ТРК "Львів"

Свободівська губля біля ТРК "Львів"

Степан Микитюк,  14 лютого 2014

Вчорашньому обговоренню ситуації навколо Львівської державної телерадіокомпанії у Львівській раді не бракувало як палких емоцій, так і промовистих цифр.   

На засіданні комісії питань культури, історико-культурної спадщини, духовного відродження та ЗМІ Львівської облради стосунки, окрім керівництва телекомпанії, звільненених журналістів та стуробованих громадських діячів, з'ясовували і політики.

Сесійна непідтримка

Власне, саме політики перші ж почали роздмухувати ситуацію на ЛОДТРК. На сесії облради у вівторок, 11 лютого, голова фракції ВО "Свобода" в облраді Андрій Холявка зачитав звернення громадських організацій Львівщини.

У ньому ті просили облраду через звернення до Держкомтелерадіо посприяти звільненню гендитерктора ЛОДТРК Миколи Шевчука та його заступниці Людмили Майор.

Керівництво телекомпанії звинувачували в тому, що вони, під прикриттям "реорганізації та оптимізації", провели очистили Львівське телебачення "від патріотичних програм та професійних, патріотично настроєних журналістів".

Звернення подавалось у обгортці більш широкого формулювання – "Про зловживання адмінресурсом та маніпулятивну інформаційну політику державної влади щодо дискредитації суспільно-громадських рухів на Львівщині".

ЛОДТРК презентувала в цьому питанні складову ЗМІ. На горіхи дісталося від "Свободи" також керівництву львівської митниці та пошти.

Одак звернення тоді так і не підтримали. Член фракції "Батьківщина" Орест Шейка звернув увагу на надто грубі неточності у ньому.

Так, Холявка стверджував, що з ЛОДТРК звільнили 67 журналістів. Як виявилось пізніше, журналістів було лише 17, решта ж – пенсіонери і охоронці.

Чи це був головний аргумент, який вплинув на позицію депутатів, однак це питання тоді вирішили доопрацювати. Цим і займалась комісія, яку, до слова, колись Шейка і очолював, а пізніше йому на зміну прийшов свободівець Роман Ковальчук.

"Глядач не дивитисься п'ятихвилинки"

На початку засідання Ковальчук відразу ж розповів присутнім, що комісія знала про те, що звернення буде розглядатись на сесії. Але розглянути його попередньо вона не могла – за словами депутата, зібрати членів комісії спеціально для цього було непосильним завданням.

Раптовість звернення подивувала і головного його героя – гендиректора ЛОДТРК Миколу Шевчука. Той стверджував, що отримав інформацію з проханням прийти на сесію, перебуваючи на лікарняному.

Не знав, за його словами, Шевчук, що має робити і на комісії культури: "виправдовуватись, спростовувати чутки чи вести дискусію".

Зрештою, мова пішла про цифри. Зі слів Шевчука випливало, що скорочення 67 із 365 працівників на ЛОДТРК було плановим.

"Минулого року відбулася колегія Держтелерадіо, на якій прийняли рішення про скорочення співробітників на телекомпаніях. Кожній телекомпанії було доведено певну кількість співробітників. Львівська отримала завдання звільнити 18% співробітників", – сказав він.

Після цього, за словами Шевчука, на ТРК "Львів" створили комісію для вирішення цього питання. До неї увійшли керівники підрозділів телерадіокомпанії. Також питанням звільненням займався профком.

Шевчук також додав, що кількох людей профком звільняти не рекомендував, натомість радив запропонувати їм інші робочі місця. Він наголосив, що було кілька випадків, коли людей звільнили, а потім повернули на роботу.

З трьома людьми, які вважають, що їх несправедливо скоротили, за словами Шевчука, тривають судові суперечки.

"Я сказав кожній людині, яку ми звільнили, що та людина, яка щось хоче і може робити, і нам це потрібно, я знайду можливість працювати на цій компанії", – переконував Шевчук.

Що ж до запитання, чому на телебаченні скоротили низку програм, серед яких "Екологічний вісник", "Золота провінція", "Нова цивілізація", "Європейська інтеграція", "Зона конфлікту", гендиректор пояснив, що їх зняли через низьку якість.

