Український вільний університет

Українська освіта в Баварії

Ганна Власюк,  15 грудня 2013

Журналістка Варіантів Ганна Власюк під час стажування на Deutsche Welle відвідала Український вільний університет та поспілкувалась з його ректоркою Ярославою Мельник.

Український вільний університет в Мюнхені – це єдиний університет поза межами України, навчання в якому ведеться українською мовою.

Він розташований в Німеччині, у старовинному районі Мюнхена, якраз поруч із одним із найбільшим королівських замків Європи – Німфенбургом.

Ми відвідали його наприкінці жовтня, коли студентське життя перебуває у завмерлому стані.

Вирує ж воно тут двічі по три місяці на рік – під час зимового та літнього семестрів.

Новий етап у новому приміщенні

Скромна на вигляд двоповерхова будівля УВУ на Барелліштрассе, 9А – не перше приміщення установи у Мюнхені. Раніше університет розташовувався у старовинній будівлі в найдорожчому районі міста – Боґенгаузені.



"Колишній будинок був у аристократичній частині міста, поруч був вихід на річку Ізар. Однак, коли університету припинили фінансування, будинок стало досить складно утримувати. Нинішнє приміщення ми придбали за значно нижчою ціною. Різницю поклали в банк, а відсоток із цього капіталу витрачаємо на потреби розвитку УВУ", – розповідає ректор університету Ярослава Мельник.

У приміщенні жовтогаряча підлога та сині килимки. Ярослава Мельник каже, що такою була задумка архітектора, який вважав, що таке поєднання кольорів зробить приміщення "теплішим".



Спочатку ректор УВУ показує мені свій кабінет – над робочим столом у неї висить портрет Олександра Колесси, першого ректора УВУ. "Якось одна з гостей УВУ, зайшовши  до мене в кабінет, подивившись на портрет, вражено вигукнула: "Це мій дідуньо".  Це була Галина Колесса, правнучка О.Колесси, музикант, яка зараз живе в США", – розповідає Ярослава Мельник.



Потім ми оглядаємо галерею колишніх ректорів УВУ, навчальні авдиторії, деканати, бібліотеку, архівні приміщення університету.

"Бібліотека УВУ офіційно визнана чи не найбагатшою добіркою україністики в Західній Європі. Її цінність із-поміж іншого і в тому, що вона містить багао видань, які виходили в післявоєнні роки в таборах переміщених осіб", – розповідає Ярослава Мельник.

У  бібліотеці є добірка української періодики з цілого світу у післявоєнні роки, українська художня література, що з'являлася в Європі, Америці, Канаді.

"Найбільша цінність бібліотеки – це архів УВУ. Адже там зібрані архівні матеріали, які стосуються життя українців у післявоєнний період. Це таборові архіви, архіви персоналій. Без архіву УВУ уяснити собі життя українців у післявоєнній Німеччині досить складно", – розповідає Ярослава Мельник. 



Також університет має велику добірку робіт скульптора Григорія Крука – українця, який колись жив в Мюнхені. 

Після цього ми оглядаємо приміщення, де проводяться презентації, якщо є велика кількість студентів – то і лекції.

Студентське житття

Переважна більшість студентів УВУ вже працює – або в Німеччині, або ж в Україні, приїжджаючи сюди періодично на семестрове навчання.

"Позаяк університет є приватною структурою і ми не маємо жодного державного фінансування, то і стипендій не видаємо. Отримати стипендію студент може хіба з власної ініціативи, якщо сам шукає якісь фонди, стипендії. Деяким студентам допомагає фундація УВУ в Нью-Йорку". "Утім, в майбутньому університет таки мріє мати свій стипендійний фонд", – додає Ярослава Мельник.

"Наші студенти не прогулюють пари, бо інакше просто не зможуть отримати необхідних кредитів. Адже іноді буває, що ми запрошуємо викладача на три тижні і в нас дуже інтенсивні курси", – каже ректор УВУ.

Стати студентом університету не надто складно – слід мати диплом бакалавра або ж магістра за тими спеціальностями, що тут викладають, закінчити попередній виш із балами не нижче четвірки, представити рекомендації університетських викладачів  та добре володіти українською мовою.



"Основною мовою викладання в УВУ є українська, тому зрозуміло, що, якщо студент не знає мови викладання, він не може навчатись в УВУ", – каже Ярослава Мельник.

Тут вчаться студенти зі всієї України – хоч найбільше студентів із Львівщини – 29, проте чимало із східних регіонів – 12 – з Донецької області, 5 – з Луганської, 4 – з Харківської. Є спудеї із інших країн – Росії, США, Канади, Німеччини та навіть Узбекистану.

"Різниця у навчання на магістерських студіях в Україні та у нас, напевно, найбільше полягає, у інтердисциплінарності, – зазначає Ярослава Мельник. – Ми пропонуємо студентам дисципліни, які мають компаративний аспект – до прикладу, українську і німецьку літературу. Адже, справді, навіщо  їхати вивчати українську літературу до Німеччини, якщо це можна робити в Україні, вивчаючи дисципліну як таку, без "забігів" на інші поля?"

Фінансове майбутнє

Ректор УВУ Ярослава Мельник  визнає, що часто їй доводиться чути запитання про сенс існування університету як такого. Для чого він потрібен, коли зараз, на відміну від 20-х років позаминулого століття, в Україні можна спокійно навчатись українською.

"Та певно, що сенс є. Якби тут мова викладання була німецька, то університет досить швидко втратив би свій характер і нівелювався б. Став би поганим німецьким університетом. Адже люди, які колись утворювали університет – були дуже саможертовними, самовідданими", – каже Ярослава Мельник.

Основне, чим відрізняється УВУ від інших осередків українства за кордоном, за її словами, – це наявність цілої інституції а не, скажімо, окремої кафедри в межах окремого університету.

"Адже центри україністики у Західній Європі, якщо порівнювати з 90-ми роками, дуже повільно розвиваються. Що більше.  Вони або закриваються взагалі, або стають значно слабшими. Це пов'язано зі зменшенням не просто інтересу до україністики в світі, а й до гуманітаристики загалом", – додає Ярослава Мельник.



Тим часом питання фінансування УВУ наразі залишається відкритим.

У 2008 році, після того як УВУ припинив фінансувати спочатку німецький федеральний уряд, а пізніше – Баварія (2005), до УВУ приїжджала делегація з Міністерства закордонних справ, Міністерства освіти, Міністерства фінансів України.  Говорили про те, як підтримати УВУ фінансово.

А зійшлися на тому, що в Україні немає закону, який би дозволяв підтримувати українські інституції поза межами України.

Нещодавно УВУ підготував угоду про співпрацю з Львівською ОДА. Угода передбачає, що ОДА займатиметься промоцією УВУ на Львівщині, серед бізнес-кіл, а університет зі свого боку допомагатиме з представленням Львіської області у Баварії.

Проте угода була підписана ще тоді, коли головою Львівської ОДА був Віктор Шемчук.

Чи втілюватиметься вона у життя за керівництва нинішнього одіозного голови Олега Сала – питання відкрите.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.