петро писарчук

Петро Писарчук: Мені боляче за українську опозицію

Ірина Марушкіна,  8 листопада 2013

Голова Львівської обласної організації Партії регіонів Петро Писарчук розповів про ситуацію у владних ешелонах Львівщини та про підготовку до президентських виборів.

Петре Івановичу, найбільш гарячою темою залишається зміна губернатора Львівщини. Насправді ротації керівників в регіонах очікувалися і про це писалось, але йшлося про кінець листопада, тобто після вирішення долі угоди про асоціацію. Чи зміна керівника Львівщини не є сигналом про те, що підписання угоди про асоціацію буде відкладено на наступний рік?  

Це дуже надумано, не варто регіональні події вписувати в такий глобальний контекст. Думаю, що насправді відставка Віктора Шемчука не була вже такою несподіванкою для тих, хто цікавиться регіональною політикою.

І не варто шукати в цьому змови. В тому, що сталося, перш за все винен, напевно, сам Віктор Шемчук.

Бо коли він погодився очолити Львівську ОДА, вірогідно, не до кінця усвідомлював,  що на нього чекає не царювання на Винниченка, а складна і відповідальна менеджерська робота.

На мій погляд, єдиним фактором, який спричинив до такої швидкої відставки, стали незадовільні показники соціально-економічного розвитку області, те, що Львівщина, не зупиняючись, продовжувала скочуватися вниз і опинилась на 26 місці серед регіонів України.

Програми виходу з тої ситуації у команди, яку очолював Шемчук, не було. Спокійно спостерігати за цим ні президент, ні уряд не могли, тому що Львівщина – це  знаковий регіон для них, навіть в плані тієї ж євроінтеграції.

Підозрюю, це було непросте для них рішення, але вони мусили його опертивно прийняти.

Ви говорите про відсутність програми виходу області з кризи, але таке враження, що жодний губернатор Львівщині, а також облрада не мають і не знають як це зробити?

Завдання губернатора, на мій погляд, не бути фахівцем в цих питаннях, а вміти підібрати людей, які на свої ділянці будуть фахово управляти процесами. 

То може проблема все ж таки не в губернаторах, а в тому що на Львівщині немає фахових кадрів?

Не ображайте Львівщину, бо на Львівщині фахівців більше, ніж достатньо. Проблема в тому, що кожний губернатор намагається розподіляти посади не за принципом фаховості, а за політичною доцільністю чи кумовством. І саме останнього від нього очікує політикум Львівщини.

Коли відбувається чергова ротація керівництва в регіоні, диву даєшся, які люди збираються у владних коридорах вимолювати будь-яку посаду для себе у губернатора.

Серед них досить часто мерехтять обличчя відомих місцевих опозиціонерів усіх мастей: від націоналістів до комуністів.

Тих, хто на людях ганьбить президента, а в кулуарах виправдовується: «Ні-ні, я ваш, я дуже люблю президента, але я мушу так говорити, бо люди хочуть таке почути».

При цьому вони  готові розтоптати один одного, аби лише отримати призначення.

Петре Івановичу, насправді подвійні стандарти львівських політиків – не новина. Навіть якщо повернутися до Шемчука, то для значної частини опозиціонерів він не лише був свій, а служив прикладом того, як можна вдало колишньому соратникові Ющенка чи Тимошенко вмонтуватися в президентську вертикаль.

Так і є. Більше того, йому ніхто не заважав робити це, всі тільки сприяли. А от з боку самого Шемчука і його оточення, яке так і не позбулося звички жити подвійними стандартами, відчувалося неприйняття і агресивне ставлення до Партії регіонів.

Хоча, нагадаю, такі люди, як Шемчук, самі висловили бажання і стали членами команди президента, одним із основних гравців якої є Партія регіонів.

Нажаль, отримавши шанс реально щось зробити для людей, Віктор Шемчук на даному етапі не справився із цим завданням.

Але Віктор Вікторович залишається в команді президента. Він призначений радником, ми побажаємо йому успіхів, подякуємо за роботу. Це вже перегорнута сторінка для Львівщині.

Однак було дуже помітно, як опозиціонери облради радо гуртувалися навколо Шемчука на базі фракції ПППУ, в той час як лави фракції Партії регіонів не поповнились жодним членом?

У даному випадку йдеться навіть не про псевдоопозиціонерів, а про депутатів, які все життя вірно прислужують владі, незалежно від кольору останньої.

