Ігор Васюник

Ігор Васюник: Львову потрібен новий поштовх для розвитку

Ірина Марушкіна,  2 липня 2015

Розмова з народним депутатом України Ігорем Васюником.

Активність депутатської групи "Львівщина" останнім часом знизилася. Ви не розчарувалися в ідеї регіонального лобізму?

Формат, коли депутати відстоюють пріоритети своїх регіонів в парламенті, коли ідея земляцтва домінує над політичними розбіжностями, насправді є ефективним.

Бажання створити таку депутатську групу виникло вперше ще в 2012 році. У ній тоді були активними трохи більше десяти нардепів.

І, якщо чесно, робота групи Львівщина була більш ефективною, ніж зараз.

Перебуваючи в опозиції до Януковича, ми були більш згуртованими та організованими.

У 2012 році працював секретаріат депгрупи, що відпрацьовував всі звернення, надіслані нам громадянами. Ми ж, нардепи Львівщини, скеровували колективні депутатські звернення і запити до органів влади.

Вони не залишались без реакції та відповідей. Була регулярна робота і був відчутний ефект.

У цьому парламенті львів'ян значно більше, ніж попередньої каденції – 35. Усі ми є представниками провладної коаліції,але на збори депгрупи Львівщина зазвичай приходило не більше десяти нардепів. Часу на те, щоб перейнятись проблемами області, у більшості земляків чомусь не має.

Зате в декого є час, наприклад, бігати на проросійські каналах (112-й і не тільки) активно критикувати владу, і всіх тих, хто у складі правлячої коаліції.

Незважаючи на те, що об'єднання заради вирішення проблем регіону не стало пріоритетним для багатьох львівських нардепів, але існування та робота депгрупи "Львівщина" потрібна у парламенті. Отож, групу треба зберегти та розвивати, адже її робота вже показала непогані результати.

Чи важко Вам розповісти про ці результати?

Це виділення державних коштів на ремонт дороги Львів-Бібрка-Івано-Франківськ-Мукачево в рамках програми розвитку Карпатського єврорегіону. Роботи вже розпочалися у Львівській області.

Також декілька ініціатив, пов'язаних із відстоюванням інтересів наших регіональних виробників. Наприклад, нам вдалось добитись отримання ліцензії на виробництво автобусів стрийським підприємством АвтоЛюкс. Воно вже їх виробляє, але про це мало хто ще знає.

Депгрупа Львівщина також скерувала звернення щодо проблем розвитку підприємств спиртової галузі в області. Ми запропонували своє бачення розвитку авіаційної галузі на Львівщині, яке було представлено керівництву області.

Окрім того, нардепи Львівщини є співавторами багатьох важливих законопроектів.

Досить пристойні результати. Що ж все ж таки Вас не влаштовує?

Я люблю системну роботу. Треба добитися того, аби на нашу роботу в групі не впливали ніякі партійні інтереси, тоді вона буде ефективною.

На жаль, поки що цього не вдається.

Поміж дев'ятнадцяти законопроектів, що були внесені з Вашої ініціативи на розгляд парламенту, є законопроект щодо збереження пам'яток культурної спадщини, внесених до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Що спричинило його виникнення?

Ми, львів'яни, любимо, пишаємось своїм містом і усвідомлюємо, що його красу і славу отримали у спадок від попередніх поколінь.

Історичний Львів, його архітектурні пам'ятники занесені до списку світової спадщини ЮНЕСКО, і ми просто зобов'язані зберегти історико-культурний ансамбль нашого рідного міста, цю світову перлину для нащадків. Можна сказати, що це наша важлива спільна культурна місія.

Але ми дуже швидко можемо втратити культурно-історичне надбання, яке маємо. У мене таке враження, що всі, хто мають власність в центральній частині Львова, розпоряджаються нею на власний розсуд і смак аж до того, що можуть повішати баняки чи унітази на будинку шістнадцятого століття.

Справді, центр будь-якого міста, не лише Львова, є привабливим для бізнесу. Останній намагається використати кожний метр для отримання зиску,однак це неприпустимо ціною руйнування історичних пам'яток, і цьому ми повинні чинити опір.

