29 листопада у 12 німецьких містах українці одночасно провели акції протесту на підтримку Євромайдану.
Кореспондентка Варіантів Ганна Власюк побувала на такій акції в Кьольні.
Українська громада в Німеччині є достатньо роздрібненою, порівняно, скажімо, із США чи Канадою.
В цій країні існує низка об'єднань українців, проте без єдиного координаційного центру.
Тим більше поваги викликає той факт, що саме німецькі українці зуміли провести консолідовану євромайданну акцію протесту, що розпочалась одночасно у всій Німеччині вчора, о 18.00.
Серед міст, які доєднались до акції – Берлін, Мюнхен, Гамбург, Дрезден, Ляйпціг, Дрезден, Штутгарт, Франкфурт-на-Майні, Мюнстер та Кьольн, де побували і Варіанти.
Кьольнський собор – головна пам'ятка Кьольна та третій найвища церква світу. Готична архітектура традиційно виглядає похмуро, і сьогодні - не виняток.
Проте жовто-плакитні барви перед входом додають Kölner Dom – так звучить Кьольнський собор німецькою – трохи тепла. На початку акції українців на око десь біля п"ятдесяти, проте люди поступово підтягуються, і їх кількість збільшується десь до сімдесяти.
Присутні тримають в руках жовті і блакитні повітряні кульки, прапори ЄС, національні стяги і плакати з євроінтеграційними гаслами. Багато хто прийшов з дітьми – прямо біля мене на руках у тата зацікавлено роззирається навколо хлопчик у жовто-блакитній шапці.
Відома співачка та одна з організаторів акції Мар'яна Садовська, яка проживає в Кьольні, під'юджує натовп, вигукуючи гасла у згорнутий в трубку папір. Дещо захриплим голосом вона заводить "Гімн України", "Ой у лузі червона калина".
"Чесно кажучи, на початку я думала, що прийде кілька родин з дітьми, проте на таку мобілізацію не очікувала, – каже вона Варіантам. – Я щаслива і я вірю, що кожен такий знак додає сил тим, хто зараз в Україні не може піти додому, а буде ночувати на майдані".
Інша організаторка акції Уляна Деркач, яка працює адвокатом з українського права в Німеччині, також приємно вражена з кількості людей.
"У нас з Мар'яною вже був попередньо список електронних адрес українців, які мешкають тут – десь близько 40. Раніше ми організовували тут свято Купала, Різдво в українській церкві, гаївки на Великдень, свято святого Миколая. Про акцію написала на 40 мейлів і всі 40 відгукнулися. Вони не питали, що робити, вони запитали – куди йти, і що нести. А я відповіла – несіть прапори", – каже Деркач.
Мотиви ж, чому українці прийшла попротестувати, за її словами, досить різні, проте всіх об'єднує одне.
"Я думаю, що кожен прийшов, аби підтримати тих українців, які стільки днів стоять на майдані, проте досі на щось сподіваються. Всі знайомі німці – вони хоч і дивляться на нас з найкращими побажаннями але, водночас, дещо безнадійно. А от в українців надія не вмирає", – каже жінка.
Інженер Микола, який працює в Німеччині інженером каже що прийшов, аби показати німцям, що українці знають, що таке Європа і хочуть до неї.
"Я вважаю, що ми повинні показати тут в Європі, Німеччині, що є українці, є громада, які вболівають за Україну, які поживши тут, за кордоном знають, що таке Європа, і бачать Україну в ній", – каже Микола.
Чи розуміють німці, що відбувається – це теж питання для роздумів. Деякі з перехожих зупиняються біля акції, деякі фотографують. Аби зробити її сенс доступнішим, деякі гасла учасники вигукують німецькою. Найбільш улюблене сьогодні – "Різдво без Януковича" – "Weihnachten ohne Janukowitsch" та "Україна – це Європа" – "Ukraine ist Europa".
З натовпу також лунає не зовсім космополітичне "Слава Україні", а подекуди навіть не дуже толерантна калька з німецького гімну "Україна понад усе". Хоча, слід віддати належне учасникам, останнє гасло підтримують мляво.
Особливо зворушливо виглядає гімн у виконанні однієї з учасниць акції, яка грає на скрипці. Пізніше елегійно лунає "Ой у вишневому саду".
Кілька учасників акції, можливо, чують цю пісню вперше – адже рідними для них є грузинські пісні. Кілька молодих людей студенського віку підтримують акцію, тримаючи український і грузинський стяги разом.
"Якраз кілька місяців тому ми влаштовували перед Кьольнським собором акцію протесту проти зовнішньої політики Путіна щодо Грузія. Тепер прийшли підтримати вас – нам дуже прикро, що Росія натиснула на Україну і Вірменію", – доброю німецькою розповідає молода грузинка, яка пише в Німеччині докторську з конфліктології на прикладі російсько-грузинського конфлікту 2008. Наприкінці акції всі дружно подякують "грузинським друзям".
Поруч зі мною жовто-блакитний стяг тримають двоє хлопців. Один з них – Кирило – розповідає, що він родом з Одеси, а тут в німецькому містечку Аахен здобуває музичну освіту.
"Мої друзі в Одесі теж хотіли вийти на акцію, але її заборонили, – каже він. – Одеса завжди культурно була іншим містом, відмінним від решти України".
Хлопці-одесити – одні з найактивніших учасників акції – вони постійно скандують гасла і голосно співають, а пізніше Кирило розщіпає куртку, показуючи, що в нього там вишиванка.
Коли учасники акції вже розходяться, до мене підходить блондинка у чорному хутрі. Каже, що її звати Ліза Бьоме і вона – мама Ростислава Хитряка, того самого Artisto. Дехто пропонує зробити написану ним пісню "Revolution Ukraine" неофіційним гімном євромайдану.
"Я дуже хвилююсь за нього. Він там зараз у Києві, протестує. Передайте йому, що мама хвилюється і тримає за нього кулаки", – каже вона.