З 1 серпня в Україні зросли ціни на горілку. Так Кабмін хоче вирішити питання самопалів та неякісної горілки.
Саме тому Варіанти вирішили відвідати Львівський горілчаний завод "Гетьман" та зустрітись з власником контрольного пакету акцій ЛГЗ "Гетьман" (торгові марки "Первак", "Наливайко" та елітні горілки преміум класу "Гетьман", "Держава", "Київ") Олегом Баляшем, щоб поговорити про якісну горілку, нові технології, заборону продажу алкоголю та культуру відповідального споживання алкогольних напоїв.
Чим живе зараз Ваше підприємство?
У 2010 році наш банк (Оксі-Банк – Варіанти) інвестував кошти у придбання контрольного пакету заводу "Гетьман". Коли ми прийшли на підприємство, то на ньому працювало навіть не 100 чоловік. Зараз у нас працює приблизно 450 людей, тобто ми створили більше 350 робочих місць. Усі наші працівники отримують офіційну заробітну плату на пластикові картки і заробітна плата у нас є однією з найвищих в області.
Коли ми прийшли на підприємство, то воно випускало 300 тисяч пляшок горілки. За цей період ми досить серйозно збільшили потужності підприємства, його виробничі площі та об'єм розливу продукції. І на сьогоднішній день підприємство розливає 6 мільйонів пляшок продукції, тобто у 20 разів більше.
Окрім цього, ми збільшили територію у 4 рази (запустили нові цехи і нові складські приміщення). Також ми зробили шумоізоляційний екран для мешканців навколишніх вулиць, щоб їм не заважала діяльність підприємства. Для розливу Мороші встановлена італійська роботизована лінія з сенсорним управлінням, що дозволяє випускати продукцію зі швидкістю – 25 тисяч пляшок на годину.
Нещодавно ми запустили нову лінію спеціально для розливу горілки Staritsky Levitsky. Специфіка її у тому, що етикетка у цій горілці клеїться на 360 градусів, тобто пляшка має повністю прокрутись і після цього мають зійтися кінці етикетки. Ми випускаємо багато відомої продукції, так, наприклад, окрім Мороші, зараз дуже є актуальною Бандерівка та Западенка. Також це ряд івано-франківської продукції, наприклад, торгова марка "Княгинин", а також ряд волинської продукції від торгової марки "Полісся".
Окрім цього, ми випускаємо такі відомі марки елітної горілки преміум-класу як: "Гетьман", "Держава та Київ", що відомі не тільки Україні, але й закордоном. І також – одна з найдорожчих українських горілок – Staritsky Levitsky. З такими потужностями та асортиментом продукції ми є найбільшими платниками податків в Львівській області. Два роки тому ми вийшли на цей рівень і в середньому сплачуємо в рік від 1 мільярда різних податків.
Минулому році ми заплатили лише на митниці приблизно 40 мільйонів гривень податків за перевезення різних складників до нашої продукції. Тому, сподіваюсь, що податкова не має до нас жодних претензій. Ми інвестуємо значні кошти в збільшення виробничих потужностей підприємства і закупівлю основних засобів, тому відповідно отримуємо податковий кредит, який можемо використовувати у своїй господарській діяльності. Саме тому й суми сплати, наприклад, ПДВ у попередньому році були меншими від запланованих.
Наскільки я розумію, то "Держава" є протокольною горілкою в усіх українських посольствах?
"Держава" – це горілка, що була на інавгураціях усіх наших президентів та є єдиною горілкою на протокольних зустрічах міжнародних делегацій. Цю горілку у нас безпосередньо закуповує ДУСя. Після того, як Україна стала незалежною і наш завод почав випускати такі елітні горілки, то "Державу" відразу визнали найкращою у країні.
Чим елітна горілка відрізняється від звичайної?
Уся елітна горілка у нас випускається за зовсім іншою програмою, ніж звичайна горілка. Наприклад, Staritsky Levitsky ми виготовляємо лише один раз у рік. Ми беремо один урожай пшениці, робимо з нього спирт та виготовляємо горілку. Один раз в рік розливаємо і все – це й є цьогорічна партія горілки.
Вона вся є однакова, одна пляшка нічим не відрізняється від іншої. Чи ви її купили на початку року, чи наприкінці – це буде однакова смакова якість. Горілка, це як борщ, що готує господиня – якби ви її не готували, то вона не може бути ідентичною на усі 100 відсотків. Навіть якщо буде однакова рецептура, то вона може бути ідентичною лише десь на 99,9%, тому горілка з різних партій, будь-якого виробника середнього сегменту, хоч трохи, та все ж буде відрізнятись.
