Садовий + Свобода = Любов

Садовий + Свобода = Любов

олександр ковальчук,  20 січня 2014

У ці бурхливі дні, сповнені брутальності та агресії, кожен вияв любові є маленьким чудом.

Маленьке чудо, ця інтервенція вищих сил у земний простір стає маленькою краплиною, що творить неосяжний океан любові.

Саме таким маленьким чудом, цим живим свідченням великої букви Л, стали Підсумки тижня за 18 січня на 24 каналі львіського мера Андрія Садового.

І сконцентрувалось це чудо у сюжеті про циркові сутички ВО "Свобода" та Автономного опору на площі Ринок за звання найбільшого фаната лічниці Шептицького.

Кожній живій комашці на цій богомданій землі відоме упередження ЗМІ Садового до Свободи, що тимчасово виконує обовязки Бандери до його Другого Пришестя.

Садові ЗМІ відомі своєю винятковою прискіпливістю та домініканським винюхуванням усього, що рухається Свободою Тягнибока.

Прискіпливістю, що межує з маніакальністю, фанатичним засліпленням, догматичною загальмованістю. Саме з тим, у чому найбільше звинувачають Свободу – це найбільше гальмо на євроінтеграційному шляху України.

У цій закоханій опозиції, Садовий (тобто, його ЗМІ) власноручно асоціюється з прогресивністю, а Свобода, як вже було зазначено, це головна педаль  зі своїми допотопними та печерними уявленнями про навколишній світ.

І це чудовий приклад того, що протилежності так театрально притягуються, чубляться, любляться і просто бляться.

Але це тільки у поглядах секти Садового його ЗМІ можуть асоційованими членами прогресивності, насправді ж їм притаманна прогресуюча ортодоксальність, тобто непомильна віра у свою єдиновірну інтерпретацію, що поза усім тим, є однією з визначальних рис нашого часу.

Саме тому, наприклад, на західному неті усе без змін (окрім, звичайно, що простих журналістів).

Минулого року один їх постійний дописувач з Луганська твердо був переконаний у тому, що Бодлер і Ніцше були проповідниками зла, а відповідно – і нацизму. І це у 2013 році та ще й з дипломом про вищу освіту.

Як така реакційна ретроградність могла потрапити у святеє святих галицької інтелектуальної думки – західний нет, трохи не зовсім зрозуміло за оголошеної вище самим Садовим політики прогресивності.

Цей дописувач чомусь не був підданий остракізму спільнотою галицьких інтелектуалів, спільнотою особливо стурбованою виключною чистотою своїх рядів, за таке свинство та нефаховість.

Навіть, якщо б це був лише вияв християнської ексцентричності, то також незрозумілим є те,  чому ж його не забакланили неврівноважені жіночки та хлопчики з фейсбуків секти Садового, що наче Янукович заперечують усім навколишнім у вільному праві на ексцентричність.

Саме тому, поки Київ штурмує, то Львів домовляється. Саме тому, поки львівяни вирішують щось на Рубчака, то Львів уже все порішав, а Садовий і Свобода домовились, тобто закохались.

Львів порішав, а Підсумки тижня це підсумували.

Ось тут цей сюжет у Підсумках тижня на 24 каналі.

А ось просто цей сюжет на каналі Автономного опору.

Саме у цьому сюжеті тотально інквізиційний голос кореспондентки 24 каналу звинувачує Свободу у всіх смертних гріхах (навіть тих, що кличуть за помстою до неба), а АО – неустанно погладжує по кучерявій голівці маленьких ленінців.

Її закадровий голос цідить з кожної мухи слона та провадять крізь голчине вушко верблюда. Поіменно згадуються  усі депутати-свободівці, що були помічених у бійках з дітьми з АО, а це: Любомир Мельничук та Михайло Семчій.

Але на мить інквізиційні інтонації зникають і третій депутат-свободівець вже чомусь не депутат ЛМР Андрій Карбовник,  а звичайний перехожий.

Карбовник чітко, виразно, релевантно ідентифікується як анонімний перехожий.

Раптом, тут і зараз, він стає звичайним і безіменним перехожим, співчутливим самаритянином, який лише хотів застерегти безсмертні душі рідних йому галичан від непоправного та юридичного на цій святій землі.

Закадровий голос повідомляє, що цей чоловік перешкоджав протестувальникам нести стовп ганьби, а також керував молодиками, які розпочинали бійку з АО.

Пряма мова Карбовника повідомляє, що він прийшов ні підтримувати, ні протестувати – він просто тут гуляє, наче звичайний громадянин.

Титри повідомляють, що цей невідомий чоловік проходив повз і тут просто вже незрозуміло: так він проходив чи повз?

Що це, як не чудо. Що це, як не любов. Так важко гонитись за найменшою провиною ВОСу і так легко відпустити таку фігуру. Що це за політична короткозорість? Що це за закохане непомічання очевидного.

Звичайно, що дивні метаморфози поміж закоханими парами не така вже й дивина. Ось тут вони ще пам'ятають, а ось тут – вже ні.

Любов і секс – найсмішніші речі до яких додумалось людство. Хіба свого часу закордонні хіміки не отримали Шнобелівську премію за ту думку, що на рівні біохімії любов дуже важко відрізнити від ОКР – постійно чешуться руки, щоб зробити якусь романтичну дрібничку своєму партнерові.

І що ж, більше не будуть ліберасти проклинати нациків цитатами великих, а нацики не будуть клясти ліберастів нецензурною лексикою? Більше не буде канонади обопільних звинувачень інтелектуалів та гопників?

Куди ж щезне любов місцевих інтелектуалів до ефектних порівнянь школяриків зі Свободи з гітлерівськими югендами? Куди заникаються усі ті інформаційні лякалки? І що, лев знову буде снідати з ягнятком ранковою травичкою?

Звичайно, що може мати місце банальний завтик кореспондентки, яка, можливо, чомусь малообізнана зі свободівськими фейсами у той небезпечний час, коли ворогів потрібно знати в обличчя.

Але як він міг оминути редакторський ценз на професійному і фаховому каналі Садового, невже і там завтикали? Чи хтось просто схалтурив напередодні великого свята?

Не всі ж мешканці Львова добре знають в обличчя депутатів Львівської міської ради і навіть не всі глядачі 24 каналу знають усі іконки місцевих депутатів.

І що, невже пропагандистський маховик правильних інтерпретацій від Садового дав збій завдяки незбагненному людському факторові?

Садовий і Свобода переплелись організмами у своїй лебединій пісні та відверто демонструють усім навколишнім усю неземну красу єдиного тіла.

І знову лише цікаво те, що у такій романтичній ситуації будуть робити галицькі інтелектуали, мистці та мисткині, які ще так нещодавно так щиро бакланили ненависну і ворожу сволоту зі Свободи?

Місцева інтелігенція втаємничена у таке розведення вухастих лохів, чи лише артистично косить під неповносправних?

С + С= СС. СС керує Львовом і така ефектна картинка мала б сподобатись більшості галицьких інтелігентів, що так полюбляють лякати місцевих мешканців тінями минулого.

А для закоханої пари у цей фантастичний час парування звучить давній, але такий вічноживий хіт Artful Dodger "TwentyFourSeven".

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.