Зимовий сад

Зимовий сад у конторі парового млина

Андрій Бондаренко,  20 березня 2015

Фото-екскурсія всередині архітектурної пам'ятки – колишньої контори парового млина Юзефа Тома

Вулиця Шевченка є однією з найбільш колоритних у Львові. Її забудова надзвичайно різноманітна та цікава. Крокуючи цією вулицею (колись вона називалася Янівською), можна побачити будівлі різних часів і різних призначень – колишні і сучасні школи, благодійні заклади, фабрики, склади, житлові будинки, лікарні, храми.

Якщо у вас є звичка зазирати за паркани, то під номером 60 ви, мабуть, зауважували дивний будинок із скляною прибудовою. Власне, він привернув увагу Варіантів, які вирішили проникнути всередину та краще роздивитися цікаву споруду.

Зараз на цій території провадиться будівництво чергового елітного житлового комплексу. Тож, аби підійти до будинку, довелося звертатися до керівництва компанії “Інтергалбуд”. На щастя, Варіанти отримали позитивну відповідь і представник компанії пан Роман люб’язно погодився влаштувати екскурсію.

Будівля виявилася доволі занедбаною. Але уявити собі її колишній вигляд ще можливо.

До 2007 року тут діяв Львівський Мехсклозавод. Його збудували відразу після закінчення Другої світової війни на місці величезного парового млина, власником якого був підприємець Юзеф Том. До останніх років на території склозаводу ще зберігався оригінальний ставок, який використовувався для потреб млина.

Цікавий будинок був головним офісом Юзефа Тома, який і збудував тут також прибудову-оранжерею – зимовий сад. Тож, до склозаводу така стім-панкова веранда стосунку немає, всупереч тому, що видавалося спочатку.

Отже, розпочинаємо фото-екскурсію.

Так будинок виглядає з вулиці через паркан:


А це ми вже зайшли на територію (щоправда, вже не такого погожого дня):

Квітів всередині не виявилося, оранжерею використовують для суто побутових господарських цілей. 

Садову атмосферу повинен був довершувати маленький фонтан:

Потім піднялися на верхні поверхи. Вхід з іншого боку.

Ще зберігся радянський артефакт:

Головний вхід у контору. На жаль, електричне освітлення не всюди працює.

Піднятися нагору можна вузькою сходовою вежею з іще оригінальними залізо-дерев'яними східцями:

Судячи зі світла, що падає згори, дах повинен теж бути скляним:

Так і є. Щоправда, дах давно не ремонтували:

Верхнє приміщення контори. Видно, що тут пробували щось робити, але передумали:

Вид на зимовий сад зверху:

Як розповів пан Роман, відновлювати оранжерею планів немає. Але й зносити будівлю як пам'ятку архітектури, на щастя, теж не будуть. Подальша доля будинку поки залишається невизначеною.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.