Новини

Соціум

село Носів

село Носів

foto-planeta.com

Зневірені селяни

Четвер, 1 жовтня 2015, 09:19, Прес-реліз

Невеличке село Носів Підгаєького району Тернопільської області розташовано на річці Золота Липа, проте збагачена назва джерела аж ніяк не вплинула на добробут селян. Нині у селі 546 дворів і з них кожна третя хата – "мертва".

Покинуті житлові будиночки, занедбані та захаращені подвір' я з укором підкреслюють: село вмирає. Молодь втікає, залишаються пенсіонери.

Але серед убогих хатинок таки знайшовся добротний маєток. Власником комфортабельного будинку виявився Юрій Рокецький – рідний брат Леоніда Рокецького, екс-губернатор Тюменської області, а нині заступник голови Адміністрації президента Російської Федерації. Відроджувати рідне село брати не хочуть.

"Та допомогай не допомогай, все одно люди невдячні", – зізнався в розмові Юрій Рокецький.

А ось сільський голова Носіва Микола Черняк власними силами будує садочок на двадцять місць. Будова майже завершена, однак виникла проблема з опаленням. Для малечі Носіва вкрай необхідно тепло. І голова сільради зараз шукає інвесторів. Бо ж вкладати кошти необхідно в майбутнє.

Миколу Черняка активно підтримує секретар сільради пані Віра. Її чоловік колись самотужки збудував для села школу. І вона з гордістю розповідає це зараз.

Проросійським селянам явно не до проблем рідної землі. Проте й вітчизняний інвестор не спішить вкладати кошти в розбудову сільської місцевості. Навіть корисні копалини вже нікого не цікавлять. Між тим ще років п'ять тому деякі іноземні інвестори намагалися брати участь у розробці покладів пісків, гіпсів, вапняків.

Так, у селі Носів Підгаєцького району фінський інвестор хотів розробляти родовище вапняків і збудувати завод, де розмелювали б ці вапняки до консистенції борошна, яке потім застосовували б у багатьох галузях народного господарства. Але місцеві мешканці були проти: мовляв, пилюка, забруднення навколишнього середовища. І навіть те, що інвестор за власний кошт погодився збудувати дорогу від Носова до Галича, їх не переконало.

"А зараз ми нікому не потрібні. Люди зневірилися у владі остаточно", – жаліється секретар сільради пані Віра.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.