презентація збірки "Життя Марії"

Антициклон Жадана у Львові

Андрій Бондаренко,  17 квітня 2015

Супер-поет прочитав свої нові вірші, поділився роздумами про природу натхнення, планами щодо Ніка Кейва та розповів за що можна любити Харків і чому він їздить на Донбас.

Сергій Жадан завітав до Львова в рамках все-українського презентаційного туру. Літератор представив на зустрічі у Медіатеці свою нову поетичну збірку "Життя Марії".

Поетичний і людський феномен Сергія Жадана на людях – це як антициклон.

Він уже самою своєю присутністю створює серед аудиторії відчутну напругу підвищеного емоційного тиску.

Антициклони, як відомо, прозорі і сухі, їхня дія проявляється у приході невидимого, спокійного, але щільного атмосферного поля.

Цим Жадан вигідно відрізняється від, приміром, улюбленця публіки поета Андрія Любки, довкола якого завжди відчувається надмірна зволоженість його шанувальниць, що вказує на присутність низького тиску, або певної нестачі чогось.

Тому, хоча початок зустрічі затягувався, присутні очікували його спокійно і навіть тихо.

Читання

Як і личить антициклону, Жадан увійшов до зали, де відбувалась зустріч, непомітно, скромно і без зайвої балаканини взявся до діла, хоча непорозуміння з мікрофоном змусили його рази три повторити пароль "Я привіз вам книгу".

– То як, давайте я зразу буду читати вірші?,  перепитав він у публіки і всі кивнули у відповідь.

Взявши бика за роги, Жадан практично без зупинок, за годину з чимось прочитав майже половину усієї збірки, залишивши, втім, своїм шанувальникам на десерт два десятки перекладів поезії Чеслава Мілоша, які теж увійшли до книги.

До слова, для перекладу Жадан обрав вірші, написані Мілошем у роки Другої світової війни.

Власне, війна й була головною темою "Життя Марії", створеної упродовж останнього року. Точніше, відчуття війни, переплавлене у фірмові мета-людські образи Жадана.

Як і завжди, герої жаданівської поезії прагнуть осягнути абсурдність навколишнього світу через живу вразливість своїх тіл та умів.

Війна і любов - вічні поетичні теми, але Жадан пише, насамперед про людей, тому рядки його віршів приходили до вух слухачів, як приходять реальні життєві події - щиро, переконливо, надовго.

Сергій Вікторович майстерно збирає снопи конкретного людського страждання, здивування, відчування і висушує їх у мереживо висохлого поетичного сіна – часом жорсткого, часом, крихкого, в якому стебла, тичинки, пелюстки та жуки збиваються в одну терпко-духмяну масу з нотками махорки.

Вслухаючись у представлені поетичні рядки, можна було відчути як страшні події останнього року починають сприйматися як грані певного досвіду, який все ж таки можна переплавити на орало, на мирний атом віри та солідарності.

У коротких паузах між віршами публіка видавала негучні і короткі овації, мабуть, щоб не затягувати ці паузи без протреби, підлаштовуючись під ритм літератора. Однак, вже під кінець плескали голосно, не стримуючись.

Спілкування

Відклавши зрештою тексти, Сергій Жадан запросив усіх присутніх зайнятися запитаннями-відповідями. Питань було багато.

Було пряме питання про "перший вірш", зачитати який Жадан відмовився, оскільки, "він не був записаний на жодному з носіїв", однак, пояснив, перша його поезія датувалася четвертим класом та була присвячена однокласникам.

Було грайливе питання-пропозиція ідеї поетичного формату для телешоу "Голос країни".

Жадан погодився, що ідея хороша, але висловив сумнів у сумісності вітчизняного телебачення та вітчизняної поезії, зазначивши, що критерії літературної творчості більш розмиті ніж пісенної чи танцювальної.

Втім, підтримав жарт, запропонувавши посадити за стіл журі такого телешоу Леся Подерв'янського, Ліну Костенко та Ірену Карпу.

