винниківське озеро

Рукотворне Винниківське озеро

Олена Муляк,  29 серпня 2014

Здавалось би, що спільного у Львівського автобусного заводу та Винниківського озера?

Попри завдання, які ставив Уряд колективу підприємства щодо виконання планів, керівництву заводу також доводилось вирішувати безліч проблем міста Львова та його мешканців.

ЛАЗ активно займався будівництвом.

Відбудовувались будиночки навколо заводу, будував гуртожитку для працівників.

У 1952 року секретар міськкому В. С. Мазур вирішив у передмісті Львова, а саме у Винниках, облаштувати озеро з назвою Комсомольське.

Насправді ініціатива виходила безпосередньо не від нього, а від міськкому партії.

Але Мазур любив щось будувати, а тому охоче взявся за цю справу.

Вочевидь, назва майбутнього озера – Комсомольське – мала відображати, що в його облаштуванні візьме участь активна й свідома радянська молодь. Але облишмо ці кліше для пропагандистських міфів.

Бо такі серйозні справи на суботниках не робились. 

Мазур підішов до вирішення проблеми адміністративним шляхом. На місце, де мало постати озеро, були викликані директори підприємств та секретарі їх парторганізацій.

Забили кілки, кожному підприємству виділили ділянку, визначили терміни завершення робіт.

Мазуру лишалось тільки перевіряти як виконуються розпорядження та погрожувати викликами на розмову у міськом тим директорам, працівники яких не вкладалися в терміни.

Скільки було залучено комсомольців чи безпартійних до робот по облаштуванню Комсомольського озера – його це не цікавило.

А робота була надзвичайно важкою. Справа в тім, що на тому місті вже колись було озеро та його затягнуло намулом. Техніку застосовувати було неможливо, тому увесь той намул виносили вручну на майбутній берег.

Нагадаю, що сьогодні довжина Винниківського озера становить 440 м, ширина 200 м, загальна площа 6,2 га, глибина біля дамб 5 м. Ширина пляжної зони до 50 м, а власне зона відпочинку займає ділянку площею 17,3 га.

Дирекція, працівники ЛАЗу, звісно, розуміли, що озеро вкрай потрібно Львову. Місць з водоймами, де можна відпочити в спекотній літній день, було обмаль.

Тому доводилось знімати з виробництва людей, де кожна пара рук була на обліку, адже були виробничі завдання, плани, що треба було виконувати.

На той час на заводі не вистарчало понад 300 працівників. Звичайно, все було зроблено у відповідні терміни.

Так лазівці доклались до з'яви озера у Винниках.

 

фото: wikimedia.org, viky.com.ua

Читай також: Золото ЛАЗу

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.