Юлія Тимошенко

Вона снідала президентом

олександр ковальчук,  2 травня 2014

Юлія Тимошенко перекопала своє серце на окопи і захищається з покопаних сердець.

Саме так про її візит до Львова міг би писати безсмертний класик української літератури.

Не дівчина, не мати, не сестра – богиня віри і добра богиня приїхала захищати свою Батьківщину від олігархічної камарильї.

І це також знову він – класик української літератури.

Тимошенко розбила свій вояж до Львова на сніданок у Прес-клубі, обід у будинку вчених на форумі "Схід та Захід разом" та на вечерю з розгортанням найбільшого у світі прапора України біля Франкового універу.

У Прес-клубі Тимошенко суворими інтонаціями у голосі пообіцяла повний холівар диверсантами, терористам і окупантам.

З форумними студентами вона вже розмовляла більш довірливо і навіть дозволила собі в одному місці натякнути на сакральний гексаграматон ПТН ПНХ, за що і була Юля засипана бурхливими аплодисментами, свистом та патріотичним улюлюканням.

І вже зовсім розім’якла та відійшла душа Тимошенко від народної любові перед універом, який чомусь переважно підтримує її опонента і навіть супротивника – Петра Порошенка, а також її давнього недруга – Андрія Садового, який таким шланговим маневром заховався від праведного гніву Юлії Володимирівни за широкою спиною Петра Олексійовича.

Саме біля універу одне колективне несвідоме запевнило Юлію Володимирівну у тому, що саме у Львові найбільше розцвітає та пахне її душа, що саме у Львові місцеве повітря так благодатно впливає на її тіло, яке за словами Тимошенко, ще так нещодавно гнило у темниці, поки один місцевий олігарх не підпрацьовував міністром економіки в корумпованому уряді Януковича.

Саме цей кандидат від олігархії пропонує їй знятись з президентських перегонів на його користь. Країною та особливо її манівцями ходять різні шептуни, які на вушка зливають довірливим громадянам інфу про хворобливий стан її здоров’я.

Але незважаючи, ні на перше, і ні на друге – Тимошенко не зніметься на корить Порошенка, бо такі світоглядні горизонти протирічать досвіду її попереднього життя та її теперішнім переконанням.

Вона обіцяє здолати антинародний олігархат. Обіцяє стерти Порошенка в порошок. Обіцяє вивести на чисту дніпропетровську воду майбутнього прем’єра Тігіпка. На жаль, обіцяє нокаутувати майбутнього мера Києва Віталіка Кличка.

І головне – обіцяє зробити щось особливо жорстоке з Дмитром Фірташем – цим корупційним серцем Януковича, цим злочинцем антинародного режиму.

Усю серйозність намірів Тимошенко має засвідчити її абсолютне ігнорування будь-якого інформаційного поголосу у вигляді перстня на великому пальці правої руки, що гіпотетично має натякати на другу молодість.

Під час обіду на форумі "Схід та Захід разом" у будинку вчених Тимошенко скрізь переслідують незримі тіні Путіна.

Ще на сніданку у Прес-клубі Тимошенко пророкували про швидкий кінець Путіна, але тут, де вона вже більше не неприступна богиня, а більше дівчина, мати і сестра – ці тіні починаються зявлятись у найнесподіваних місцях.

Саме тут, де вона комунікує зі студентами з усіх куточків України, її скрізь переслідують путті, тобто путто – маленькі амурчики. Хоча, звичайно, що амурчики – це її профіль, бо всенародна любов так стрімко бігає за нею зі своїми загостерними стрілами, що навіть адвокату Власенку доводиться змиритись з інколи просто надокучливим панібратством закоханих у маму-Юлю персонажів.

Праве запястя Тимошенко забраслетовано жовто-блакитним прапорцем, цим живим свідченням непорушного союзу між мамою-Юлею та ненькою-Україною.

Усюдиприсутні путті провокують Тимошенко на розмови про Путіна і якщо під час сніданку вона обіцяла у найближчому майбутті зримий образ його швидкого кінця, то на обіді зі студентами Тимошенко вже привселюдно обіцяє придушити Путіна голими руками.

Студентам подобаються такі рішучі дії голими руками. Студенти кричать "Героям слава!", а Тимошенко їм відповідає славою України.

Ця спільна мова материнських ідіом дозволяє Тимошенко форсувати більш незнані території і вона вже обіцяє пристрасним студентам, що якщо Путін і надалі так безвідповільно поводиметься, то вони підуть ще далі і вже незабаром пів-Росії стане Україною.

Тимошенко пропонує запровадити військову підготовку українців ще з малечку, бо бачить, як переплавляється, згуртовується і загартовується нація у цій звитяжній борні з товаришем Путіним, який загрожує світовому порядку та вселенській гармонії.

Президентка Тимошенко перекує зірки Героїв України на тризуби і нагородить ними героїв Небесної сотні.

У час таких пророчих промов, у час коли Україна має народити нову Росію, один з піонерів дикого Заходу на цій об’єднальній забаві, де Схід та Захід завжди разом, а не так, як посмів собі подумати безсмертний Кіплінг, отож, один з понерів дикого Заходу змоделював на своєму обличчі  з прапорної хустинки ковбойський стайл.

Ковбійці готові до майбутніх дуелей і тому швидко ідуть розгортати найбільший у світі прапор України перед вічним революціонером. І лише дівчатка, ці довільні ознаки повільного, ледве не з’їдають Юлію Тимошенко своїми обіймами навпроти смартфонів.

Тимошенко мяко потопає у подушках їхніх щічок, але навіть у такому умиротвореному стані кожен хоче покласти свою руку на її плече. Усі хочуть покласти руку на її плече.

Саме тому Юлія Тимошенко вирішила віддати за давнім звичаєм свою вечерю своїм друзям. Розгортання найбільшого у світі прапору України перетворюється на найбільший у світі сімейний альбом.

І вже навіть сам адвокат Власенко, який постійно супровожує за спиною  її стезю, починає морщити лоба і закриватись руками від того тотального бажання сфотографуватись з ЮВТ цілими сім'ями з маленькими дітками, але переважно з самотніми жіночками, які заціловують Юлю в обидві щоки, плачуться і жаліються на тяжку бабську долю.

Власенку є куди поспішати і саме тому він так страстотерпить усі ці обійми, поцілунки, фотографії та сльози.



Бабці цілують Юлю в лоб бабусиним благословенням і цілують її руки. Юля також цілує натруджені бабчині руки.
Коханих не можна розлучати надовго. Про це навіть у піснях співається.

Ось вже й найменші дітки кричать "Героям слава!", але бабці все не відпускають і не відпускають Юлю. Плачуть і запрошують на чарівну Ходорівщину. Плачуть і обіймають Юлю за шию.

Охоронець двома пальцями лівої руки (великим і вказівним) обережно забирає її (бабусин) великий палець правої руки і так вивільняє усю її руку з шиї Тимошенко.

Інші бабці дарують Юлі свої намолені молитовники і навіть календарик Анатолія Гриценка. Ех, Толік, Толік – настаящій палковнік.

Бабці дарують намолені молитовники і трьома пальцями правої руки (великим, вказівним і середнім) освячують знаком животворного хреста усі її входи та виходи, усю її майбутню дорогу.



Вони благословляють Юлю у дальну путь на Високий замок, але як потім стане зрозуміло – аж в Одесу.

Відео візиту Юлії Тимошенко до Львова.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.