Було зацікавлене питання про арт-проект "Розділові знаки". Поет пообіцяв вже восени презентувати у Львові запис перформансу на диску.

Було професійне питання про поетичний переклад. Жадан запевнив, що займається цим суто як хоббі і перекладає виключно своїх улюблених поетів, наприклад, Пауля Целана та Чеслава Мілоша.

Щодо питання примату форми чи змісту для нього як перекладача однозначно важливішою є максимально точна передача того змісту, який вклав автор, навіть за рахунок зміни формальних моментів.

До речі, при нагоді, зізнався, що разом з Мар'яною Садовською мають намір "українізувати" творчість відомого австралійського поета-пісняра Ніка Кейва. Жадан би переклав тексти пісень, а Садовська – заспівала.

Було сміливе питання про те, звідки Жадан черпає натхнення. Поет відповів, що лише з дійсності, тоді як всілякі теорії про особливе натхнення, яке приходить лише з музами, визнав непотрібними вигадками.

Чи не найдовше Сергій Жадан відповідав на запитання "за що він любить Харків".

Перераховування улюблених сторін свого улюбленого міста, поет почав з архітектури  цікавої, сецесійної, модерної, конструктивістської архітектури, якої дуже багато у Харкові, незважаючи на те, що це місто часто називають великим спальним районом.

Також розповів про прекрасні та своєрідні ландшафти Харкова, який розташований між двох рік, на пагорбі, як старовинна фортеця. Хоча ріки сьогодні пересохли, сумно додав Сергій Вікторович.

А ще, за його словами, любити Харків можна завдяки його людям. Завдяки трьомстам тисячам студентів (це як цілий Івано-Франківськ!  уточнив поет), завдяки різноманіттю і інтелігенції, і людей простої праці, завдяки реальній мультикультурності, яка може бути взірцем для всієї України – тут живуть українці, росіяни, в'єтнамці, корейці, китайці, кавказці, африканці і багато хто ще і тут ніколи не було серйозних етнічних конфліктів чи погромів.

Поцікавились також у Жадана програмою "Флюгерів Львова", адже він приймає участь у організації цього фестивалю як куратор нового проекту “Прокидання з Харковом”.

Поет повідомив, що, на жаль, на самому фестивалі він не матиме змоги бути присутнім, але обіцяв натомість купу хороших харківських гуртів, окремо відзначивши нову і цікаву команду Shklo.

Найсерйозніші питання почали виникати вже наприкінці зустрічі.

Чи можливий сценарій ДНР і ЛНР у Харкові?

На жаль, цілком можливий, відповів Жадан. Оскільки і в Донецьку, і в Луганську усе це теж було спочатку необов’язковим і відбувалося за відсутності вагомих об'єктивних причин.

Тоді Харкову просто пощастило, що на охороні ХОДА стояв підрозділ "Ягуар" з Вінниці, бійці якого вирішили не саботувати накази зверху, як це сталося у Донецьку чи Луганську.

А критичній масі городян завжди байдуже, що відбувається з їхньою владою. Критична маса поспішає на роботу чи на ринок, не думаючи про те, щ незабаром у них може зникнути і робота і ринок.

Запиталися також про результати поїздок на схід із "культурним десантом". Жадан, резонно зауважив, що в таких справах наочні результати представити важко, але загалом ці поїздки є дуже і дуже важливими. Так як дають змогу місцевим людям відчути, що їх не залишили напризволяще і що вони й далі залишаються в українському культурному просторі.

У Волновасі на зустріч із Жаданом прийшло шість чи сім сотень гостей. І це не лише активісти, а й просто місцеві жителі, які давно не відвідували культурних подій. Після концерту вони підходили і казали – "Ви, головне, не кидайте нас". А ще було багато військових, деякі навіть з книгами Жадана, які вони підносили для підписів.

Автографи

Після зустрічі антициклон прорвало і всі ринулись купувати книжки та займати чергу за підписами. Тут слова зайві, можна просто милуватися стихією:

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.