Чеський скульптор Давид Черний на початку 90-х пофарбував радянський танк у Празі у рожевий колір.
Говорить, що хотів у такий спосіб висміяти абсурдність радянських пам'ятників. Цей танк символізував звільнення Праги Червоною Армією у 1945 році. І таких пам'ятників за часів влади комуністів було чимало і не тільки у Чехії. Ніхто нікого не питав.
У Львові натомість сьогодні інша тенденція, великі корпорації встановлюють пам'ятники, де захочуть і які захочуть. Це і для іміджу, і для бізнесу. І все це відбувається найчастіше без будь-яких конкурсів та громадських обговорень, і не без порушень відповідних норм та законів. Вже не кажучи про естетичну цінність подібних пам'ятників.
Один з найсвіжіших таких проектів – пам’ятник Юрію Кульчицькому на площі Данила Галицького. Підприємство "Галка" було спонсором такого "дарунку" містові. Як реакція, одразу після помпезного і пафосного відкриття, не без кави, музики, поезії і навіть міських та обласних чиновників, у Львові з'являється група "Нас не питали!".
А згодом проти порушень всіх норм щодо встановлення пам'ятних знаків у місті та використання міського простору без дозволу громади виступили учасники Мистецької ради "Діалог", яка відновила свою діяльність у лютому цього року і сьогодні активно розробляє стратегії культурного розвитку міста. Спочатку були обговорення і з'ясування всіх обставин встановлення пам'ятника Кульчицькому, а уже цієї суботи громадські діячі у мистецький спосіб підійшли до цієї проблеми.
Вони влаштували перформанс "Закриття", щоправда, не такий радикальний, як Давид Черний. Під веселу музику громадські діячі загорнули фігуру Кульчицького у плівку та закрили коробкою з дощок.
На ящику з пам'ятником автори перформансу вказали адресата, який повинен отримати назад свій подарунок. Автор пам'ятника Роман Кикта, який був присутнім під час перформансу, намагався перешкодити активістам, на його допомогу прийшли відчайдушні бабусі, які згодом звільнили Кульчицького від дерев'яного ящика та плівки.
Натомість ініціатори "Закриття" – представники Мистецької ради "Діалог" запевняють, що ця акція не так проти авторів пам'ятника Кульчицькому, як проти свавілля чиновників, замовників та виконавців.
"Акція відбулася не проти конкретного автора, і навіть не зовсім проти цього конкретного кітчу. Ця акція – проти нахабного присвоєння громадського простору приватними інтересами та комерційними структурами. Проти непрозорості – точніше відсутності – процедури встановлення, конкурсу, та громадських слухань. Проти засмічення і вульгаризації кітчем території, яка належить до ареалу культурної спадщини ЮНЕСКО (цікаво, чи на довго?)" – пише на офіційній сторінці Мистецької ради "Діалог" її голова Сергій Петлюк.
Окрім мистецького підходу до цієї проблеми, громадські активісти причетні також і до розробки нового "Порядоку спорудження творів монументального та монументально-декоративного мистецтва у м. Львові". Одна з важливих вимог – прозора процедура встановлення пам'ятників у міському просторі, з чіткою аргументацією чому саме цей пам'ятний знак важливий, з обов’язковим конкурсом робіт та громадськими обговореннями. Особливо важливим є це питання у контексті офіційних розмов про встановлення пам'ятників Героям Небесної сотні.
Головне завдання культурного середовища, на думку молодих митців, не допустити наступних випадків свавілля та легковажності щодо міського простору та пам'яті відомих особистостей.
Бешкетника Давида Черного арештували після такого перформансу, але чехи підтримали рожевий танк і згодом його звільнили. А от чи знайдуть підтримку львівські активісти у влади та у громади, та скільки ще таких пам'ятників "подарують" Львову – покаже час.
фото: facebook/Мистецька Рада "Діалог"