Про унікальні і закинуті будинки Львова

Але будинок не має товарного вигляду.

Жіноча консультація третьої комунальної міської лікарні, що тут була раніше, переїхала в приміщення на вул. Рапопорта (поблизу пологового будинку).

На хвилі революційних трощень адмінбудівель, також можна подумати, що екс-жіночу консультацію бомбили протестувальники.

Але на Олени Степанівни немає такого обвуглення як у приміщеннях міліції, прокуратури, СБУ та інших ненависних народом структур.

Ця вулиця дуже спокійна, і тому якось дивно бачити там побиті вікна.

А якщо зайти в двір будинка №31, то там все виглядає набагато сумніше.

Вікна в будинку побити, двері ледь теліпаються на петлях, а в середині порожнеча та уламки дверних відкосів, дошок, столів, тощо.

Також є і менша будівля, до якої вселилися сквотери.

В світовій практики сквоту, коли кудись вписуються студенти чи прості безхатченки приємної зовнішності, то, принаймні, роблять людський інтер'єр хоч якось придатний до життя.

В Україні таким зазвичай займаються звичайні українські бездомні: циганський інтер'єр, купа сміття, що відразу є підставкою для матраца і туалет, що розташований на відстані "скільки не впадло відійти від спальні".

Хоча є у Львові й модернові сквотери, бо ми ж інтегруємось, як-не-як, потрохи кудись.

Але Львівській міській раді, зважаючи на інтер'єр, на баланс передали будинок зі сквотерами старого зразка.

А ще біля цієї будівлі є дитячий майданчик. Тому страшно, що малі можуть бігати по таких стрьомах, де все валиться, чи де посеред двору є незакритий люк.

У тому люці важко вбитися, але можна поранитися, а ще там є всіляка зараза.

Мешканці сусідніх будинків розповіли, що бездомних важко поміти вдень, оскільки у цей час вони займаються батлхантінгом (збирають пляшки). Вони приходять тільки поспати і сильно не галасують.

За огорожою будинку на Олени Степанівни, 31 особливо смороду не чути, але покупця навряд чи це хвилюватиме.

Тож вдалих торгів, Львове!