Ярмарок Гармидер

Модно і соціально

Андрій Бондаренко,  1 жовтня 2014

Ярмарок модних речей Гармидер популяризував ідею соціального підприємництва.

Упродовж вік-енду одна з площ центральної частини Львова перетворилася на міні-ринок.

Вздовж стін Домініканського собору розташувалися ятки, столи і, навіть, вело-візочки, заставлені неординарними товарами.

Ярмарок під назвою Гармидер організували активісти ініціативи Соціальний Люфт, аби звернути увагу на ідеї соціального підприємництва та зібрати кошти для благодійно мети. До участі запросили різноманітні львівські старт-апи – незалежних виробників брендової та оригінальної продукції. Серед них лише пекарня Горіховий дім справді є соціальним підприємством. Однак, організатори сподіваються, що зрештою й інші учасники надихнуться ідеями соціально-відповідального бізнесу.

Соціальні ініціативи та молодіжний активізм поступово стають чи не найбільш знаковим віянням у новій пост-майданній Україні. Як у далекі шістдесяті радянська молодь масово поповнювала ряди геологів чи освоювачів цілини, так сьогодні українське молоде покоління сміливо і з ентузіазмом береться за справу низової перебудови суспільства усіма можливими шляхами. У казан активізму кидається усе. Культурна діяльність переплітається з політичною чи економічною, хіпстерські штучки стають ефективними замінниками політичних символів, стирається межа між дозвіллям та працею.

Бути активістом – це вже невід'ємна частина передової молодіжної культури, знак якості індивідуального лайф-стайлу. І це добре. Будь-яка снобська іронія з приводу такої масовості недоречна. Тут йдеться не просто про моду, а про соціально значиму моду, про цінності, від яких залежить, у якому суспільстві ми будемо жити далі.

Що таке соціальне підприємництво і чому воно важливе

Як і в дев’ятнадцятому столітті, сьогодні важливі модернізаційні моменти приходять до нас із Заходу, де різноманітні суспільні практики, звісно ж, набагато розвинутіші. Ідея соціального підприємництва набула поширення у Сполучених Штатах та Європі після глобальної фінансової кризи 2008 року.

Взагалі, тогочасні негаразди змусили європейців та американців серйозно задуматися над економічними підставами свого життя, піддати сумніву традиційні коммерційні схеми. Почав виникати цілком новий підхід до виробництва і споживання – так звана Економіка Співробітництва, Collaborative Economy, спрямована не на нове виробництво, а на взаємний розподіл того, що вже є.

Соціальне підприємництво є частиною цих трендів і ставить собі за мету зробити соціальний сектор більш самодостатнім та стійким. Головна ідея тут – генерувати конкретні інновативні бізнес-рішення конкретних суспільних проблем.

Упродовж останніх років такий підхід полонив уяву чи не всього покоління Мілленіуму і став найбільш популярною темою у бізнес-школах і університетах в різних куточках світу. Вже у 2010 році Барак Обама заснував публічний Фонд соціальних інновацій для фінансування подібних проектів у США. У сфері соціального підприємництва встигли з’явитися глобально відомі фігури, такі як лауреат Нобелівської премії миру Мохаммад Юнус чи засновниця організації "Навчання для Америки" Венді Копп.

Біблією соцпідприємців вважається книга "Сила соціальних інновацій", написана професором Гарварду Стівеном Голдсмітом. У своїй праці Голдсміт намагається показати, що поширення практик соціального підприємництва може перемістити сучасні суспільства на новий рівень вирішення своїх найбільш гострих проблем.

Як стверджує американський професор, можна виділити кілька стадій розвитку соціальної опіки у західних країнах.

Перша стадія – це кінець дев’ятнадцятого – початок двадцятого століть, пише Голдсміт. Тоді функції соціального захисту виконувала насамперед родина, а також різноманітні благодійні філантропічні організації.

У міжвоєнний період цю роль спробували взяти на себе центральні урядові організації під девізом побудови держави загального добробуту (welfare state).

Ця стадія тривала аж до сімдесятих років минулого століття, коли урядові політики більшості західних країн почали хилитися в сторону неолібералізму, перекидаючи свої обов’язки на приватний бізнес. Однак, бізнес – це, насамперед, заробляння грошей, тому, неоліберальна схема призвела до занедбання багатьох важливих сторін соціального сектору.