Ну, які з генерала Дзюдзя чи головного лікаря обллікарні Гички опозиціонери? Вони готові на все, аби зберегти за собою свої державні посади і цим все сказано.

Я би порадив всім державним чиновникам і охочим до цих посад не бігати до губернаторів, а поважати себе, тобто визначитися: чи вони нині підтримують курс президента та уряду і розуміють, що також і їхня вина є в проблемах, котрі сьогодні переживає Україна.

Що не один президент чи Азаров, що ми всі винуваті, як ті, хто були при владі, так і ті, хто є при владі зараз.

Якщо ж їм не до вподоби політика нинішньої влади, нехай відверто це скажуть, бо є вільними людьми, напишуть заяву на звільнення за власним бажанням і йдуть в реальну  опозицію. Тоді можуть собі критикувати, говорити, що хочуть.

Думаю, що їх посади довго пустувати не будуть, фахівці в президентській команді знайдуться. 

Що ж до ситуації у Львівській облраді, то фракція Партії регіонів послідовно захищає інтереси громади Львівщині та відстоює президентський курс.

Ми готові на діалог з опозиційними силами саме з цих позицій. І позитивне голосування по сланцевому газу показало, що навіть Батьківщина, УДАР та інші опозиційні партії Львівщини підтримують ініціативи уряду і президента, скеровані на розвиток Львівщини.

Не дивлячись на підтримку більшості опозиційних партій на передостанній сесії облради не вдалося ухвати заяву про підтримку євроінтеграційного курсу керівництва держави, внесену на розгляд представником Партії регіонів.

На жаль, фракція «Свободи» в черговий раз поставила власні вузькопартійні інтереси над державними інтересами і потрапила у досить незручну ситуацію. 

Їм не вистарчило розуму, бо бачте, це запропонував депутат від Партії регіонів, проголосувати за нейтральну і важливу заяву в підтримку євроінтеграційних стремлінь президента й уряду.

Останнє важливо було зробити саме депутатам Львівщини, бо на Сході сьогодні курс президента та зусилля уряду в напрямку Європи не всіма сприймається і підтримується.

Шкода, бо може так статися, що цю заяву і не встигнуть вже прийняти до Вільнюського саміту.

І потім не варто «Свободі» буде ображатися на те, що інші прихильники євроінтеграції в Україні будуть називати її «рукою Москви».

Ви вже коментували і в досить позитивному ключі призначення Олега Сала на посаду голови Львівської ОДА. І все ж не можу не спитати: Вас і справді не насторожує таке бурхливе минуле нового губернатора Львівщини? 

Я не є суддя нікому. І якщо ми крокуємо в  ЄС, то давайте жити і ставитися до людей за європейськими стандартами.

Якщо є рішення суду – значить вина людини визнана. Немає – нема про що і говорити, тим більше публічно звинувачувати людину.

Я був свідком і учасником подій 2004-2005 років на Львівщині. Я з повною відповідальністю заявляю про те, що якщо прискіпливо підійти до питання фальсифікації результатів  виборів тих років, то до кримінальної відповідальності треба було б притягнути півкраїни. 

Перше, ніж стверджувати, що Сало – найбільший фальсифікатор, подивіться на себе.  

Якою була б щаслива Україна, якщо в ній, окрім проблеми Сала-фальсифікатора, не було інших.

Нам треба всім тяжко попрацювати, щоб ці ганебні речи виключити з нашого життя.

Спостерігачі  відзначили, що мер Львова Андрій Садовий не оминув представлення Сала своєю присутністю і заявив пізніше, що сподівається на добрі стосунки з губернатором. Чи можна вважати Садового членом команди президента?

Знаю точно, що Садовий не є прихильником Партії регіонів і робить все можливе, щоб принизити партію і мене особисто.

Щодо іншого, то він, як мер, є вразливим, а отже він мусить співпрацювати з владою, а не бавитись в опозицію і будувати соціалізм в одній окремо взятій країні, якщо хоче залишитися на цій посаді.

Бо інакше він би не впорався з проблемами, котрі виникли хоча б під час підготовки до Євро-2012.

От що мені прикро, так це те, що Андрій Іванович не може видавити з себе доброго слова на адресу президента. Бо останній реально спас репутацію Садового як мера і як людини.

Думаю, що Садовий не є проблемою для центральної влади, бо якщо б він створював проблеми, то з ним би була інша розмова.

Садовий сьогодні реально становить проблему тим, хто хоче зайняти його посаду.