"Є певні критерії оцінки – треба знімати цю програму, чи не знімати... Програми мають бути достойні, сучасні, і ті, які будуть дивитись. Ми виготовляли 42 програми – і це при 68 чи 67 журналістах. До прикладу, на 1+1 щодня стоїть 8-10 програм, тоді як у нас в день йшло до 30 програм. Глядач не дивиться п'яти- і десятихвилинки. Для того, аби людина дивилась той чи інший канал, програми мають бути не менше, ніж півгодини. У нас часто було так, що один журналіст робив одну програму. Так не може бути. Телебачення – це насправді колективна праця".  

Також Шевчук спростовував закиди у недостатньому висвітленні ЛОДТРК подій Євромайдану.

Він, зокрема, сказав, що один із підписантів листа –  голова Страйкового комітету Штабу національного спротиву Львівської області Андрій Соколов останнього тижня три чи чотири рази був у новинах телекомпанії.

Про Newsroom і поїдання новонароджених

Заступниця Шевчука Людмила Майор, яка виступала пізніше, також не приховувала свого здивування від заяви.

"У цій заяві немає хіба того, що я не їм новонароджених. Я навіть не знаю мотивації – чим керувалися люди, які подали таку заяву, приписуючи такі звинувачення. Що там є, крім якихось особистих образ чи особистих амбіцій?", – сказала Майор.

Твердження у заяві щодо цензури також, за її словами, не відповідає дійсності.

"Це нормально – коли керівництво знає, хто приходить до тебе на ефір, і про що буде йти мова на твоєму ефірі. Це абсолютно нормальна практика будь-якої компанії. Якщо ви дивилися фільм Newsroom і бачили, як там відбувається формування, оновлення я наповнення ефіру то, напевно, зауважили, що це є процес творчий і процес обговорення", - сказала Майор.

Голос громадськості

Пізніше до дискусії доєднались і підписанти листа.

Першою виступила голова Львівської обласної організації Всеукраїнського жіночого товариства ім. Олени Теліги Тетяна Шаленко.

Підписантка листа висловила своє незадоволення рівнем передач на Львівській телерадіокомпанії.

"Щодо 200-ліття Шевченка – це не є передачі того рівня, які мали б бути. Осучаснення треба робити дуже обережно. Молоденькі випускники університету, які до вас приходять, не є достатньо освіченими. Для початку їм потрібно проходити якесь навчання", – сказала вона.

Наприкінці свого виступу Шаленко висловила думку, що державне телебачення має формувати громадянську свідомість, а також зацитувала Надію Крупську.

"Сто років тому, коли відбулася революція, Крупська писала, що "потрібно встигнути цивілізуватись". Коли люмпен заполонив все, що тільки можна, вони зрозуміли, яких наламали дров", – підсумувала Шаленко.

"Казарменне ставлення" і медалі

Іншого представника громадськості обурив факт, що, за його словами, "протягом чотирьох років не висвітлюються учасники національно-визвольної боротьби".

Ще комусь не сподобалось "занадто казарменне" ставлення Шевчука до годин робочого часу на телебаченні.

Перед тим гендиректор зауважував, що на ЛОДТРК з цим були деякі проблеми, адже багато журналістів працювали досить вільно.

"Журналістика – це робота творча. Інколи можна вічно дивитись на годинник і чекати, коли ж нарешті наступить шоста година і нічого не сотворити, колупати пальцем. А інколи можна вийти із Високого Замку в парк і з'являться творчі ідеї, які потім вночі не дають спокою. І люди посеред ночі думають, як це реалізувати", – висловлював своє здивування голова суспільно-культурного товариства "Надсяння" Володимир Середа.

Заслужений журналіст України Василь Гаврилишин, який на засідання комісії прийшов із чотирма медалями на піджаку, запропонував присутнім докопатись до основ. А саме – замислитись над питанням, чому, власне, Шевчука призначили генеральним директором ЛОДТРК?

"Хто такий Шевчук? Він є ставлеником. Його поставили. З'явився новий губернатор Михайло Костюк – і треба було мати свою людину", – доносив свою думку Гаврилишин.

Таким чином, на думку Гаврилишина, Держкомтелерадіо "зробило блискучу операцію з люстрації професійних кадрів не лише на Львівщині, а й по інших областях. Створивши видимість реструктуризації, позбулися того, кого вони хотіли позбутись.

Свою історію розповіла екс-журналістка ЛОДТРК Леся Пержило, яка оскаржує звільнення в суді.

