Старовинна музика для старовинного міста

Старовинна музика для старовинного міста

Андрій Бондаренко,  28 серпня 2014

Організатори фестивалю "Музика в старому Львові" розповіли про музичний симбіоз Львова та Кракова, особливості культурної ситуації у воєнний час та зв’язок між музикою і туризмом.

Триває Перший міжнародний фестиваль "Музика в старому Львові".

У програмі: виступи багатьох знаних виконавців та колективів Львова, а також їхніх колег з Польщі, Англії, Швейцарії та США.

Музиканти представляють маловідомі сторінки класичної європейської, зокрема, української музики 18-19 століть.

Фестиваль не зовсім звичний.

По-перше, у якості концертних майданчиків свої двері для відвідувачів відкрили старовинні львівські храми та інші будівлі історично-культурного значення.

По-друге, фестиваль у Львові відбувається одночасно з аналогічним дійством у Кракові.

Таким чином, львів’яни мають змогу прослухати майже таку ж концертну програму, що і краків’яни, з похибкою у день чи два, необхідні для перетину музикантами українсько-польського кордону.

Що діється і яким чином музичний Львів на два тижні поєднався з музичним Краковом,  Варіанти довідались у організаторів.

Сергій Бурко

Засновник та співорганізатор фестивалю "Музика в старому Львові", народний артист України

Звідки взялася  ідея такого фестивалю?

Фестиваль наших партнерів – "Музика старого Кракова" – вже налічує тридцять дев’ять років. Концерти відбуваються у храмах, лунає дуже поважна музика.

Організатором цього краківського фестивалю є Станіслав Галонський, диригент, йому вже сімдесят два роки, а він й далі робить речі світового значення.

Ми давно знаємося, на його фестивалі вже багато років виступає оркестр "Віртуози Львова" та інші колективи Львівської філармонії.

За нашими плечима понад двадцять років спільної діяльності і, власне, під час цієї співпраці зародилася думка – чому Львів також не може мати такого фестивалю. Властиво, у той час коли в основному усі наші театри і концертні установи у відпустці, тобто у період так званого мертвого сезону.

З іншого боку, це також пора найбільш активного відвідування туристами нашого міста. Зараз в нашій країні складна ситуація, складний період, але ми переконалися, що на вихідні у Львові дуже багато людей.

Тобто, культурне життя триває, незважаючи ні на що?

Львів має свою харизму. Навіть зараз ми бачимо, що зали переповнені. Отже, ми ідею правильно підхопили і відбувається правильна реалізація. Саме зараз.

Тому що, саме в такій напруженій психологічній ситуації, яка сьогодні є в державі, люди хочуть йти у храм.

Це теж є такою, скажімо, сумною складовою успіху фестивалю, мабуть. Хоча, для нас це, звичайно, доволі важкий виклик – творити фестиваль у такий складний час.

В чому особливість фестивалю?

В тому, що колективи мають подвійні виступи - маємо концерт у Львові, і через деякий час такий самий концерт відбувається у Кракові за кілька днів.

Тобто, є певна синхронність, певна діагональ. Створюється такий, як ми говоримо, невидимий місточок між містами.

Це можна назвати віддзеркаленням?

В якійсь мірі так. Є певне віддзеркалення, але з запізненням. От, наприклад, в п’ятницю бомбовий молодіжний оркестр з Кракова буде виступати у Львові, тоді як у Кракові він буде закривати фестиваль тридцять першого серпня.

Або, наприклад, така програма як "Львівський Моцарт" (адже, у Львові жив син Моцарта певний час) була і в Кракові, і у Львові, і там був аншлаг, і там.

В програмі фестивалю "Музика в старому Кракові" є окрема підпрограма "Музика старого Львова".

Ми поки що не наважилися повністю офіційно об’єднати ці програми в одне ціле і діємо наразі автономно. Хоча, на практиці, на рівні логістики концертів, на рівні реальних дій наш задум вже майже повністю втілився.

Як ви бачите розвиток спільного фестивалю в майбутньому?

Наступного року у нас буде вже другий фестиваль, тоді як у Кракові це буде сороковий ювілей. Гадаю, ми збережемо ту форму, яку ми щойно започаткували. Тобто, синхронно, з п’ятнадцятого по тридцять перше серпня відбуватимуться концерти і в Кракові, і у Львові.

Для львівської публіки ми підкреслюємо, що відповідно в цей час, наприклад, у Кракові майстер Станіслав Галонський має концерт українських композиторів епохи барокко і класицизму – Миколи Ділецького, Дмитра Бортнянського та інших.

В майбутньому ми сподіваємося поставити екрани у відповідних місцях і налагодити пряму трансляцію краківського фестивалю у Львові і зворотньо. У цьому році ми, на жаль, не встигли технічно це все зробити.

Маємо надію, це буде прикладом та надихаючою ідеєю для багатьох інших міст. Адже, у такий спосіб ми поєднуємо себе з європейською культурою і це, власне, ті шляхи, які нас ведуть у євроінтеграційний простір.

Два міста, роз’єднані кордонами, мають свої спільні прагнення та проекти. Можливо, з часом коли кордонів вже не буде, подібні речі можна буде здійснювати ще простіше.

До слова, про перетин кордонів – організація такого фестивалю вимагає швидкого переміщення учасників в обидві сторони. Чи все гаразд на кордоні? Не виникає якихось труднощів?