А таких бажаючих є багато. І знову ж таки, прикро мені, що більшість з них навіть не здогадується що таке бути мером.  

Один із представників опозиції назвав призначення Сала подарунком, бо вважає, що ніщо не згуртує опозицію так міцно, як боротьба з ним? 

Мені боляче, якщо чесно, за українську опозицію, в тому числі за її представників на Львівщині.    

Будь-якій владі, насправді, потрібна протидія, тобто опозиція. Тоді і влада буде в тонусі, а процеси в державі – набиратимуть позитивну динаміку.

Але українська опозиція бачить у владі не опонента, а ворога всередині країни.

Вони не дискутують, а воюють з владою. А от цього останнього не потрібно робити, бо це не фронт, влада і Партія регіонів – не загарбники. Прикро, що стосунки влади і опозиції в Україні неконструктивні.

На жаль, лідери української опозиції не здатні до діалогу. Можу абсолютно аргументовано довести, що велике розчарування і великі проблеми чекають на Україну, якщо президентом оберуть Кличка.

Свого часу мене ніхто слухати не хотів, а одразу ж записали в вороги українського народу за те, що я не був з Ющенком.

Хоч особисто я Ющенка не критикував. Я просто казав: «Люди, не буде того, що ви очікуєте».  І пробував це довести.

Через 5 років український народ за Ющенка навіть чути не хотів.  Проте ми знову творимо собі кумира і я знову попереджаю: буде розчарування. Це невдячний обов’язок. Але людям треба казати правду. Просвіщати.

Арсеній Яценюк. Ця людина вже мала можливість себе показати ще при Ющенку.  Як він керував – ми бачили і я не хотів би повтору.

Те ж саме, якщо придивитися до лідерів «Свободи». Вони постійно дорікають мені моїм членством в Компартії.

А виявляється, що одна з їхніх лідерів, палка прихильниця Степана Бандери у 1988 році, тобто коли на Західній Україні активно діяв національно-визвольний рух на чолі з В’ячеславом Чорноволом, Степаном Хмарою, братами Горинями, вступила в КПРС.

То ж люстрацію, вочевидь, Свободі треба починати з себе.  На брехні світ можна пройти. Назад – не вернешся.

Я не боюся опозиції. Готовий до дискусій. Але саме на Львівщині, по великому рахунку, сьогодні нема з ким вести діалог.

Всі хочуть влади і лише влади, але ніхто з них не усвідомив, що влада дається для служіння людям, а не для роблення власних політичних кар’єр.

Якщо Ви вже торкнулись теми виборчої кампанії, то чи Партія регіонів розпочала підготовку до президентських виборів 2015 року?

Партія регіонів на Львівщині вже розпочала процес мобілізації, щоб в повній готовності  підійти до початку виборчого процесу.

ВО «Батьківщина» цього разу створює окружні, а не районні штаби в області. Чи цей досвіт є актуальним для регіоналів?

Регіонали створюватимуть штаби у кожному селі, ми дійдемо до кожної людини.

У виборчому окрузі 200 тис. виборців, а наше завдання – дійти до кожного села.

Ви це робитимете з допомогою адмінресурсу?

Який ми тут, на Львівщині, можемо використати адмінресурс?

От розповідаю. Телефонує нещодавно до мене обурений член нашої партії з одного району, і бідкається, бо не розуміє, чому всіх лікарів району за вказівкою одного із керівників департаменту охорони здоров’я Львівської ОДА заганяють в УДАР. 

То про який адмінресурс ви говорите? Хто і коли на Львівщині хоча б раз зловив за руку представника Партії регіонів через використання адмінресурсу?

А от ми ловили. Люди клялися, просили не розголошувати, бо тюрма, і ми того не робили, поступили по-християнськи, попередили і відпустити.

Нехай той, хто працює у виборчих дільницях, розкаже вам про те, хто справді на Львівщині займається фальсифікацією результатів виборів. 

Сподіваюсь, що такі знайдуться, бо останнє принижує людей. Я ж лише загадаю про випадок, що трапився пару років тому в Пустомитах.

За рішенням ОВК перерахували голоси на одній із дільниць. То замість 7 голосів, відданих за Януковича, нарахували 100.

Це –  задокументований факт. Просто 93 бюлетнів поклали в іншу стопку, за іншу партію.

Так що всі розповіді про адмінресурс регіоналів на Львівщині – це байки.

 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.