"Мене звільнили по статті за прогул, в той час, коли я була на лікарняному. Коли я прийшла до пана Миколи за поясненнями, то він мене скерував до свого заступника з юридичних питань. Там у мене відмовились прийняти лікарняні листки і сказали, що зі мною припинені будь-які трудові відносини", – сказала Пержило.

Інша підписантка звернення – голова Комітету жіночого спротиву Лідія Бойчишин натомість звернула увагу на проблему дитячих телепередач на ТРК "Львів". На її думку, на львівському телебаченні зараз виходить низькоякісна продукція, яка погано впливає на підсвідомість дітей.

"Складається враження, що можна заплатити гроші, і попасти дитині в ефір. Не маючи зовнішнього вигляду, не маючи нічого. При тому всьому заслужені колективи не мають можливості потрапити на телебачення", – зауважила вона ще один, на її думку, проблемний аспект.

"Ви вбили ідеологічне наповнення саме львівського телебачення. Якщо ви думаєте, що можна заламувати і викручувати руки громадськості – то це не так. Їдьте до себе на Буковину, чи в Київ, на комерційний канал, з якого ви прибули. Це не вийде друже, треба з нами рахуватися всерйоз. Ми хочемо мати високопатріотичне, історичне телебачення", – пролунав ще один закид в адресу Шемчука від учасника засідання.

Політичні шпильки

На засіданні був присутній Андрій Холявка, який і зачитував звернення громадськості на сесії. Те, що тоді пролунало "67 журналістів" замість "67 працівників" свободівець назвав "опечаткою".

Моменти, які викликали найбільше зацікавлення в депутата – кількість Шевчукових заступників та російськомовного продукту на ЛОДТРК.

Холявка цікавився, чи не збільшив гендиректор телебачення собі кількість заступників, витіснивши інших працівників. На це Шевчук відповів, що дійсно, додав два заступники, однак перед тим коротив трьох. Утім, він наголосив, що не бачить у цьому нічого протизаконного, оскільки має право робити це, як директор.

Що ж до російськомовного продукту, то, за словами Людмили Майор, за ліцензією його має бути 10%, однак реально є 1-2%.

Інший депутат облради, Орест Шейка, став на захист Шевчука. На думку Шейки, саме за керівництва нинішнього директора, на ЛОДТРК відбулися позитивні зміни.

Він також звернув увагу на те, що під час сесії облради питання ЛОДТРК лунало в контексті "маніпулятивної інфомативної політики".

"Ми бачимо, що те, що показує ЛОДТРК, є не менш патріотичним, ніж те, що показують інші канали. Але це державне телебачення. І, вочевидь, тиск на цю людину збільшується. Ви хочете сприяти цьому тиску?", – запитав Шейка.

Холявка відразу ж зреагував на, як він висловся, "політичні шпильки" з боку Шейки.

"Мені прикро, що при обговоренні питання Орест Вікторович не втримався від політичних шпильок. Прикро, що він почав називати політичні партії, зокрема, зачепив керівництво Львівської облради. Про це будемо говорити окремо", – сказав Холявка.

В результаті депутат, з ініціативи якого зверення мали б підтримати ще на сесії у вівторок, запропонував створити спеціальну комісію для вивчення ситуації на ЛОДТРК, яка б "познайомилась із документальною стороною справи".

Наприкінці засідання Микола Шевчук запросив всіх присутніх відвідати телекомпанію, аби показати зміни, що там відбулися.

Він також похвалився, що саме ТРК "Львів" єдина з державних телерадіокомпаній України у 13 лютого отримала премію "Телетріумф".

Любов до цифр і телебачення

Засідання комісії завершилось, як і почалось – із цифр. Перед тим, як комісія вирішила попрохати голову облради створити комісію для детальнішого вивчення ситуації, слово взяв свободівець Тарас Курчик. Він зізнався у своїй палкій любові до львівського телебачення. 

"По-перше, там дійсно працювали і працюють хороші журналісти. А по-друге - тому, що воно є наше. І ми його повинні підтримувати. Бо ми можемо тут дійсно так навоюватись, що потім дійсно будемо мати проблеми", - сказав Курчик.

А потім він зачитав дані, які йому тільки що скинули на телефон за допомогою смс.

Там йшлося, що на противагу "дореструктуризованим" 365-ти працівникам ЛОДТРК, на телеканалі "Інтер" працює 200 штатних працівників, а на телеканалі ICTV – 130.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.