Тому, елітні горілки проходять більш високий ступінь очистки. Технологи працюють над ними більш тривалий період часу. Так елітна горілка в середньому виготовляється два тижні. Ми не маємо такої можливості стільки часу працювати над дешевою горілкою чи горілкою середнього сегменту, бо це потрібно збільшувати об'єми зберігання горілки на заводі у десятки разів, що є економічно недоцільно і фізично неможливо.
А над елітною горілкою можна спокійно та нормально працювати. Зробити горілку і зачекати ще до тижня часу, поки у ній ще відбувається хімічні процеси і вона може змінювати свої смакові якості. За тиждень технолог знову дивиться, і якщо треба, то ще вносяться корективи. Так за 2 тижні – це вже застабілізована горілка, що вже не змінює своїх смакових якостей. Саме тоді вона відповідає класу елітної горілки і може вже зберігатись довгий період без втрати своїх смакових якостей.
Staritsky Levitsky іде лише на експорт?
Ні, вона продається й у нас. Якщо я не помиляюсь, то роздрібна ціна літрова пляшка цієї горілки коштує 469 гривень.
А які взагалі напрямки експорту?
Ми експортуємо у 23 країни. Найбільшими ринками алкоголю у світі вважаються Росія, США, Україна та Польща.
Воду для горілки привозять з Карпат?
Ми практично єдиний завод в Україні, що виготовляє горілку на мінеральній воді. Тобто, коли говорити про Морошу, то там прописані усі висоти на яких у нас стоять водозабірники. Під час пошуків води ми проробили аналізи і перевірили приблизно 150 джерел та вибрали такі джерела, що найбільш відповідають нашим параметрам.
Тобто, для виготовлення Мороші ця вода не проходить як такої підготовки, не має жодної хімічної обробки. Ми пропускаємо її лише через звичайний фільтр, щоб очистити від піску та званих механічних домішок.
Що Ви думаєте про культуру споживання алкоголю в Україні?
У нашій країні є досить серйозна проблема з культурою вживання будь-яких алкогольних напоїв і саме тому потрібно, щоб суспільство працювало у цьому напрямку працювало, виховувало. Алкоголь вживається практично у всіх країнах світу, а горілку від початків взагалі продавался в аптеках як лікарський засіб для дезинфекції організму.
Наприклад, коли ми випускаємо Staritsky Levitsky на Англію, то там обов'язково є вказані дози, що пропонують до вживання. Для жінок – це не більше 80 грам, а для чоловіків – не більше 120 грам. І я вважаю, що якби у нас вживали горілку в таких об'ємах, то б не виникало жодних питань з алкоголізмом.
А як тоді бути зі забороною продажі алкоголю у Львові після 22:00?
Мені шкода, що прокуратура не реагує на такі речі, тому що це насправді є порушенням законодавства. Тобто, місцеві органи самоврядування виносять рішення, що алкоголь в магазинах може продаватись до 22:00, а пізніше – лише в кафе, барах та ресторанах. Але я не бачу різниці між супермаркетом та, наприклад, кафе.
Чому ми повинні обмежувати людину, яка повинна йти купувати в барі чи ресторані та ще й платити дорожче? Ліцензія на продаж алкоголю коштує доволі недешево та коштує однаково як для магазинів, так і для ресторанів. Одна людина заплатила гроші за ліцензію і інша людина заплатила. Одній дозволяють цілодобово продавати алкоголь, а іншій – ні.
Подібна ситуація є з львівськими супермаркетами. На виїзді зі Львова є супермаркети, що ніби вже не мають львівської адреси, а мають адресу якогось районного центру і за рахунок цього вони вже можуть продавати алкоголь після 22:00. І що тоді заважає людям туди поїхати після 22:00? Я вважаю, що органи місцевого самоврядування не повинні втручатись у ці справи. А якщо держава вважатиме доцільними такі заходи, то це має бути прописано у законі.
Якби це зробили на законодавчому рівні, то тоді й ліцензії на продаж алкоголю коштували по-різному. Є ліцензія на денний продаж – вона коштує одні гроші, хочеш цілодобову ліцензію – це коштує інші гроші. Тоді б усі були в однакових умовах.