Четверта стадія, переконує Голдсміт, це поріг, який ми ще повинні перейти. Головне завдання, що стоїть попереду – знайти нові більш дієві і більш відповідальні механізми облаштування соціального життя в умовах різкого зменшення ролі держави та егоїстичних махінацій великого капіталу.

Очевидно, що це завдання не менш, а може і більш гостро стоїть сьогодні перед українцями, які розбудовують своє суспільство не просто без допомоги з боку держави, а й навіть наперекір їй.

Соціальний Люфт – простір взаємної допомоги

Такі чи подібні міркування об’єднали кількох львів’ян і львів'янок у ініціативу Соціальний Люфт, яка займається популяризацією підприємництва із соціальною місією. Учасниця ініціативи Іванна Фединчук пояснює – Люфт означає певний простір, в якому можуть розвиватися та реалізовуватися ідеї соціально спрямованого бізнесу. Активістка має надію, що молоді та талановиті українські виробники не залишаться осторонь.

Саме для них був влаштований ярмарок Гармидер. В рамках цієї події організатори співпрацюють із вже існуючим соціальним підприємством – пекарнею "Горіховий дім". Пекарня була заснована для фінансової допомоги Центру інтегральної опіки, який опікується жінками у кризових ситуаціях.

Взагалі, як зауважила Іванна, Львів, як це не дивно, у таких речах ще пасе задніх, навіть у порівнянні з Києвом чи Одесою. Тому, вирішили залучити учасників на перспективу – цікаві підприємницькі ініціативи, створені молодими українцями.

Серед них – виробник дизайнерських шкарпеток Sammy Icon, пересувна книгарня Чаргород, крамниця хендмейдових аксесуарів Manila Design, дизайнерські бренди Steblyakizm і Без ЛейбЛ, різноманітні виробники цікавої їжі – від просто смачних кексів до пирогів за рецептами старої львівської єврейської кухні.

Модне місце

На площі перед Домініканським собором увесь цей Гармидер виглядав цікаво. Можливо, реального шуму і гармидеру не вистачало, але загалом видовище було колоритним – ятки та столики, заставлені оригінальними та чудернацькими товарами. З одного боку, в очі кидався шик і дизайн, люди приходили сюди, щоб туснутися, а з іншого, панувала атмосфера середньовічного ринку, на якому ремісники самі продають свої витвори. Товари розкладалися просто під стінами давнього собору.

За словами Іванни, Гармидер як подія був не самоціллю, а лише засобом привернути увагу до ідей соцпідприємництва. Однак, ярмарок українського мікро-бізнесу став черговим модним місцем у Львові, цікавим простором для соціалізації та культурного дозвілля і це важливий момент творення нового сучасного міста, навіть якщо абстрагуватись від соціальних тем.

Реальна утопія

Молоді підприємці теж залишилися задоволеними і очікують продовження. Організатори відзначили, що їхній популяризаційний задум вдався. Практично всі учасники зрештою хотіли довідатися більше і про соціальне підприємства, і про те, як допомогти Центру інтегральної опіки. У результаті Гармидеру вдалося зібрати дві з половиною тисячі гривень допомоги  це заплановані десять відсотків усієї виручки і еквівалент місячного проживання у Центрі трьох жінок.

"Після проведення Гармидеру підтвердилася моя попередня гіпотеза", каже Іванна Фединчук. "Молоді підприємці готові формувати соціальний бізнес, проте їм ще не вистачає відповідної інформації та знань". Тож подальша діяльність Соціального Люфту буде спрямована на заповнення цієї прогалини. А надзавдання, яке ставлять перед собою організатори – розвиток суспільства соціально свідомих громадян. Звучить утопічно, але будь-які реальні кроки у цьому напрямку вже стануть гідним результатом.

"Ми щиро хочемо змінити наше суспільство на краще, – підсумовує Іванна. – Мабуть, нам ніхто не повірить, що ми при цьому не переслідуємо якихось своїх корисних цілей, але це так". У Іванни дуже хороша і щира посмішка тому їй хочеться вірити. А віра і довіра – це вже практично пів справи.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.