енергоощадний гуцул

В енергетичному колапсі

Юрій Семашко,  18 липня 2014

Варіанти шукали відповідь на питання, як спонукати населення заощаджувати енергію та використовувати альтернативні її джерела. 

Допомагали нам в цьому організатори інформаційного туру «За безпечну енергетику!», який відбувся містами Львівщини та Івано-Франківщині. 

Львів був одинадцятим містом в мандрівці.

Про енергоощадність та перспективи економії ресурсів розповіли експерт з моніторингу діяльності міжнародних банків розвитку, координатор туру Олена Міскун, координатор енергетичної програми Національного екологічного центру України (НЕЦУ) Артур Денисенко та Керівник проекту «Центр енергозбереження» Львівського Державного Центру Науки, Інновацій та Інформатизації (ЦНІІ) Василь Прусак.

Сланець – не вихід

Україна шукає виходи з енергетичної кризи, перш за все як позбутись залежності від російського газу. Проблема стоїть гостро. Як один із варіантів її вирішення, розглядається промисловий видобуток сланцевого газу.

Питання сланцевого газу є дуже політизованим. Аргументи проти його видобування сприймаються як позиція, проплачена «Газпромом», – обурюються експерти. 

Однак видобування сланцевого газу – це дуже повільний та затратний процес.

Щоб обслужити одну свердловину, одна велика вантажівка мусить здійснити кілька рейсів з вантажем, а це негативно впливатиме на здоров’я мешканців населених пунктів, наближених до свердловини.

Достеменно невідомо чи достатньо запасів сланцю є в Україні. До прикладу, сусідня Польща, геологічна карта якої схожа до української, наразі не видобуває «комерційного» сланцю.

Отож і для України сланцевий газ навряд чи стане альтернативою російському газу.

На думку експертів, державі варто зосередитись на зменшенні споживання енергоресурсів.

Населення не має стимулів до зменшення споживання енергії, а отже продовжує споживати той самий обсяг енергоресурсів. А держава мусить знайти ту кількість, що витрачають споживачі, очевидно що з імпорту.

Допоки не будуть створені умови для заохочення економії енергоресурсів, ми будемо дуже залежними від імпорту газу. 

Бажання змінити ситуацію є

Українці, насправді, готові зменшувати енерговитратність на локальному рівні: встановлювати енергоощадну техніку, застосовувати нові технології в побуті.

Але, з іншого боку, існують юридичні та економічні перепони до стремлінь громадян економити ресурси.

Багато хто, наприклад, стикався з утисками влади, яка вимагала податки з вітрових електростанцій, встановлених на спільні кошти кількох приватних господарств, або ж з погрозами власникам саморобних діжок для виготовлення біогазу. 

Ще одною перепоною слід вважати й те, що в Україні старші покоління ніколи не вчились і не знали що таке економити електрику та газ, бо в СРСР вони за ці послуги платили копійки.

Вони не роблять цього зараз, коли перед країною повстали непрості виклики. 

На всіх етапах виробництва, під час транспортування й споживання, відбуваються необґрунтовані колосальні втрати газу.

Навіть якщо б Україна володіла б запасами газу рівня Саудівської Аравії, то ми все рівно грітимемо землю, повітря, та аж ніяк не наші домівки. Бо такою є модель нашої поведінки.

Гроші на енергозбереження чи на вітер 

Україна втрачає більше 11 млрд євро щороку через неефективне використання ресурсів – цифри, підраховані за результатами дослідження Рейтингу енергоефективності України.

За підрахунками експертів, Україна може знизити споживання природного газу на 30 млрд кубометрів на рік, що є більше, ніж було імпортовано до України торік.

На їхню думку, заміщення одних енергоносіїв на інші не може замінити ощадливе використання наявних ресурсів.

Що ж до більш конкретних цифр, то Артур Денисенко зазначив, що в середньому родини по Україні втрачають близько 2500 грн на рік через втрати енергії в мережах, вихід тепла з будинків тощо.

Через неефективне використання ресурсів Львівщина втрачає більше 300 млн євро щороку.

