Варіанти отримали унікальну можливість ознайомитись з досвідом США у вирішення проблем мігрантів.
І зробили для себе парадоксальний, на перший погляд, висновок: нелегальні мігранти, а в тім як і значна частина легальних мігрантів, в цій країні в переважній більшості дійсно позбавлені політичних прав, але їх людські права в значній мірі захищені й реалізуються на рівні, який не завжди забезпечується у випадку повноправних громадян в інших державах, не говорячи вже про іммігрантів.
Нелегальна міграція сприймається в суспільній свідомості як переважно негативне явище.
Статус нелегального мігранта передбачає порушення людиною законів країни на в'їзд і проживання, її відмову від елементарних економічних прав, від соціальних гарантій та благ.
Але вже не одне століття мільйони людей добровільно і свідомо погоджуються на те, щоб бути нелегальними мігрантами і в пошуках кращої долі покидають батьківщину.
США посідає перше місце у світі за кількістю мігрантів. У 2013 році в цій країні проживало 45,8 млн. іммігрантів, що становить понад 3% населення. 11 млн. з них – нелегали. Щороку до країни прибуває 300 тис. нелегальних мігрантів.
Розподіл іммігрантів в США за країнами походження
Ставлення до нелегальних мігрантів в США є максимально толерантним і обумовлено специфікою демократичного суспільства, а саме: святим переконанням в тому, що права людини є домінуючими й вищими за будь-які інші права, в тому числі й права держави.
Реалізація цього постулату на практиці досягається завдяки високої гнучкості американського законодавства.
Отож, перебуваючи в США на нелегальному становищі, тобто порушуючи закони цієї країни, людина разом з тим може буди впевнена в тому, що її людські права будуть дотримані у більшості ситуаціях. А тому нелегали у США почувають себе достатньо захищеними.
Нелегальний мігрант в США, якщо працює, то обов'язково отримує мінімальну зарплату. Якщо ж роботодавець не виплатить йому зарплатню, останній має право поскаржитись у суд і повернути заборгованість.
Більше того, нелегали можуть відкрити в США свій абсолютно легальний бізнес і офіційно сплачувати податки.
Нелегальні мігранти США, не маючи офіційного медичного страхування, можуть звертатись до лікарні, коли їм потрібна невідкладна медична допомога і обов’язково отримають її безкоштовно, адже цим забезпечується їхнє невід’ємне право на життя.
Хол муніципальної кліники міста Перрі, штат Айова, США, яка, поміж іншого, надає першу невідкладну допомогу нелегальним мігрантам
Діти нелегалів будуть навчатись в американських державних школах і ніхто не спитає в них, як вони потрапили до США, чому вони не пройшли медогляд і хто їхні батьки.
Більше того, школа обов’язково надасть їм можливість вивчення англійської мови і забезпечить підручниками, їжею, тобто всім, що отримують інші діти – громадяни США і легальні мігранти.
Школа м. Перрі, Айова, США. Діти іммігрантів на додаткових заняттях
У всіх цих (і багатьох інших) випадках, американське законодавство на федеральному та локальному рівнях передбачає, що міграційні служби країни не мають права використовувати інформацію про роботу, навчання, лікування тощо для депортації нелегалів із США, а установи та роботодавці, відповідно, не зобов’язані надавати таку інформацію імміграційним службам.
Роботодавці, навіть якщо і мають підозру про те, що іммігрант надав для влаштування на роботу недійсну карту соціального страхування, ніколи не почнуть з’ясувати, чи справді так воно є, бо це не їхня зона відповідальності.
А поліцейські абсолютної більшості американських штатів ніколи не зупинять людину і не почнуть з’ясовувати чи легально вона знаходиться на території США без дуже важливих на це причин, наприклад, скоєння злочину.
Є сім'ї іммігрантів, в яких вже друге покоління живе в США, не маючи легального статусу. Діти в таких сім’ях отримали середню і вищу освіту, працюють на різних роботах, служать в поліції і армії, і деколи навіть не здогадуються про те, що вони є нелегалами в цій країні. Їх в Америці називають "дріммерами" (мрійниками).
