Гронінгенський рукопис Ірини Старовойт

Аншлагом заповнена зустріч авторки з вдячними читачами та шанувальниками творчості.

Подруга читачів та недруга тачскрінів модерується Мар’яною Савкою та видається Видавництвом Старого Лева.

Її рукопис графічно опрацьовується Романою Романишин та Андрієм Лесівим, які також присутні у залі і які також очікують на своє слово.

У програмі презентації очікуються: побутовий абсурдизм, головоломки, загадки та контрасти.

Місто контрастів. А також, опівнічний смуток північного міста.

Романтичне крутійство рукопису знайденого у північному місті передбачає калейдоскопний ілюзіон візерункової гри з запитаннями без відповідей.

Сімейний альбом на якомусь етапі починає демонструвати усю завороженість глибинами паралельного і тому модельне фото молодості поміж навколишнього сюру та помноженої попси так виразно застигає у центрі уваги.

Фрагментарність багатозначного дихає носом і навколи лише сови, сови та сови.

Отож, у путь, любі друзі, течіями підводного моря.

Фрагмент перший, де присутня повна документація (1:09:02) презентації книги Ірини Старовойт "Гронінгенський рукопис".

А вже звідси й надалі – фрагментовані родзинки з презентації книги Ірини Старовойт.

Фрагмент другий, де Романа Романишин та Андрій Лесів розповідають про графічні причини деяких відтінків синього.

Фрагмент третій, де авторка читає вірш "Вже моря по коліна, по плечі, на плечах лупа".

Фрагмент четвертий, де авторка читає вірш "Буває, що ми сприймаємо батьківщину".

Фрагмент п’ятий, де авторка читає вірш "Жінка, яка не стала колись піаністкою".

Фрагмент шостий, де авторка читає вірш "Іноді мені видається, що я, як Афіна".

Фрагмент сьомий, де авторка аналізує стан української культури, не помічає Вірку Сердючку, обіцяє нове Відродження та пропонує бути гнучким та пластичним у цьому інтеграційному світі.

Фрагмент восьмий, де авторка розповідає домашні легенди про геркулесні подвиги свого брата Олеся на ниві "Одіссеї" та "Іліади" у майже дошкільному віці.

Фрагмент дев’ятий, де авторка розповідає про геній вірменського письменника Левона Хечояна та вірменські митарства у Львові перекладача Анушавана Месропяна.

Фрагмент десятий, де авторка читає вірш "Не маєш ні диму, ні дому, а в тому – гостей".