Якщо подивитися, що зробилося з центром Львова протягом останніх років, то можна побачити, що через корупцію, зокрема в стінах Львівської міськради, руйнуються кам'яниці, історичні та архітектурні пам'ятки міжнародного та національного значення.

Дахи столітніх будинків перебудовують під нові поверхи, в кам'яницях прорубують двері, нищать фасади і роблять багато чого іншого з того, що не можна робити.

Завданням законопроекту, який ми розробили ще у 2013 році, є збереження пам'яток ЮНЕСКО в Україні (історичного центру Львова, зокрема) та запобігання руйнуванню історико-культурного ландшафту.

До написання самого законопроекту була запрошена група експертів. Сама ж ініціатива в його створенні виходила від мене, Андрія Салюка, Василя Петрика та багатьох інших фахівців та просто шанувальників Львова.

Михочемо зберегти пам'ятки історико-культурного заповідника Львова, який перебуває під охороною ЮНЕСКО, і ми адаптували цей закон до міжнародних вимог цієї організації.

Можна детальніше окреслити, як в проекті закону вирішується ця проблема?

Перш за все в законі визначено що таке "пам'ятка всесвітньої спадщини". Адже до цього часу забудовники не зважали на такі нюанси, бо в Україні не має такого юридичного визначення. Подано також визначення поняття "буферна зона" пам'ятки і визначено можливості її розвитку.  

Далі на законодавчому рівні закладено певну систему противаг, що унеможливлює зловживання з боку як місцевої, так і центральної влади в питанні управління охороною історико-архітектурної спадщини. Адже ми у Львові переконалися, що не можна повністю покластися ні на першу, ні на другу.

Чи можна довіряти місцевій адміністрації в цьому питанні? Вважаю, що ні. Можливо, я не правий у своїх підозрах, але мені складно пояснити факт того, що син начальника управління історичної спадщини проектує такі, скажімо, "скляні чиряки", які можна побачити на розі вулиць Франка і Шухевича у Львові.

Ми також не можемо віддати всі повноваження Міністерству культури,бо більшість незаконних забудов останніх років у Львові кришувалися чиновниками саме цієї структури.

Отож, у проекті закону передбачене створення органів управління. Проектом закону запропонована чітка і ефективна структур нагляду за пам'ятками, що включені у список ЮНЕСКО в Україні. Також передбачено створення наглядових рад. Прописано, хто і за якими критеріями може стати членом наглядової ради, обов'язки останніх.  

Ліквідація дирекції Історико-культурного заповіднику у Львові – це правильне рішення влади?

Вважаю його незаконним і підтримую ініціативу громадськості щодо відновлення дирекції до моменту ухвалення і вступу в дію запропонованого нами закону.

Проектом закону передбачено державне фінансування реставрації історичних пам’яток?

У проекті закладена лише можливість фінансування функціонування наглядових рад. Це елементарні фінанси, які потрібні для постійного фінансування органу управління.

Щодо грошей на реставрацію та утримання самих пам'яток, то ми від цієї ідеї відмовилися, адже тоді законопроекту буде нереально пройти в парламенті. Це буде наступним кроком.

Чи проходив законопроект слухання в профільному комітеті?

Так і планується, що він буде винесений на перше читання в парламенті приблизно через два тижні.

Влада Львова була залучена до розробки цього законопроекту і чи її лобісти підтримують його ухвалення в парламенті?

Який чиновник хоче віддати від себе повноваження? Обговорення проекту були відкритими, запрошувалися всі і ми враховували всі побажання та критичні зауваження, що надходили до експертної групи.  

Не менш корупційною і скандальною темою, ніж збереження культурної спадщини  ЮНЕСКО, у Львові є проблема незаконних будівництв. Що може зупинити це беззаконня?

Якщо є правила, то бізнес завжди буде за ними працювати, а у Львові зараз не має встановлених правил. Наприклад, на Гіпсовій, 36 В є будівля, яку звели з нуля до восьмого поверху без жодного дозволу.

Адміністрація міста на ці порушення не реагує, міськрада також мовчить. За неофіційними даними, будівництвом опікується керівник одного із департаментів Генпрокуратури і хтось з депутатів міськради.

