Ірина Фаріон

Революція від Гуччі

олександр ковальчук,  26 листопада 2013

Львівська обласна рада ухвалює історичне рішення та дещо боязливо збирається на Євромайдан.

Депутати трохи бояться іти на Євромайдан, оскільки студенти не хочуть, щоб їх вуха стирчали за їхніми стрибаючими спинами.

Тому на початку сесії ніхто з обласних депутатів нікуди не збирається йти після її закінчення.

Таке спонтанне рішення йти на Євромайдан виникло у народних обранців вже під час засідання, на якому їх своїми столичними обновками надихали нардепки Сех та Фаріон.

На їх луках надмірна кількість блискавок у несподіваних місцях і схоже на те, що такі сукенки розбазарюють у якійсь одній точці.

Поза таким імпровізованим подіумом, у депутатів хіба що, ліниво піднімався язик на прапор Євросоюзу,

 або ж просто піднімаються руки та губи, що поцілувати руки, чи то пак, крила орлиці.

Коли у депутатів вже нічого не піднімається, то піднімається рука Ірини Фаріон, щоб тишком-нишком подякувати своєму помічникові (а також представникові студентського страйкового комітету Євромайдану) Василеві Молдованові за активну позицію на львівській клюмбі.

Поза такими несподіваними одкровеннями феміни, деякі депутати продовжували сидіти у позі, вписаній у Євросоюзні зірочки,

або ж просто зустрічати досвітні вогні на робочому місці.

Також звично і тому знову майже ліниво, депутати знову показали Грещуку, де можуть зимувати його раки цього холодного листопадового чину.

Після цього на авансцену ступила уся в рожевому та бузковому Ірина Фаріон. Також її революційний декор доповнювали: рожевий шалик з брішкою, силіконовий манікюр та улюблені окуляри від Gucci.

Фаріон говорила довго і нудно, але все ж встигла назвати Януковича дикуном, варваром та потворою.

Мить довгого та нудного трішки налякала Колодія та П'ятака, яких згодом мав ще лякати Євромайдан.

Сех говорила коротко та страшно, а на фініші – ледве не заплакала.

Можливо, емоції розгойдували Сех від того, що вона дуже голосно хотіла крикнути на вухо Януковичу.

Після криків на вухо Януковичу, Сех вирішила вивезти до Києва увесь Львів, а на місцевому Євромайдані лишити тільки літніх, жінок та дітей заради їх міцного симбіозу з місцевими політиками, без яких усі ці літні, жінки та діти – ніколи не виживуть самостійно.

Історична мить висипала депутатів на вулицю, що мала привести їх боягузливі тіні в обійми Євромайдану. За такої симфонії жаху, Петро Несторович знову і знову ставав подібним на головного героя фільму Носферату.

Цього вечора студенти вже хотіли бачити місцевих політиків під сценою (і лише двох на сцені). Депутатці Юринець навіть вдалось впіймати зірочку від тієї кількості навколишніх спалахів.

Сцена та публіка зустрілись своїми протилежними поглядами. Сцена відтінялась від публіки синім кольором небесної вищості. Публіка відтінялась від сцени жовтим кольором земельної приземленості. І лише пророк, це звичний посередник між двома несумісними світами, традиційно сяяв сліпучим світлом.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.