Останніми тижнями кількість інформації про Україну у німецькомовних ЗМІ зашкалює.
Поза київськими подіями, багато уваги приділили і Львову.
Місто найзапекліших противників Януковича, що всіляко підтримує революцію разом із проєвропейським мером та бореться з одіозним головою забарикадованої ОДА – такий збірний образ Львова у повідомленнях німецьких та австрійських мас-медіа.
Душа протестів
"Київ – серце антивладних протестів в Україні, Львів – душа", – каже ведучий німецькомовної програми "Warschauer Notizen" ("Варшавські нотатки") Ульріх Адріан (Ulrich Adrian).
На початку сюжету глядачі бачать коло із зірочок Євросоюзу на синьому тлі. "Сяюче коло Євросоюзу – вони б охоче отримали б його", – каже ведучий. І тут камера показує український прапор під символікою ЄС, а пізніше – мітинг перед сценою львівського Євромайдану.
Цей прийом оператор використовує ще тричі – коли демонструє, що солдат Швейк тепер стоїть на варті не Віденської кав'ярні, а революційного штабу, знімаючи барикади під будівлею Львівської ОДА та купи благодійного добра для київських протестувальників, зібраних львів'янами у приміщенні Палацу Сапєг на Коперніка.
В якийсь момент камера фокусується на чорно-малиновому стязі. "Увага, каже ведучий. – Ось ви бачите цей прапор. Це старий революційний прапор українських партизанів. Його носять правоекстремістські демонстранти, які нинішню ситуацію використовують лише для того, щоб провокувати та битись", – каже Ульріх Андріан.
Під час екскурсії по захопленій ОДА ведучий звертає увагу на завішані українським прапором портрети колишніх голів ОДА Миколи Кметя, Михайла Цимбалюка та Василя Горбаля.
"З цими людьми львів'яни, вочевидь, більше не хочуть мати нічого спільного", – каже ведучий.
Приклад для Києва?
У статті "У Львові повстанці вже здобули перемогу" журналіст видання Die Welt Аксель Шпрінґер (Axel Springer) розмірковує, чи може Львів стати прикладом для Києва у питанні зміни влади.
Він порівнює події у Львові із часами російської революції 1917 року.
"Учасники перевороту у Львові скликали новий "народний парламент" та "виконавчий комітет" – поняття нагадують про часи російської революції 1917 року", – пише журналіст.
Коменданта самооборони Львівської ОДА Андрія Соколова журналіст описує як людину, що не схожа на "революційного зірвиголову".
"Але події змусили його до того, що тепер він в джинсах та светрі стоять перед всіма та говорить крамольні промови. Соколов мусить зважати на те, що його можуть посадити на 15 років оскільки він причетний до першого повстання в Україні з часів розвалу Радянського Союзу", – каже журналіст.
Поділена країна – на прикладі Львова та Донецька
"Той, хто у Львові виступає проти президента Януковича, отримує вихідні від своєї фірми. Того, хто робить теж саме у Донецьку – б'ють", – йдеться у статті "Протести в Україні: дорогою до Львова та Донецька" Катрін Кальвайт (Cathrin Kahlweit) та Юліана Ханса (Julian Hans) Süddeutsche Zeitung.
Майже весь Львів підтримує революцію у Києві, йдеться у статті.
"Київ – це фронтове місто, захід України – тил. Тут підприємства дають відпустки тим працівникам, які хочуть їхати протестувати, волонтери збирають одяг, продукти, гроші. Тут організовуються автобуси для протестувальників, а підприємці Львова виготовляють захисний одяг для учасників Майдану у Києві", – розповідають журналісти.
У статті також показана історія 20-річної Ірини із Запоріжжя. Вона втікає із рідного міста, де їй погрожують розправою, до Льовова, де почувається в безпеці.
З львівського боку натомість видання пише про директора Львівської бізнес-школи УКУ Софію Опацьку. Жінка працює в мережі, яка підтримує активістів із решти країни. Зокрема і тих, які втекли зі Сходу – таких, як Іра.
Згадуючи про міського голову Львова Андрія Садового, журналісти чомусь переклали назву його партії "Самопоміч" як "Самооборона" (Selbsverteidigung).
"Він вірить у неї, оскільки більше не вірить у відставку президента, дипломатичні та політичні здібності очільників опозиції та передовсім в допомогу Заходу".
Захід вирішив забути історію України: поділ, терор, пригноблення, тому український народ мусить допомагати собі сам, – цитує Садового видання.
Cадовий і план Маршала
Садовий став героєм інтерв'ю для австрійського видання Die Presse.
Журналіст Хервіґ Хьоллєр (Herwig Höller) пише, що в політичному плані цими днями Львів нагадує тиху гавань: там, де немає прихильників Януковича, немає і конфронтацій.
Відтак "барикади" перед Львівською ОДА та на проспекті Свободи виглядають як історичний фасад старого міста, як театральна декорація.
Садовий цитує Папу Івана Павла ІІ, відповідаючи на питання про своє можливе ув'язнення:
"Не бійся! Роби свою роботу і будь чесним сам із собою. Найгірше, коли твоя совість нечиста. Все інше мене не лякає", – каже він.
Європейських політиків з їх реакцією на події в Європі Садовий порівнює із свідком згвалтування жінки, який лише спостерігає за цим і сухо аналізує.
Європа має запропонувати Україні новий план Маршала – це буде для неї дешевше, ніж можлива ескалація конфлікту, вважає Садовий.
Австрійський журналіст цікавиться у мера, наскільки небезпечні українські націоналісти-свободівці у Львові.
"Я вважаю, що ця небезпека не більша, ніж в Австрії. Українці дуже миролюбні. Чи бачили ви у Львові проблеми, що пов'язані з націоналістичним? Поза деякими провокаціями", – відповідає міський голова.