icebucketchallenge

Навіщо в усьому світі люди обливаються крижаною водою?

Андрій Бондаренко,  26 серпня 2014

Глобальна інтернет-пошесть #icebucketchallenge не оминула і України, зачепивши буквально усіх.

У соціальних мережах гуляє багато флеш-мобів, однак, рідко який досягає справді глобального розмаху.

Цього липня інтернет сколихнув новий винятковий соціальний вірус, перед яким не встояв практично ніхто, починаючи з простих користувачів і  закінчуючи світовими зірками політики та шоу-бізу.

Нещодавно, хвиля надійшла і до України.

Літо 2014 року, отже, увесь світ і ми з вами запам’ятаємо під хештегом #icebucketchallenge або "виклик крижаного відра".

Поливальний флеш-моб має благодійний характер.

За його умовами, особа, якій був адресований виклик, повинна або сплатити певну суму на потреби якоїсь благодійної організації (у Штатах це неприбуткова організація ALS, що піклується про хворих на смертельну недугу - аміотрофічний бічний склероз), або вилити на себе відро крижаної води - і сплатити значно меншу суму (в оригіналі йшлося про 100 доларів на сухо і 10 доларів після крижаного душу).

Увесь процес потрібно зняти на відео, в якому, крім іншого, озвучити імена трьох наступних осіб.

Багато хто пам’ятає одне з останніх глобальних вірусних захоплень – божевільні танці на камеру під звуки пісні Harlem Shake, мода на які охопила користувачів інтернету весною 2013 року.

Icebucketchallenge виявився  набагато потужнішою заразою. Перед цим викликом не встояли такі люди, яких, здавалося, ніколи не можна було б запідозрити у податливості до інтернет-віянь.

Якщо, приміром, львівський мер Андрій Садовий (у контексті "хіпстерізації" його образу у пост-майданній Україні) подібним вибриком вже нікого не здивував, то з боку ректора львівської “Політехніки” Юрія Бобала це було реально круто.

Перечислити відомих і невідомих учасників крижаного флеш-мобу марна справа, легше скласти список тих, хто (ще) не взяв у ньому участь.

На черзі, до слова, стояв і український президент Петро Порошенко.

Втім, відведена йому доба, вже минула 25 серпня, але всі розуміють, що зараз перед ним стоять справи дещо важливіші.

Відсторонився від глобальної крижаної пошесті і президент Росії, виклик якому кинув відомий американський актор Він Дізель.

Герой бойовиків при цьому відзначився дотошним буквалізмом, замість відра з водою перекинувши на себе кошик з льодом – саме таким є буквальне значення англійських слів ice bucket.

Особливо дотепно айсбакетівський флеш-моб ліг на прямий ефір російського телеканалу "Дождь", ведучі якого пролили на себе по відерцю опадів просто перед посеред випуску новин.

На батьківщині флеш-мобу – у Сполучених Штатах – не всі з однаковим ентузіазмом сприйняли новий мем. Так, у принципову відмову пішла Памела Андерсон, мотивуючи це тим, що організація ALS проводить медичні тести на тваринах.

Поряд з акторкою в рядах критиків icebucketchallenge опинився і офіційний представник римо-католицької церкви у штаті Цинциннаті, який засудив участь ALS у дослідженнях, що використовують клітини ембріонів.

Не сприйняли благодійну забаву також мешканці Каліфорнії, де саме зараз триває сувора засуха.

Тамтешня преса навіть запропонувала владі штату штрафувати місцевих учасників флеш-мобу за недоцільне використання води, нагадуючи, що в результаті крижаних перформансів у всіх Штатах було витрачено понад 6 мільйонів галонів дорогоцінної вологи.

Як усе почалося?

Історія виникнення тренду показує наскільки непередбачуваними можуть бути наслідки деяких наших вчинків. Усе почалося у Флориді як розвага місцевих тренерів гольфу.

Зрештою виклик дійшов до гольфіста Чарльза Кеннеді.

На той момент вибір благодійної організації залишався за учасником. Однак, Кеннеді попросив наступних гравців адресувати свою допомогу організації ALS. Родичка Кеннеді зафіксувала свій подвиг на камеру і виклала відео на Фейсбук.

Її прикладу далі послідували мешканці локальної спільноти і ланцюжок викликів дійшов до колишнього капітана бостонської бейсбольної команди Піта Фрейтса, який вирішив звернутися до знаних зірок спорту.

Так, естафета пішла у широкий світ. Зрештою, на рахунок ALS надійшло понад 23 мільйонів доларів і сума продовжує зростати.

Всі погоджуються, що icebucketchallenge є надзвичайно масштабним інформаційно-маркетинговим феноменом.

Польське популярне інтернет-видання F5 називає кілька причин його надзвичайної успішності: доступність та прості правила гри, стимулючий вплив обмеженого часу дії виклику, ідеальна пора року, ефектні хештеги, початкове розповсюдження у згуртованій групі бейсболістів, яскраве соціальне забарвлення та малі очікування на початку.