Ситуація, звичайно, не проста і неоднозначна, так, багато наших учасників переїжджає через кордон, причому в різних пунктах пропуску. Але, загалом, ми справляємось, пишемо листи до консульств.

Нам йдуть назустріч і питання, які з’являються, вдається вирішувати за необхідний час.

Які важливі особливості фестивалю в контексті нашого міста?

Львів не є індустріальним чи промисловим містом. Тому, ми намагаємося рівнятися на такі міста як Прага. Зокрема, розвивати туризм.

Вважаю, що це повинно бути важливою складовою культурного життя у Львові, його суттєвою ознакою. чи як кажуть поляки, загальним контуром міста.

Наприклад, у Празі упродовж одного дня відбувається кілька десятків різних концертів. І це також сприяє розвитку туризму.

Водночас, не слід обмежуватись теоретично-екскурсійним форматом, можна давати людям нагоду побувати на концертах у історичних пам’ятках, в  атмосфері якогось такого вищого духовного стану.

Станіслав Галонський

Співорганізатор, директор і художній керівник фестивалю "Музика в старому Кракові".

Кому належить ідея фестивалю?

З певністю можу сказати, що відповідальним за цю ідею є Сергій Бурко. Ми були в Кракові, зустрілися якось і Сергій мені каже – а якщо теж такий фестиваль зробити  і у Львові?

Бо ми теж маємо такі гарні старі будівлі. Чому б тоді не організувати щось подібне. Тут ми маємо "Музику старого Кракова", а там буде "Музика старого Львова".

Що ви, питає, про це думаєте?

Я кажу – що я можу думати – я благословляю! Ну і я теж до цього трохи долучився. Старався якомога більше допомагати.

А як складали програму? Спільно?

Ми вирішили так – це буде ніби один фестиваль, тільки що одні концерти відбуватимуться в Кракові, а інші у Львові, у той самий період часу.

 Чи можна сказати що це дві частини одного фестивалю?

Я б сказав, що це такий автомобіль, який має два колеса – праве і ліве (сміється). Одне колесо у Кракові, а друге – у Львові. Тільки що в Кракові це вже старе колесо, воно має майже сорок років. А те у Львові – це як мала дитина.

Ми домовилися так, що будуть ті самі концерти в обидвох містахі. Ті ж самі виконавці, які матимуть лише один день, щоб переїхати кордон в ту чи іншу сторону.

Але також вирішили, що Львів на такому фестивалі має теж представити якусь свою музику. Не лише музику з Європи. Адже, хто має це представляти, як не Львів?

Тому будуть такі концерти які виконуватимуться лише у Львові. І навпаки, деякі концерти будуть лише у нас, в  Кракові.

Як вам диригується у Львові?

Музиканти тут терплячі. Хто терпен, той спасен (сміється). Не нарікають, не кажуть про мене лихого. Це добре.

Це вже четвертий чи п’ятий раз я маю концерт у філармонії. Упродовж цього фестивалю тут відбуваються лише репетиції.

Взагалі, я багато разів був у Львові. Мав концерт з симфонічним оркестром, з "Віртуозами" – разів з чотири. Ну і я їх усіх теж завжди запрошую до Кракова.

То ви у Львові чуєтеся звично?

Я тут, чесно кажучи почуваюся як на заході. Бо я насправді є з Теребовлі. А це на схід від Львова. В 1945 році ми перебралися з Теребовлі до Польщі через Львів, через станцію Підзамче.

І до Кракова?

То довга історія. Але в Кракові вже живу довго - пятдесят років.

То маєте на Галичині коріння?

Маю коріння і навіть маю будинок там, у Теребовлі.


Станіслав Галонський поряд з фотографією свого старого приятеля Кароля Войтили.

До завершення фестивалю ще можна буде почути три завершальні концерти:

29 серпня о 20 год. в Латинському катедральному соборі (Площа Катедральна, 1) польський Молодий оркестр Бетховенської академії виконає твори німецького композитора Людвіга ван Бетховена, серед яких увертюра "Коріолан" та Симфонія № 7.

30 серпня о 17 год. на Італійському подвір’ї історичного музею (пл. Ринок, 6) вперше у Львові звучатиме лірико-комічна опера "Сокіл" українського композитора Дмитра Бортнянського.

Партію клавесину виконуватиме керівник і режисер цього проекту народна артистка України Наталя Свириденко. Музичний супровід забезпечуватиме ансамбль солістів оркестру "Віртуози Львова".

31 серпня о 19 год. у  Архикатедральному Соборі св. Юра (пл. св. Юра, 5). увазі слухачів пропонуватиметься "Реквієм" Вольфганга Амадея Моцарта.

Саме у соборі св. Юра  вперше на теренах Східної Європи  у 1826 р. відбулося  виконання цього твору хором товариства св. Цецілії  під орудою польського скрипаля-віртуоза Кароля Ліпінського та Франца Ксавера Моцарта – сина Вольфганга Амадея Моцарта.

Цього разу перед глядачами виступлять Академічний камерний оркестр "Віртуози Львова", Камерний хор "Глорія", хор собору св. Юра та польські  і українські виконавці-солісти.

"Реквієм" виконуватиметься під батутою польського диригента Станіслава Галонського.  

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.