Приблизно така сама ситуація щодо усіх інших об'єктів незаконного будівництва. Як наслідок, у Львові за останні дев'ять років не знищено і не демонтовано жодного самобуду.

Я звернувся із депутатським запитом до Держбудінспекції у Львівській області, бо станом на травень у Львові було зареєстровано тридцять шість незаконних будівництв, а протягом червня з'явилось ще дванадцять таких об'єктів.

Доводиться наразі виправляти цю критичну ситуацію іншими методами, бо влада бездіяльна.

За результатами моїх численних зустрічей з мешканцями, які протестують проти незаконних забудов, сьогодні створено робочу групу з юристів. Вони  розбираються і шукають виходи у кожній конкретній ситуації.

Але ця проблема потребує вирішення на законодавчому рівні також.

Як це можна зробити?

Зробити прозорими ухвалення рішень на етапі видачі містобудівних умов та обмежень. На цьому етапі чітко прослідковується корупція з боку Львівської міськради.

По-друге. У залежності від категорії складності будівництва забудовник подає декларацію Держбудконтролю. Сьогодні так склалося, що Держбудінспекція відповідає лише за повноту даних в декларації, але не відповідає за достовірність самої інформації.

Необхідно зобов'язати Держбудінспекцію ретельно перевіряти всю інформацію, що надається забудовником.

Як народний депутат, я ініціюю перед прем'єр-міністром питання обмеження мораторію на перевірку бізнесу в частині тих компаній, що займаються незаконним будівництвом.

Нарешті, держава повинна посилити ліцензійні вимоги до забудовників, адже зараз ліцензії вимагаються тільки від тих, які будують об'єкти 4-5 категорії складності. Те ж саме й щодо проектантів.  

Якщо негайно не вжити всі ці заходи, то боюся, що ми стоїмо перед загрозою хаотичної, варварської забудови усього Львова, включно з історичним центром.

Що стримує пришвидшити ухвалення потрібних змін до законів та рішень уряду?

Насправді, будівельне законодавство є складним і треба багато часу на те, щоб вивчити всі нюанси, зокрема, й юридичні.

Хотілося б, щоб ці ініціативи підтримали і долучилися до роботи над ними депутати всіх рівнів. Тоді б вирішення цих питань пришвидшилося.   

Ви були серед ініціаторів будівництва пам'ятника Митрополиту Шептицькому. Проте є альтернативна думка щодо цього проекту. Чому не вдається досягти компромісу і спокою щодо цього будівництва, адже скандал навколо нього шкодить всій громаді міста?
 
Мені насправді соромно, що цей скандал стався у Львові.

Це все маніпуляція, аби не допустити об'єднання великої площі та Собору Юра в один комплекс.

Кому може заважати ця площа?

Один із варіантів відповіді на Ваше запитання може бути таким: кожна згадка про Шептицького – це як червона шмата для Кремля.

Але ВО "Свобода" підтримує в даному випадку будівництво пам'ятника і створення скверу?

Депутати Львівської міської ради на кількох останніх засіданнях дали чітко зрозуміти – меру та всім відповідальним чиновникам з виконачих органів, що проект повинен бути реалізований до святкувань ювілею Андрея Шептицького.

Реалізація цього проекту повністю залежить від  виконавчих органів Львівської міської ради. І звідти тягнуться ниточки маніпуляції та затягування цього проекту.

Я можу лише здогадуватися, чому так відбувається: чи хтось хоче перерізати стрічку перед виборами, тримаючи хрест перед собою, чи хтось свідомо затягує будівництво з інших мотивів.  

Єдине, в чому я переконаний, що під тиском львів'ян, Громадської ради, під тиском Церкви, реконструкція площі і спорудження пам'ятника Андрею Шептицькому відбудеться вчасно.

Сподіваюся також, що буде збудована повноцінна площа, відновлено та збільшено площу скверу перед Собором Юра.

Церква взяла на себе відповідальність за спорудження саме пам'ятника. З цією метою оголошено збір пожертв. Чи вже ведуться роботи над його виготовленням?

Знаєте, наші можновладці вміють добре цитувати Митрополита Андрія і люблять дарувати книжки з його творами, а от в інших питаннях щодо вшанування його пам’яті вони гальмують.