Але попри теорію, практика життя нелегальних мігрантів в США все ж несе в собі багато ризиків і викликів, які сьогодні перестали бути виключно персональною проблемою кожного з них, а переросли в загальнонаціональну політичну проблему.
У 2013 році президент Обама запропонував проект реформи імміграційного законодавства, головна ідея якого полягає в тому, щоб надати можливість 11 млн. нелегальним мігрантам, котрі сьогодні вже проживають в цій країні, легалізуватись і навіть отримати громадянство за умови виконання певних умов.
Обама також запропонував легалізувати дітей (дріммерів) і членів іммігрантських родин. Проект закону все ще перебуває на розгляді федеративних органів США.
Поки ж американські політики розмірковують і доопрацьовують обамівську ініціативу покращання становища нелегальних мігрантів в США і боротьба за їхні права залишаються турботою передусім активістів громадянських і релігійних організацій.
Останні активно цим переймаються, знову ж таки, виходячи із святого переконання у верховенстві прав людини в країні, де вони всі проживають.
Прокурор з питань імміграції Лорі Чессер, з якою нам вдалось поспілкуватись у Де Мойні (штат Айова), вважає, що США повинні змінити імміграційний закон, зробити його кращим.
"Імміграція в США сьогодні змінилась. Якщо раніше в країну приїжджали люди переважно освічені, із знанням мови, то зараз збільшилась кількість тих, хто не лише не має вищої освіти, але навіть не вміє писати на рідній мові. Такі люди значно більш вразливі і незахищені.
Ми також повинні подбати про дітей, які прибувають в країну з іммігрантами і залишаються тут жити. Зараз виникла така необхідність. Проблема переросла в політичну, бо ці люди не можуть бути повноправними громадянами суспільства, в якому вони живуть.
І ще одна необхідна зміна – це захист прав мігрантів в ході процедури депортації, а також чітке визначення того, в яких випадках людина може бути депортована з країни".
Громадська організація "Імміграційна освітня коаліція Айови", яку очолює Лорі, займається серед іншого проблемою захисту прав нелегальних мігрантів, які підпадають під дію закону про депортацію. Адже такі люди ізолюються від суспільства і утримуються у спеціально призначених для цього місцях – імміграційних тюрмах.
При цьому вони на час утримання позбавлені багатьох прав, котрими користуються інші ув'язненні в США. Наприклад, не мають права на побачення з людиною, не мають права на адвоката, їх змушують працювати всього за 1 дол. в добу.
Адвокати-волонтери не лише допомагають таким нелегалам боротись за людські умови утримання в імміграційних тюрмах, але й відстоюють їхні інтереси в імміграційному суді.
Отож факт того, що ви були затримані і вас хочуть депортувати з США, не означає, що саме так станеться.
"Ми віримо, що людина має право на гідне ставлення до себе. В Америці ми вважаємо, що у вас є всі права, якщо держава не поставила на них обмеження: життя, свобода, і взагалі - пошук щастя.
Навіть якщо ви нелегальний мігрант, до вас повинні ставитись по-людськи. Вам повинні надати право на захист, ви повинні бути переконані в тому, що всі процедури по відношенню до вас будуть правильними і законними.
Людина не повинна страждати. Але це, з іншого боку не означає, що ви не будете покарані, якщо вчинили злочин", – пояснює Лорі Чессер.
Громадська організація "Американський комітет дружньої підтримки" щороку шляхом надання юридичних послуг допомагає більш 1000 мігрантам і біженцям з понад 50 країн у США.
Програма "Проект виборчого права іммігрантів Айова", що діє в рамках цієї організації, нещодавно добилась ухвалення парламентом штату Айова закону, який дозволяє нелегальним мігрантам офіційно отримувати водійські права, тобто на легальних підставах керувати автомобілем, – дрібничка, без якої в США просто не можливо жити і працювати.
"Такі ініціативи зумовлені не лише захистом прав іммігрантів, але й турботою американського суспільства про безпеку всіх громадя", – роз’яснює президент IRIS Боб Андресон – Інтереси безпеки є не менш важливими для американців, ніж захист прав людини".
