Феєрія Андієвської та другий день Форуму видавців
Другий день Форуму видавців разом з усіма його політиками та літераторами затьмила феєрична Емма Андієвська.
Другий день Форуму видавців разом з усіма його політиками та літераторами затьмила феєрична Емма Андієвська.
Але щоб дійти до усіх монстрів її виступу у Першому українському театрі для дітей та юнацтві, де переважно зібралось літнє покоління (а також, деякі стриянки), варто прошмигнути дощовими нетрями самого Форуму видавців з усіма його віпами, скрипами та скреперистками.
Перейти усі поверхи та зазирнути до усіх кутів. Побачити небачене та почути почуте. Засісти на меридіанах, щоб побачити усіх їх вірних песиків та лизоблюдів. Замаскуватись у натовпі, щоб відзняти втомлених, анемічних та катастрофічних.
Оминаючи вчорашню клітку десятими стежками лише сподіватись на нові та веселі світлини і негативи.
І розпочався цей веселий ранок другого дня з Олександра Ірванця та його пиріжкової драматургії у колі братів Капранових.
Далі були лише ранкові ніжності малого Ушкалова до закадрової незнайомки.
Та нова чудорастія від нового секс-символа "Свободи" Ірина Фаріон, де на ще одному її телефоні веселково погойдувалась некошерна матрьошка, чи то пак, матрішка.
Ще далі, десь за чернівецькими горизонтами франківський Єшкілєв намагався жартувати з дівчатками, які чомусь називали чоловіче ім'я у проміжках потрібного їм автографа.
Курков намагався бути рекламним майданом, де могла з'явитись Ваша реклама.
Кокотюха ніжно шепотів на вушко нардепці Матіос якусь милу попсу від якої вона розімлівала солодкими дарунками.
І тільки малолітній аскет Любко Дереш тримав усі свої чакри на суворих і нерукотворних замках.
Чимдалі від Марії Матіос, якій почали муляти босоніжки Богородиці у товаристві рекламного Куркова.
Винничук намагався наслідувати малолітні тренди Дереша і тому також тримався на замках.
Також і Бабкіна (за трендовим прикладом Дереша) намагалась робити своїм волоссям різноманітні асани.
А десь з іншого боку загублений Кідрук бачив далеку Ефіопію у вікнах чернівецьких меридіанів.
Бо тільки Володя Павлів намагається вирізнитись поміж присутніх галичан своїм сепаративними капелюшком.
Страшно втомлений Жадан вже десятий день читає вірші, ходить на убогі ефіри та змушений фоткатись з малолітніми біксами у день їхніх іменин та день їхнього дєнчіка.
Володя Беглов знаходив увесь свій київський час, щоб поспілкуватись з усім львівським вертепом.
А ось Порошенко розсипався рошеном та робив засмучене обличчя коли зустрічався з проблеми маленьких українців, цих своїх любих друзів.
В'ятрович хотів давати патріотичного ракенролу (хоча у природі існує посполитий український відповідник цього жанру – круть та верть), але замість драйвової круті у нього скандувався лише один попса-рок. Є ж, напевне, на цьому світі ще люди, які слухають останній альбом Placebo.
І тільки феєрія Емми Андієвської за присутності одних пенсіонерів видавала на-гора заокеанський грув своїх лічилок, прозів та романів.
Львівські пенсіонери виявились розумнішими за задрочених львівських інтелектуалів (так званих), які масово поперлись на банального і нудного Зигмунта Баумана, щоб потім ще місяць пертись від його аж так швидко розшифрованої проповіді.
Для усіх інших ось тут лунають лічилки Емми Андієвської.
А тут ще одні лічилки.
А тут "Народна поема про яблуко".
А ось тут "Злодії" зі книги "Тигри".
Далі ще буде.