Я особисто надав від Церкви декілька звернень щодо допомоги на будівництво пам'ятника. Поки що, допоміг лише Ярослав Дубневич. Всі інші чогось чекають.

Може, планують перед виборами зробити собі піар на цій темі? Маю надію, що депутати групи "Львівщина" будуть більш ініціативними в цьому питанні і допоможуть з фінансуванням даного проекту.

Якої суми не вистарчає?

Молодь зібрала близько 11 тисяч гривень, паралельно збирає Церква і Громадська рада. Зібрано приблизно 20% коштів від всієї суми, але процес не зупиняється.

Роботи з реконструкції скверу на замовлення міської влади також вже розпочато і з'являється інформація про можливі порушення. Останнє також не додає іміджу Львову.

Робота йде і зараз є мета – закінчити реконструкцію до 29 липня. Єдине, що планується зробити восени, так це висадити нові дерева, бо цього зараз не можна робити.

Щодо можливих зловживань, то наскільки мені відомо, Мінкультури затвердило історико-містобудівне обґрунтування. Тому я не бачу там якихось непорозумінь із законом.

Упродовження розмови про корупцію. Як Ви, як член транспортного комітету ВРУ, прокоментуєте скандал з головою Державіаслужби Денісом Артюховим? Чи правий Саакашвілі і які це буде мати наслідки, наприклад, для аеропорту Львів?

Насправді не є нормальним, що лише втручання в цю проблему політика з міжнародним авторитетом, яким є Сакаашвіллі, зрушило з місця вирішення цієї проблеми.

Бо ми, в транспортному комітеті, вже довший час намагаємося донести до уряду корупційну складову у діях керівника Державіаслужби. Створено робочу групу, сьогодні Комітет транспорту ухвалив рішення після розгляду наших висновків.

Якщо дуже коротко і попередньо, то її керівник працює не в інтересах держави, а інтересах одного монополіста (за даними українських ЗМІ – МАУ).

Від цього держбюджет втрачає величезні кошти. Звісно, що в такій ситуації жодного "відкритого неба" над Україною не буде. Комітет звернувся до прем'єр-міністра звільнити голову Державіаслужби.

А усі зібрані матеріали робочою групою Комітету ВРУ з питань транспорту щодо порушення законодавства України головою Державіаслужби – Антонюком направимо Генпрокуратурі, комітету з питань запобігання і протидії корупції та Національному антикорупційному бюро.

Тобто Ви погоджуєтеся, що відкрите небо у Львові це лише гарна декларація, від якої аеропорт Львів не здобув жодних преференцій, тим більше, що не з'явилися очікувані лоукости на внутрішніх та міжнародних рейсах?

Справді, аеропорту Львів не допоможеш гарними деклараціями, треба змінювати всю систему управління і весь керівний менеджмент.

Проте за весь цей час вдалось добитися лише відставки одного генерального директора, яка по-суті нічого не змінила.

Аеропорт й надалі не має програми розвитку, всі, хто були причетні до корупції, залишилися на своїх місцях. Скандального керівника Державіаслужби така ситуація повністю влаштовувала.

Але все це не може влаштовувати нас, львів'ян, бо не лише аеропорт, а все місто втрачає в своєму розвитку, оскільки не має адекватного своїм потребам авіаційного сполучення.

Тому незабаром ми будемо виносити питання щодо ситуації у львівському аеропорту на розгляд в комітеті транспорту. Необхідно вирішити декілька глобальних технічних питань, які є у львівському аеропорті. Зокрема, це введення в експлуатацію злітно-посадкової смуги, а також будівництво трансформаторної підстанції.

Але ж злітно-посадкова смуга була збудована до Євро-2012 року?

Так, але вона не була введена в експлуатацію і зараз потрібно на це додаткові кошти. Необхідно також добудувати трансформаторну підстанцію, бо аеропорту бракує енергетичних потужностей.

Через ці два технічних моменти аеропорт не може розвиватися. Тут або приймати рішення про дофінансування підрядників, або відкривати кримінальні справи.

Йшлося також про те, що аеропорт Львів стане базовим для турецької компанії Atlasjet?