На Львівщині з 2007 року діє обласна програма енергозбереження, яка дозволяє громадянам взяти доступні кредити (8-15 тис. грн. під 10% річних, в деяких випадках і безвідсоткові) на утеплення домівки, заміну газового котла, вікон. Більше 8000 мешканців отримали такі кредити за цією програмою, а це значить, що вони інвестували в енергоощадність області 80 млн грн.

Якщо ці цифри перевести на кожну область України, то це склало б мільярд гривень.

Львівський державний центр науки, інновацій та інформатизації надає консультації по отриманню кредитів з обласної програми енергоощадності.

Протягом інформаційного туру експерти «Центру енергозбереження» отримали близько 40 анкет в різних містах. Після опрацювання інформації, наданої в анкетах, «Центр енергозбереження» безкоштовно проконсультує громадян як стати учасниками програми і отримати кредит.

Але найбільший потенціал енергоощадності має промилосвість України. Використання вторинного тепла, заміна промислового обладнання в металургії, видобувній промисловості дозволить знизити споживання наявних ресурсів, підвищити їх ефективність.

В Україні вже є спеціалізовані енергосервісні компанії (ЕСКО), які займаються розробкою та впровадженням енергозберігаючих технологій на підприємствах та в офісах.

В ЦНІІ також є база проектів з енергозбереження, які реалізовані в бізнес-структурах області. 

В житлово-комунальному секторі можливо знизити енергоспоживання на 35%.

Що конкретно слід зробити?

Когеренаційні установки в процесі спалювання газу чи інших джерел енергії, виробляють як тепло, так і електроенергію. Для цього не потрібні дорогі інвестиції.

Також безпідставно ніхто не використовує біомасу – відходи деревообробної галузі, сільського господарства.

Оскільки немає внутрішнього ринку, то відходи з деревообробних підприємств Західної України експортуються закордон. Замість цього слід сформувати внутрішній ринок.

Не варто забувати і про відновлювальні джерела енергії – сонячну та вітрову.

Інститут загальної енергетики НАН України у 2009 році оприлюднив дослідження, в якому описано яким чином реально знизити споживання природного газу до обсягів внутрішнього видобутку.

А що в ЄС?

В країнах Євросоюзу людям, які встановлюють сонячні колектори, держава відшкодовує частину коштів.

Коли почався «бум» на таку техніку в Німеччині, це була програма «Мільйон квадратних метрів», то за кілька тижнів було викуплено річний обсяг програми виробітку фотомодулів.

Підписання Україною угоди про асоціацію та приєднання до Європейського енергетичного співтовариства повинно стати потужним зовнішнім стимулом для позитивних змін в екології нашої країни.

Адже Україна взяла зобов’язання виконати ряд директив. Згідно з однією з них, до 2018 року викиди всіх теплових електростанцій України мусять бути на рівні, який є в ЄС.

Майже всі ТЕС в Україні є приватними, отож власники мусять встановити нове обладнання, зокрема фільтри. Це позитивно впливатиме на здоров’я жителів населених пунктів, біля яких розташовані ТЕС. 

Порушення екологічних зобов’язань тягне за собою жорсткі покарання.

Василь Прусак, наприклад, розповів про те, що Австрія та Польща ще й досі не запровадили частину екологічних євростандартів. За це на них подано позов до Євротрибуналу.

У випадку доведення вини Польща сплачуватиме до бюджету Євросоюзу 90 тис. євро щоденно штрафів.

З усього цього стає зрозуміло, що Україна може економити значну кількість коштів за рахунок енергоощадності, якщо держава, бізнес та громадяни докладуть до цього спільні зусилля.

Однак наразі немає конкретної чіткої програми загальнодержавного рівня, яка могла б звести такі намагання в єдине русло.

Ускладнює ситуацію різне ставлення місцевої влади до економного використання енергоресурсів: якщо в одних областях діють програми, то для інших стоять нагальніші проблеми.

Для того, щоб енергоресурси використовувались з розумом по всій країні, не існує достатньої законодавчої бази.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.