Залізничні ризики щодня на вулиці Винниця.
Львів не таке вже й велике за сучасним міркам місто, але виявляється, частина львів'ян або взагалі позбавлена зручностей цивілізації, наприклад, живе без каналізації (про що багато писалося), або ж, щоб до них дістатися, повинна щодня ризикувати своїм життям, так як це ще доводиться робити мешканцями вулиць Винниця та Холодна, що поблизу Рясного.
Мікрорайон Рясне утворився в північно-західній околиці Львова у 80-х роках минулого століття, проте й до сьогодні значну його частину складають одноповерхові будівлі колишніх поселень.
Отож, колись між селами Рясне і Клепарів протягнулась вулиця Винниця (від виноградників, а не на честь одного обласного центру). Сьогодні вона є важливою транзитною дорогою між Клепаровом та вулицею Шевченка.
Починається вулиця Винниця від вулиці Тунельної, і пролягає вздовж залізниці Львів-Київ.
Потім вулиця розгалужується на два напрямки. Перший прямує на південь та переходить у вулицю Омеляна Ковча (раніше це була частина Винниці, її перейменували в 2012 році), яка закінчується перехрестям з вулицею Шевченка. З протилежного боку перехрестя з вулицею Шевченка знаходиться залізнична станція Клепарів.
Друга частина вулиці Винниця прямує на захід, переривається лісопарком та закінчується в мікрорайоні Кам'янка перехрестям з вулицею Холодною.
Сучасні мешканці вулиці Винниця – повоєнні переселенці з Холмщини, Лемківщини, Любачівщини та Підляшшя. 1966 року мешканці за власні кошти газифікували вулицю. Також за власний кошт вони провели водогін, каналізацію, телефонізували вулицю та освітили її.
Минулої осені вони згуртувалися, щоб вирішити ще одну важливу для себе проблему – добитися будівництва пішоходного переходу через три залізничні колії, що відрізали їх від зупинки громадського транспорту на вулиці Брюховицькій.
"Для мешканців вулиць Винниці та Холодної дістатися зупинки транспорту чи бодай найближчої дороги – справжнісінький квест. Потрібно перейти горби, рови, гору каміння, на якому підвертаються ноги, і подолати шість високих металевих рейок. Більше того, в цьому місці знаходиться зупинка залізничного транспорту. Часто довжелезні поїзди просто перекривають цей єдиний шлях до міста, і тоді мешканцям доводиться долати не одну сотню метрів, щоб обійти усі вагони", – розповіла в соціальних мережах депутатка Львівської облради Тетяна Бей, наразі єдина з політиків Львівської обласної ради, яка відгукнулась на проблему мешканців і вирішила підтримати ініціативу спорудження пішоходного переходу через залізничні колії.
Самі ж мешканці розповідають, що коли вагони поїздів переводять на іншу колію, для чого їх заганяють на відстій, а останнє трапляється вкрай часто з огляду на завантаженність київського напрямку Львівської залізниці, лікарі відмовляються приїздити на виклики, адже їм потрібно пройти пішки в обхід поїзда додаткових декілька кілометрів.
Згадують вони також і випадки, коли люди ламали руки або ноги, переходячи через залізничну колію. Адже в цьому місці залізниця не обладнана ні тротуарами, ні освітленням, ні підходами.
Діти щодня скачуть, як вміють, через колію, щоб дійти до школи. Коли стоять вагони, то вони просто пролізають під ними, щоб не йти зайві кілометри і вчасно потрапити на навчання.
Мешканців також обурює й факт того, що нерідко навпроти їх домівок простоюють вагони з небезпечними вибуховими речовинами, наприклад, пропаном.
Все це вони розповіли на зборах у жовтні минулого року. Але не було кому їх вислухати, бо з різноманітних причин з ними не захотіли поспілкуватися представники всіх гілок влади та керівництво Львівської залізниці.
Ще перед зборами мешканці звертались письмово і до керівництва залізниці, і до влади. Однак безрезультатно: залізниця киває на місто, а місто – на залізницю і ніхто нічого не робить, а люди продовжують щодня ризикувати своїм життям.
"Вела мову про цю проблему з головою районної адміністрації, і він стверджує, що вирішення питання у компетенції адміністрації залізниці. Вони ж починають рухатися, коли, не дай Бог, трапиться біда!", – обурюється Тетяна Бей.
Депутатка взяла на себе ініціативу об'єднати зусилля влади, залізничників у вирішенні проблеми будівництва пішоходного переходу через колію в районі вулиці Винниця.
Тетяна Бей також переконана, що й Львівська облрада повинна долучитися до вирішення цієї проблеми.
"Нам також не обійтись без допомоги Міністерства інфраструктури в цьому випадку. Адже є купа нюансів у проектуванні та будівництві таких пішоходних переходів і вимоги щодо безпеці до них. Згідно норм такий перехід обов'язково повинен бути обладнений світлофором, а зі встановленням сигналізації вартість облаштування такого переходу сягає 2-3 млн. гривень. Проте скількиб це не коштувало, економити на безпеці життю людей – недопустимо. Вірю, що спільними зусіллями ми доб'ємося виділення грошей з місцевих бюджетів вже цього року", – запевнила Тетяна Бей.
Наразі ж, з її ініціативи постійна комісія Львівської облради з питань дорожнього господарства і інфраструктури розглянула колективне звернення щодо вимоги покращення якості життя мешканцям і гарантії безпеки громадян шляхом облаштування наземного пішохідного переходу через колію у місці сполучення вулиць Винниці, Холодної та Брюховицької у м. Львові.