Автономний опір

Профсоюзне обличчя львівського мародерства

Степан Микитюк,  14 березня 2014

Кому війна, а кому мати рідна.

Саме так можна охарактеризувати рейдерські захоплення ринків Львова у час, коли вся країна завмерла в очікуванні військової агресії Росії, а сили спрямовані на підтримку українських військових у Криму.

Україна та світ щодня рахують нових полеглих героїв Небесної сотні, а тим часом на львівських ринках активно працюють так звані профспілки, які прикриваючись то іменем

Небесної Сотні, то Правого Сектору, то Самооборони Майдану, захоплюють чи намагаються захопити легітимні адміністрації відповідних підприємств.

Лише за останні кілька тижнів з більшим чи меншим успіхом таких атак зазнали Привокзальний ринок, ринок "Добробут", ринок "Торпедо", а також дрібні базарчики на вулиці Чорновола та на Сихові.

І хоч ринки різні за профілем і масштабами – від продовольчого до промислового і радіотехнічного, виконавці усюди одні і ті ж. Зрештою, як і сценарій захоплення.

Після власного розслідування на усіх цих ринках та спілкування з підприємцями, продавцями та працівниками відповідних адміністрацій можемо окреслити схему рейдерських атак.

В усіх цих справах фігурує прізвище Оксани Козлової, яка представляється уповноваженим представником Львівської обласної спілки Вільних профспілок.

Цікаво, що у Львівському обласному управлінні юстиції така профспілка не зареєстрована. Не чули про таку і в Об’єднанні профспілок Львівщини. Більше того, в Обласному об’єднанні профспілок ніколи не чули і про саму профсоюзівку пані Козлову.

Щоправда, у Львові зареєстрованою є Львівська обласна асоціація Вільних профспілок Всеукраїнського об'єднання солідарних трудівників. Проте ні про яких солідарних трудівників пані Козлова, представляючись, жодного разу не згадувала.

Іншими словами – профспілка, від імені якої орудує Оксана Козлова, нелегітимна.

До слова, у відділі реєстрації Львівського обласного управління юстиції на запитання щодо можливості утворення профспілкових організацій на ринках, де відсутні правовідносини між працедавцем та робітником, а натомість існують договірні відносини між орендодавцем і орендарями, наголосили, що про таку практику чують вперше.

Адже орендарі – не є працівниками адміністрацій ринків, а діяльність профспілок насамперед спрямована на захист прав працівників перед роботодавцем, як-от підвищення заробітної плати, покращення умов праці, надання соціальних пільг, скорочення робочого дня тощо.

В Об'єднанні профспілок Львівщини також підтвердили інформацію про нелегітимність базарних профспілок, які нібито створено на захоплених ринках. В оргвідділі Об’єднання профспілок наголосили, що профспілки можуть не входити в їх об’єднання, проте тим не менше вони мають бути зареєстрованими в управлінні юстиції, мати власний Статут, протоколи зборів та ще чимало різних установчих документів.

Інакше профспілка існує лише не словах.

Зате добре знають пані Козлову на ринку "Торпедо". Там вона проводить не надто успішну підприємницьку діяльність з 2011 року. Хоча раніше працювала в правоохоронних органах, звідки була звільнена.

В адміністрації ринку стверджують, що пані Козлова не сплачує жодних коштів за оренду та комунальні послуги і самовільно захопила торговий павільйон. Водночас усі побутові та господарські спірні питання вирішує виключно методом пікету та підбурювання інших підприємців до невиконання договорів оренди.

За цей час пані Козловій вдалося заручитися підтримкою близько 10 інших підприємців.

Натомість абсолютна більшість підприємців "Торпедо" реагують на прізвище Козлова з оскомою.

Вони стверджують, що свого часу пані Козлова збирала з них якісь внески за створення профспілки, але, як з’ясувалось, єдиною метою цієї профспілки виявилась боротьба з легітимною дирекцією ринку, але аж ніяк не покращення умов праці чи розвиток "Торпедо".

Відтак профспілкові ідеї Оксани Козлової не знайшли масової підтримки серед колег-підприємців.

І не дивно. На ринку подейкують, що доволі показовим був випадок, коли пані Козлова погрожувала підпалити себе коктейлем Молотова у той час, коли виконавча служба за рішенням суду прибула забирати кіоск підприємиці з території ринку "Торпедо".

Власне з того часу на ринку почались розмови не лише про емоційну неврівноваженість Оксани Козлової, але й про її психічне здоров’я.

Наразі ж, як стверджують на "Торпедо", пані Козлова веде свою підприємницьку діяльність з порушеннями законодавства на самозахопленій земельній ділянці, за яку нібито не сплачує оренди.

Відтак не лише адміністрація, але й контролюючі та правоохоронні органи мають до неї чимало питань.

Ці питання пані Козлова намагається зам’яти революційною діяльністю під час пікетів у центрі Львова і не без допомоги сторонньої радикальної організації, яка неодноразово брала на себе відповідальність за підпали і нищення офісів і магазинів у Львові, а її члени причетні до погрому райвідділів міліції та прокуратури.

Власне ще одна темна пляма ринково-профспілкової діяльності у Львові – причетність до цього процесу молодиків із організації Автономний опір.

Ця організація активно проповідує ліві ідеї, виступає за скасування приватної власності та проти євроінтеграції України. Організація насправді нечисельна і наймасовіші її акції у Львові нараховували не більше 50 осіб, в середньому віком 18-22 роки.

Здавалося б, що спільного між профспілковою активісткою та доволі войовничою молодіжною організацією? А спільного значно більше, аніж видається на перший погляд.

Річ у тім, що деякі активісти Автономного опору одночасно є членами Всеукраїнської профспілкової організації Захист праці, якою керує Олег Верник, який до грудня 2013 року був керівником української філії CIS-EMO (російської організації, створеною для спостереженнями за виборами у пострадянських країнах).

І хоч сьогодні представники руху Автономний опір всіляко заперечують свою причетність до цього профсоюзного активіста, проте є ж відео із прес-конференції АО, де самі лідери організації стверджують про своє паралельне членство в організації Верника.

Не заперечує своєї співпраці з автономістами і сам лідер Захисту праці.

Власне набір усіх цих фактів та дослідження ситуації на львівських ринках мимоволі наштовхнули редакцію на висновок про те, що так звана боротьба підприємців львівських ринків під керівництвом пані Козлової та Автономного опору є банальною спробою рейдерства чи то пак мародерства у серці західної України у майже військовий час.

Мета таких дій може бути різною – від бажання заробити, використовуючи амбіції юридично неграмотних підприємців, дестабілізації ситуації у Львові для картинки у російських ЗМІ, до реального переходу львівського капіталу у руки кремлівських бізнесменів, звісно ж через руки місцевих виконавців.

Власне з такою думкою погоджується і координатор "Народної самооборони" у Львові, депутат Львівської міської ради Валерій Веремчук. На його переконання, блокування так званими революціонерами з Автономного опору адміністрацій ринків – це звичайнісіньке розхитування ситуації у місті.

Довідка:

Рейдери – це команда спеціалістів із захоплення фірми або із перехоплення управління за допомогою навмисне розіграного бізнес-конфлікту. Основна мета рейдерства – приборкання великого бізнесу, великих фірм, підприємств, захоплення значних площ, земельних ділянок, обладнання і нерухомості.

Рейдерство слід поділяти на наймані структури, що працюють під егідою великої бізнес-структури, та на вільних авантюристів – незалежні команди.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.