Центр розвитку округів, що діє у Міннеаполісі, штат Міннесота, є громадською організацією з проблем розвитку громад, створеною комунальним банком Сент-Паулу (район Міннеаполіса) з метою підтримки бізнес-ініціатив іммігрантів, в тому числі і нелегальних.
На конкурсній основі працівники Центру відбирають бізнес-ідеі, проводять навчання і надають кредити для започаткування власного бізнесу тим нелегальним мігрантам, які з ряду зрозумілих причин не можуть отримати позику на розвиток бізнесу в інших банках.
Завдяки підтримки Центру декілька районів Міннеаполіса сьогодні перетворились на осередки розвитку малого бізнесу вихідців з країн Азії і Африки.
Керівник Центру Михайло Темалі розповідає, що по допомогу можуть звернутись будь-хто, незалежно від віку, статі, національності, головне, щоб людина мала реальну бізнес-ідею: "Бувають випадки, коли до нас звертаються люди, які навіть не вміють читати і писати рідною мовою і ми допомагаємо також їм".
Навчання для мігрантів коштує 100 дол. і триває 5 тижнів. В рік на курси записуються до 200 іммігрантів. "Але більшість з них, приблизно 75% ще до завершення міняють свої плани, бо розуміють, що їхня бізнес-ідея не була доброю. Серед тих, хто залишається, ми проводимо конкурс і переможці отримують кредити від банку" – розповідає він.
Ринок підприємців-кхмерів у Міннеаполісі, Міннесота, США, проект Центру розвитку округів
Midtown Global Market, натомість, діє за іншою схемою, надаючи реальний "дах" і захист підприємцям-початківцям з низьким рівнем доходів. І що цікаво, на цьому ринку поруч представляють і реалізують свою продукцію вихідці не лише з "екзотичних" для нас країн Азії, Африки і Латинської Америки, але й іммігранти з Італії, Німеччини, Швеції та інших країн Європи.
Midtown Global Market, Міннеаполіс, Міннесота, США
Іммігрантка з Канади, китаянка за походженням Їнг Са, натомість, створила у Де Мойні (Айова) громадську організацію, яка допомагає мігрантам, в тому числі і нелегалам, сплачувати податки і надає інші бухгалтерські і фінансові послуги з питань ведення приватного бізнесу.
Їнг Са ділиться з українською делегацією досвідом роботи з мігрантами
З її ж ініціативи в Айові діє Самміт підприємців-іммігрантів, який допомагає в розробленні бізнес-планів і бізнес-стратегій тим, хто вирішив започаткувати власний бізнес.
Лише минулого року понад 500 випускників бізнес-курсів цієї організації започаткували власний бізнес в Айові і сплачують податки в цьому штаті.
Боб Андерсон: "У США права людини є пріоритетними. Але це не означає, що наша держава не повинна мати дієвого імміграційного закону і не повинна захищати свої державні і національні інтереси. Імміграційний закон 1986 року, котрий діє зараз, не містить ефективних механізмів контролю бізнесу і роботодавців в цих питаннях.
Так, він не розповсюджується на роботодавців, в яких працює менше 5 нелегальних мігрантів. Такі роботодавці не підпадають під його дію, а отже не сплачують жодних штрафів. Цей закон також є надто лояльний у питаннях заробітної плати і допускає, що в деяких штатах мігранти отримують меншу платню в порівнянні з тими, хто працює легально.
Він також створює передумови для сексуального й інших видів насильства над жінками-нелегалами. Отож закон необхідно змінювати в бік розширення відповідальності роботодавців за порушення прав людини у випадках незаконних мігрантів. Але правдою сьогодні є й те, що в сільському господарстві, а також в переробній промисловості США не може відмовитись від роботи іммігрантів.
Це також повинен враховувати новий закон, який зараз перебуває у стадії обговорення і затвердження".
Матеріал підготовлено в рамках програми професійного зростання USAID "Толерантність та національно-культурне різноманіття як запорука демократизації суспільства", м. Еймс, США