Любомир Пелех

Халепи Пелехів

Ігор Іщук,  16 лютого 2015

Сомерсет Моем колись сказав, що в часи революції на поверхню піднімається піна суспільства: негідники та злодії.

Очікувалось, що революція в Україні відкриє соціальні ліфти.

Очікувалось, що революція дозволить талановитим, активним людям потрапити у владу задля того, щоб змінити життя країни.

Однак ліфти відкрились, але ними користаються зовсім інші.

Днями в соціальних мережах місцевий заливайло Любомир Пелех заявив про те, що він обов'язково посяде місце у громадській раді при Львівській ОДА. 

За владу, насправді, в цій ситуації хвилюватись не варто.

Вона, якщо чесно, заслуговує на зневажливе ставлення, бо весь цей час закривала очі й уникала відповідальності та дій, коли брати Пелихи, наче блохи, знущались над іншими.

Не шкода й патентовану львівську громадськість, яка протирає майтки на засіданнях в кабінетах адміністрації.

На цих хрунькуватих патріотів та революціонерів давно чекає свій матрос Железняк зі своїм "Караул втомився!".

Тут шкода звичайних людей, які в будь-яку хвилину можуть стати жертвами Любомира Пелеха, його брата Ростислава чи інших політичних рекетирів. І саме тому, заради звичайних та чесних людей, не варто шкодувати часу, щоб з'ясувати, ким ж брати Пелехи є насправді.

Любомир Пелих називає себе "сміттєвим люстратором" та божиться, що не хоче бути ні чиновником, ні депутатом, а лише бореться з корупціонерами у владі. У цьому він та його брат настільки навіть фізіономічно схожі на Остапа Стахіва з Ідеї нації (якому Коцюруба свого часу дав підсрачника), що інколи можна подумати (зважаючи на науку Чезаре Ломброзо), що вони якісь близькі родичі або, принаймні, народились в якомусь одному місці.

Але насправді він та його брат-близнюк перетворили політику на прибутковий бізнес, оскільки нічого іншого в житті не вміють робити, окрім, як займатись рекетом.

А от цю справу вони знають добряче, бо вже понад десять років займаються політичними провокаціями.

Свою діяльність брати Пелехи починали в лавах УНА-УНСО. Згодом очолили профспілку журналістів "Неореспубліканський союз". Згодом Пелехи підробляли на молодіжку Партії регіонів. Проте довго там не затримались.

У 2007 році ці пелехаті опришки засвітились організаторами акції "Львів без Садового" (хоча вже цього року один з братів канючив у львівського мера дещицю підтримки), а в 2008 році – акції в підтримку університету Ставропігіон, 2010-2012 рр. проводили різні протестні акції.

У 2010 році Любомир Пелех, який сьогодні всюду кричить, що не хоче бутти депутатом, висувається кандидатом в депутати Львівської міськради від ХДПУ.

У 2012 році брати Пелехи підробляють участю у масових заходах у виборчому штабі "Україна-Вперед!" Наталії Королевської. А вже в 2013 році вони були активними учасниками масових акцій на захист керівника ЛОО "Спілка молоді регіонів України" Дмитра Флекмана.

У 2014 році брати намагаються влізти в середовище Радикально партії Ляшка. Однак невдало.

Тоді вони зайнялись "сміттєвою люстрацією" від імені міфічної ГК "Платформа вільних людей", також ніде, окрім соцмереж, не зареєстрованої. 

Любомир Пелех неодноразова мав справу з правоохоронцями. Проте не через свою громадянську позицію, а за вчинення насильства та сварки у сім’ї, двічі він затримувався за розпивання алкоголю у громадських місцях, також за фактом нанесення тілесних ушкоджень та за фактом дрібного хуліганства.

Інформація про братів Пелехів, яку Варіантам вдалося зібрати з відкритих джерел, схоже, що добре відома правоохоронцям, керівникам влади міста та області.

Тому хотілось би, щоб хтось з них пояснив, як так сталось, що Пелехи змогли увірватись до президента Порошенка у залу Львівської облради (під час презентації нового голови Львівської ОДА Олега Синютки), до якої журналістів й громадськість впускали лише за перепустками та через рамку контроля, і не були за це покарані?

Як вони змогли прорватись в будинок режимної держустанови-підприємства, де покалічили одного із керівників так, що він потрапив до лікарні, облити брудом головного міліціонера Львівщини і вихвалятись цим.

Чому брати-акробати Пелехи за все це не понесли жодного покарання?

Міліція ніби відкрила одне (!) кримінальне провадження за фактом хуліганства, але слідство до цього часу не завершено і справа не передана до суду. Любомира Пелеха така байдужість лише надихає  на нові подвиги.

Він дозволяє собі публічно заявляти про те, що збирається в лікарні провідати головного міліціонера Львівщини Дмитра Загарію.

Подейкують, що ось-ось брати Пелехи отримають мобілізаційні повістки.

Якщо це правда, то по-перше, братів відправляють у військо лише після того, як вони пустились берега та зазіхнули на спокій самої влади. По-друге, для Пелехів мобілізація  це шанс уникнути покарання за свої антизаконні діяння.

З тюрми навряд чи вони повернулись би героями, а от із війська  так, ще й матимуть привілеї.

То чи можна військову службу для них вважати покаранням?

Пелехів потрібно зупинити, тому що безкарність таких, як вони, перетворює політичний рекет на норму життя, а в людей вселяє страх і зневіру в можливість перетворень.

Ось лише два приклади таких наслідувань. 

Замість того, щоб вдосконалювати закон про люстрацію, один народний депутат у Львові може просто зайти в кабінет прокурора і без жодного доказу вимагати від нього скласти свої повноваження. Просто тому, що, як подейкують люди, так хочеться спонсору цього народного депутата.

А організація УНА-УНСО в Турці заявила про своє відродження, кинувши в смітник мера міста і зробивши з цього відео.

Пелехів потрібно зупинити, бо вони повинні назвати справжніх замовників так званих смітникових люстрацій, тих, хто оплачує їхню діяльність і дає їм гроші на підкуп інших учасників таких акцій.

Факт останнього змогли задокументувати львівські журналісти.

Пелехів потрібно зупинити, щоб показати, що влада Львова вміє не лише на словах турбуватися та захищати людей, але й реально спроможна надати їм підтримку в ситуації, коли якісь біснуваті тероризують людей.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.