Твердження "Синютка – добрий менеджер і господар" схоже, що стане ще одним міфом.
Олегу Михайловичу, на посаді голови Львівської ОДА, так і не вдалося за 2015 рік не лише вивести область з кризи, але й втримати її господарку на рівні основних макроекономічних та соціальних показників 2014 року.
Озброєний потужною піар-машиною, що працює в агресивних традиціях прес-служби Львівської міськради, Синютка створив і культивує образ технократа, який, можливо, й не є політиком, але добре знається на господарці і тому, як нею керувати.
Елементом цієї піармашини також виступають різноманітні маніпуляційні рейтинги губернаторів та їх обіцянок, що заполонили інформаційний простір та імітують об’єктивний підхід до оцінки діяльності держслужбовців.
Специфіка ж цифрових технологій дозволяє до безкінечності фрагментувати інформацію і уникати формування в свідомості громадян цілісної картинки про реальний стан речей.
Проте інколи вартує спробувати скласти цю цілісну картинку, хоча б для того, щоб не займатися самообманом і не примножувати міфи, щоб згодом ще й болісно у них розчаровуватися.
Для аналізу підсумків діяльності Олега Синютки на посаді голови Львівської облдержадміністрації за 2015 рік, Варіанти взяли показники Держкомстату за відповідний період 2015 року для порівняння з аналогічним періодом 2014 року.
Отож, промисловість Львівщини в 2015 році, за винятком січня і лютого, тобто місяців, коли Синютка лише входив у курс справ, як губернатор, показує результати, нижчі від 2014 року. Заради справедливості зазначимо, що промисловість Львівщини показує тенденцію до падіння вже не перший рік.
Але от сільське господарство в 2014 році на Львівщині було на підйомі, а в 2015 році почало все більше пробуксовувати та занепадати.
Лише в січні-серпні індекси обсягу сільськогосподарського виробництва показали ріст в порівняні з періодом січень-серпень 2014 року. Та навряд чи за підсумками року Синютка буде в плюсах і на цій позиції. Тим більше, що за темпами падіння аграрного виробництва Львівщина серед областей України посіла шосте місце за підсумками першого півріччя 2015 року.
Прес-служба голови Львівської ОДА багато пише про зусилля Олега Синютки в пошуках інвестицій та створенні нових робочих місць. Справа, справді, важлива. Але насправді результати Олега Михайловича на цьому напрямку також достатньо бліді.
У період січень-червень 2015 року капітальні інвестиції в економіку Львівщини склали 92,9% в порівняні з аналогічним періодом 2014 року. Теоретично, до кінця 2015 року ще залишається надія, що вони не будуть меншими, ніж в 2014 році, але навряд чи хтось побачить це зростання.
Найбільш неприємною для Синютки, як губернатора, є тенденція із погашенням заборгованості зі зарплатні на Львівщині. Станом на 1 листопада підприємства області боргують понад 80 мільйонів гривень своїм працівникам, в той час, як в 2014 році цей показник розташовувався в районі 50-55 мільйонів гривень.
Олег Михайлович пояснює, що ріст боргів зі зарплатні пов’язаний, передусім, із ситуацією на Державному підприємстві "Львіввугілля". Але діяльність губернатора щодо виправлення ситуації зводиться до двох моментів: поїхати в Київ і вибити гроші з держбюджету на погашення боргу або ж скерувати прокурорські перевірки на підприємство з метою вибити заборгованість.
Системно ця проблема Синюткою не вирішується.
Аналітики відзначають також інші провали в роботі Синютки. Так, за підсумками першої половини 2015 році Львівщина посіла друге місце поміж регіонів України з найвищою часткою штатних працівників, відправлених у вимушені відпустки без збереження зарплати, і четверте – з найбільш стрімким зростанням споживчих цін.
Станом на середину року загальна чисельність працівників, які стали жертвами такого способу економії, перевищила 5,1 тисяч. Крім того, 41,9 тисяча працівників Львівщини, або 8,6% від загальної кількості, були переведені на неповний робочий тиждень, і за цим критерієм область в сімці найгірших.
Експорт товарів на Львівщині в січні-вересні 2014 у порівнянні з аналогічним періодом 2014 року склав 81,0%, імпорт – 63,1%. Оборот роздрібної торгівлі, відповідно, 86,8%.
Що ж залишилось в позитиві у Синютки?
Індекс будівельної продукції за січень-веречень 2015 року у порівнянні з аналогічним періодом 2014 року становив 106,9%. Однак це лише 87,7% щодо аналогічного періоду 2013 року.
Але не варто забувати, що тема будівництва житла на Львівщині (перед усім у Львові) супроводжується постійними скандалами, що не додає іміджу владі Львова та області, бо демонструє їх небажання навести порядок в цій сфері.
Правдою також є те, що падіння економіки і соціальних стандартів на Львівщині відбувається не такими значними темпами, як в ряді інших регіонів України. Міф про Львівщину як область добробуту та благоденства саме на цьому і тримається.
Однак без радикальних змін в стратегічних пріоритетах та кадрових підходах регіональної влади в найближчі роки Львівщина має всі шанси розгубити залишки свого потенціалу і залишитися на узбіччі розвитку.