Вони зробили лише два рейси і попросили, щоб їм створили нормальні умови для роботи. Чомусь аеропорт Бориспіль має можливість давати 80 % знижки одному з перевізників, а аеропорт Львів – такого права не має. Тобто жодному перевізнику не вигідно тут створювати свою базу. 

Також малій авіації не вигідно використовувати аеропорт Львів. Власники приватних літаків лишають їх в Кракові чи Жешуві (Польща – ред.) і машиною добираються до Львова. А це означає, що львівський аеропорт втрачає можливість додаткового заробітку.

Не побоюсь сказати, що певним бізнес-колам вигідна дискредитація аеропорту Львів і необхідно, щоб впливи цих бізнес-кіл були усунені. Але це окрема і дуже складна тема для розмови з керівництвом Мінінфраструктури.

Ваша команда активно допомагає воїнам АТО, створивши перший у Львові Центр юридичної допомоги. Їй також постійно доводиться поборювати прояви корупції і байдужості у ставленні до проблем цих людей. Над чим Центр працює зараз?

Центр ми створили восени 2014 року, розуміючи, що хтось повинен думати не лише про те, як забезпечити наших військових та волонтерів одягом і захистом, але й про те, як вирішити їхні правові та соціальні проблеми.

Центр надав адресну допомогу більше, як тисячі військовим.

Які основні проблеми, з якими звертаються по допомогу? Найголовнішою є отримання військовими статусу учасника АТО. Багато хто з військових та членів їхніх родин не можуть правильно оформити документи на отримання субсидій.

Є багато випадків незаконного звільнення військових з роботи. Виникає дуже багато абсурдних речей, пов'язаних з байдужим ставленням чиновників соціальних служб.

Навіть інколи виникає підозра в тому, що наші органи соцзахисту не хочуть надавати правдиву консультацію військовим при отриманні пільг.

Наприклад, в Центр звернувся за допомогою старенький батько військового, який хотів отримати пільги для оплати комунальних послуг, що належить учасникам бойових дій, а це – 75% знижки.

Він звернувся у відділ соцзахисту, де йому нічого не пояснили, але запевнили, що він не належить до категорії тих, хто має право на пільги, оскільки його син офіційно не прописаний в квартирі.

Насправді, старенькому потрібно було лише принести довідку з ЖЕКу, що його син з ними фактично проживає, бо для отримання пільги не потрібно мати офіційну прописку.

Юристи нашого Центру розібралися в ситуації і допомогли оформити необхідні документи.

Центр не планує розширятися?

Ми плануємо збільшувати роботу в напрямку юридичних роз'яснень і консультацій. Так, Центром  видано безкоштовну брошуру про права військових.

Працюємо над соціальною рекламою. Адже тих, хто потребує такої допомоги, стає все більше. До нас телефонують не тільки львів'яни, але й зі Сходу України й інших областей.

Ігоре Васильовичу, експерти Вас називають поміж головних кандидатів на посаду мера Львова. Чи їх прогнози справдяться?

Насправді, так. Я прийняв рішення про участь у виборах. Три роки я представляю інтереси громади Львова в парламенті. І сьогодні я чудово розумію, що потрібно нашому місту.

Це рішення я приймав не один, а за підтримки своєї команди, фахівців різних галузей, громадськості.

Тоді чи можна Вас запитати, в чому Ви бачите проблеми Львова? Бо про те, як їх вирішити, ми вже будемо питати в офіційного кандидата.    

Місто зупинилося у своєму розвитку. Це демонструють соціально-економічні показники і це відчувають всі його мешканці.

Львів відбувся як центр туризму, як європейське місто, але від того, що в нас відбувається багато фестивалів, гаманець пересічного львів'янина не збільшується.

Влада повинна дивитися дальше, ніж центр міста.

Ми повинні думати, як покращити життя мешканця на Сихові, Левандівці, Рясне, в інших мікрорайонах. Немає роботи, незадовільна транспортна інфраструктура, бізнес та пересічні львів'яни гостро відчувають проблему корупції у всіх сферах і багато інших проблем.

Громада все голосніше сьогодні про це заявляє. Львову потрібно надати новий поштовх для розвитку.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.