати, кого з найближчих чиновників вони запросять на новосілля. І якщо дитяча душа Садового хоче запросити усіх бажаючих, то прагматична (бо загартована у боях з цих диктатурним світом пацанів) душа Кіт-Садової запросить лише рідних. А губернаторів, можливо і лише, згодом.

Під таку атракцію Садовий ще просить журналістів пошепки говорити про бажання сім'ї завести пса для охорони навколишнього паркану. Його прагматична душа добре знає усіх навколишніх лизоблюдів та лизоблядів, дуже добре знає усі їх можливості і дай їм лише волю та свободу, то відбою від тих щенят йому не буде від паркану аж до Пасхи.

Але попри таку армійську мудрість немудрі журналісти знову хочуть знати, чи запросить їх сім'я Садових на своє вкотре новосілля. Катерина Кіт-Садова, як дипломований культурний менеджер, розрулює і цю ситуацію, дипломатично заявляючи, що новосільні флаєри видаватимуться лише тим ЗМІ, які найбільш правдиво передадуть сьогоднішню інформацію.

На тому відкоші журналісти збились зі своїх гарбузяних новин і пішли розглядати навколишні краєвиди з нового даху Садового.

Нові краєвиди Садового переважно клікабельні та лайкові.

Вони не тільки побожні, але й високоестетичні

та розчахнуті перед усіма вітрами.

Після таких компутерних заставок журналісти бігають за Кіт-Садовою як ті вдячні шавки. Скрізь чути гавкіт та гав – пес. На сходах – одне запоморочення від таких високих вражень, хоче ніде непомітно слідів Кім Новак.

Кавайний образ Кіт-Садової так няшно заноситься в усі аннали, де вона оголошується ледве святою, але це ледве лише на той час, поки Садовий не зробить власноручно з цього квадратного вікна відповідний усім канонами круглий німб.

Святість пригорщами розсипається навколо і її навіть не подолають котики та півники з журналістських питань, які мають першими запускатись за поріг. Кіт-Садова так панікадильно заявляє, що у її оселі не буде місця усім цим марновірствам та єресям, оскільки вона збирається так благочинно та кафолично запросити святих отців на водне освячення навколишніх стін та стель.

Але оскільки всі хочуть засвітитись у дружньому колі родини, то Садовий змушений підпрацьовувати на 24 каналі.

Поки Садовий працює, інші пестяться у рожево-материнських флюїдах Катерини Кіт-Садової.

Благодать розповсюджується еліпсами і ось вже й Садовий розпочинає розповсюджувати Мойсеєві заповіді. Він глаголить борзописцям та наглозвукам про те, що буде жити разом з тещею лише тому, що поважає вище згадані заповіді та тільки тому, що хоче, щоб його діти поважали і його аналогічним аналоєм.

Поки Садовий проповідував повагу до старших у його палатах не вистачало лише Мадонни канцлера Ролена. Та, зважаючи, на таку картину – вона вже десь незабаром.

Упокорений такими євангеліями Садовий позує біля нового єрусалиму.

І схоже, що він вже давно забив за собою своїм іменним графіті цю невісту кучерявого агнця.

Але якась помилка починає закрадатись у його душу на наступних світлинах.

На них Садовий, наче чужорідний персонаж, врізаний у навколишню реальністю фотошопом. Вже давно коридорами Ратуші блукає чи то байка, чи то бувальщина про одноразову зустріч Садового з циганкою, яка наколядувала йому гіпотетичну геріатричність десь під парканом.

А Садовий, як знають літописці, дуже боїться такої можливості роздавати перехожим на площі Ринок клошарні планшети журналу Просто неба.

Переписавши усі свої багатства на близьких родичів, ніколи не знаєш, як вони, невдячні, вчинять зі своїм благодійником. Скільки вже таких негараздів бачила на своєму віку планета Земля. Навіть сама Біблія відверто повідомляє трударями, що найближчі – то найбільші вороги. І тут вже не допоможуть: ні бубон шамана, ні сік Березюка.

Тому, поки дім будується з Господом та його підрядниками

не варто забувати і про заховані десь у сусідніх будинках монетизовані артефакти.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.