Як  бачимо, в одному місці зійшлися різні фактори, як індивідуальні, так і структурні.

Явище "крижаного відра" спробував осмислити один з учасників світової ініціативи з розповсюдження знань TEDx.

У тексті, викладеному на платформі TEDxAmsterdam, автор називає флеш-моб потужним мемом і нагадує про дослідження англійського біолога Річарда Докінза.

Ще у середині 1970-х років цей науковець спробував дати визначення цікавому явищу стихійної передачі інформації між людьми, яке він охрестив "мемом" – від давньогрецького слова "мімеме" – "те, що імітується".

На думку Докінза, меми в житті людини є культурним аналогом біологічних генів. Тобто, вони є носіями культурної інформації, такої як інтелектуальні ідеї, музичні мелодії чи технології.

Детальніше про меми можна довідатися у цьому уривку з серіалу Теорія великого вибуху.

Пропонуємо Вашій увазі також коментарі та враження тих львів'ян, які вже встигли взяти участь у флеш-мобі. Варіанти задали їм два питання: 

1. Заради чого ви вилили на себе відро води?

2. Як, на вашу думку, можна оцінювати цей флеш-моб?

Олександр Чорний, бізнес-менеджер в ІТ-компанії

1. Слідкуючи за трендом, я розумів, що мова йде про обізнаність щодо аміотрофічного бічного склерозу. У сучасному контексті в Україні, мені ця акція видалася доволі дивною, тому вирішив дещо змінити правила.

Це не повинно бути розвагою, очевидно. Тому, я вирішив наголосити, швидше, на благочинності важливій у нашому контексті. Чомусь мені здається, що події на майдані, а потім АТО відвернули увагу від інших, теж важливих проблем. Про АТО ми всі думаємо кожного дня.

Тому, своїм перформансом я хотів би підтримати невиліковно хворих дітей. У мене мала дитина і я знаю, як воно, коли вона хворіє. Нема нічого важливішого. Хто був в дитячих лікарнях чи дитячих відділеннях, той знає – там страшно. Батьки з дітьми сам на сам зі своїми проблемами і страхами.

А людей, яких я номінував далі, я закликав діяти, зважаючи на їхнє розуміння важливих цілей.

 2. Я б це назвав трендом. Для багатьох цей челендж став розвагою. Люди вже пости пишуть про невдах, які, наприклад, падали при обливаннях. Але я у цьому тренді не бачу чогось поганого. Я, наприклад, вперше почув про цю хворобу тільки після того, як був номінований.

Я вклав щось своє, зважаючи на обставини та пріоритети, що є у моєму житті. Вірю, що це матиме вплив на інших. Отже, я бачу, що цей тренд може принести: зростання обізнаності щодо невиліковної хвороби та зростання благочинних активностей.

Катя Дзига, радіоведуча, музикант

1. Мій співробітник, Антон, який передав мені естафету, робив це для благодійного фонду "Таблеточки". Вони збирають кошти для важкохворих дітей. Я перейняла його ініціативу і зняла відео, аби звернути  уваги на цей фонд.

2. Для мене це був, насамперед, челлендж. Адже, це холоднюща вода вже, фактично, в осінню погоду. Я не уявляла як я все буду робити. Тому що у ванній це, напевно, не рахується. Але вчора була дуже класна погода, через що я дуже зраділа.

Зранку ще згадала, що не маю чим знімати,бо розбила свій смартфон, тому попросила сусіда. Вийшло, здається, непогано. Хоча, багато хто каже – не видно льоду! Але, я реально накидала льоду з холодильника, вода була крижана.

Я думаю, світу час від часу буває нудно, хочеться комунікації і придумується деколи щось таке сюрреалістичне. Мені подобається така ініціатива. Вона така прикольна і добра.

Юрій Лаврін, митець

1. Скажу чесно, я на це пішов не заради благочинності, а просто щоб не виглядати лохом. Хоча, ще доба не минула і я маю час зробити таки щось благочинне. На армію давати не хочеться, бо там все-таки вбивають людей. Можна дати на благодійний фонд лікування дітей хворих на рак. Бо в зараз нас дають гроші або на армію, або на дітей.

Одним словом, я просто був не проти облити себе чимось холодним. Правда, я вирішив трохи переосмислити саму концепцію. Можливо, глядачі мого відео подумають, що я використав цілком іншу субстанцію.

Ну а що? Як ще можна боротися з цими флеш-мобами? Відкриєш свою сторінку на фейсбуку, а там вісімдесят відер і вісімдесят хороших новин. Нічого крім огиди це не викликає.

2. Мені здається так – фейсбуки, твіттери, інстаграми – це вже буденність, невід'ємна частина нашого життя. Ми постійно сидимо, сидимо, клацаємо, клацаємо, і, природно, що нам потрібна якась розрядка. Ну і, віддаючи подальший пас на трьох, можна показати, що ти благочинець. Взагалі, це якось негарно.

Відео-доказ участі у флеш-мобі у Юрія  виглядає доволі радикально. Тих, хто таки наважиться на перегляд, просимо пройти сюди.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.