10 березня 2016

Новий Розділ – зона екологічного лиха

Частина II

За сприяння Freedom House і Міністерства закордонних справ Норвегії в рамках проекту "Дрон-погляд на зони екологічного лиха Львівщини".

Загрози Нового Роздолу

Понад 90 відсотків усіх небезпечних промислових відходів Львівської області зосереджено на території колишньої промзони в районі Нового Роздолу, неподалік русла транскордонної річки Дністер, яка впадає у Чорне море. Такими є дані офіційної статистики.

У ній враховано:

• 90 млн. тонн відходів сірчаного виробництва, що зберігаються на площі понад 500 га або так звані хвостосховища, що залишились від сірчаного виробництва;
• 3,5 млн. тонн фосфогіпсів, що залишилися від виробництва міндобрив, на території 17 га;
• не доведені до пуття величезні території кар'єрів, зокрема, озеро Кисле з 1,5 млн. куб. м води (1,5-3% кислота, суміш сірчаної, фосфорної і кремнефтористоводневої кислоти) біля відвалів фосфогіпсу;
• безпосередньо територія колишнього сірчаного виробництва, засмічена і просочена сіркою, сірчаною рудою, реагентами тощо., на якій знаходиться до 200 тис. тонн будівельних конструкцій споруд колишнього сірчаного виробництва, що повільно руйнуються, а також 100 тис. тонн руїни цехів заводу міндобрив і забруднена територія під ними;
• 17 тис. тонн гудронів зі шкідливими домішками;

Ревіталізація техногенних ланшафтів (Анатолій Гайдин, Іван Зозуля)

Ерозія, карст, суфозія і зсуви грунтів, а також забруднення грунтів і вод – екологічні негативні наслідки діяльності гірничо-хімічних підприємств. Усе це можна побачити в промзоні Нового Роздолу. 

Місцеві жителі з давніх давен використовували ці місця для лікування. Водою з Сірчанки промивали очі під час запалення, пили при шлункових хворобах, лікували захворювання шкіри. Мул з озерець використовували для того, щоб позбавитись корости, а також для лікування шкіри.

Також лікувалися й дикі звірі. Старожили пригадували стада косуль, які приходили похлюпатися в цих водах для позбавлення від паразитів чи хвороб.

Родовище в давнину лікувала людей, приваблювало звірів, але воно й вбивало.

Пригадують, що на початку 60-х років минулого століття неподалік від кар'єру в лісі знайшли мертву людину, яка хотіла напитися з розчищеного джерельця води. Локальне скупчення сірководню паралізувало її дихання та призвело до летального випадку.

Громадські активісти стверджують, що на прилеглих до хвостосховищ територіях відбувається хронічне отруєння населення сірководнем.

"Зазвичай відчувається легкий запах сірководню. Хоча, трапляються періоди, переважно ранньою весною і восени під час потепління, за низького атмосферного тиску і легекого південно-західного вітру, відбуваються підвищені викиди сірководню, а часом й особливо потужні", – розповідає Орест Венчак. 

Небезпеку для людей несуть і фосфогіпси. У невеликій кількості фтор потрібен організму, він необхідний для утворенні емалі. При підвищеній концентрації фтор стає отрутою, що спричиняє флюороз – ураження емалі зубів. 

Офіційна статистика підтверджує підвищений рівень захворюваності органів дихання серед населення Нового Роздолу і Берездівців в порівнянні до показників Львівської області протягом останніх років. Новий Розділ тримає сумнівну першість за цим показником поміж міст області.

Захворюванння органів дихання, що виявлені вперше, серед усього населення в показниках на 1000 осіб

Мешканці Нового Роздолу, а також їх гості, наражають себе на небезпеку, коли споживають рибу з кар'єрних озер. Короп в них жирний і смачний, але з вмістом стронцію та інших важких металів.

Львівська дослідна станція Інституту рибного господарства НАН України в 2014 році дослідили  кар'єрні озера

Озеро Чисте поблизу Роздолу: вміст кальцію у 6 разів перевищує нормативні межі, магнію – в 1,7 раза, сульфатів – у 5 разів, а хлоридів – на 20 %. Природа відкладів свідчить про те, що у воді можуть накопичуватися сполуки стронцію, оскільки він має чітко виражену кумулятивну функцію.

Озеро Середнє, так зване Менделєєвське, і надалі зазнає активного хімічного навантаження від смітника на одному з берегів і складу гудронів. Вміст кальцію і магнію – як у Чистому (у верхніх шарах води магній на 12 % перевищує норми), хлоридів – у 2,6 раза, сульфатів – у 3 рази. Вміст стронцію у природному шарі води перевищує допустиму концентрацію у 7,6 раза.  

Озеро Глибоке, так зване Гудронне, має концентрацію іонів кальцію у 6 разів більше від норми, вміст магнію перевищує в 1,6 раза, хлоридів – на 17 %, сульфатів – у 5 разів. Стронцій у придонних шарах води не досягає гранично допустимих концентрацій, однак його чітко виражена кумулятивна функція не застерігає від безпечності вживання риби.

Озеро Мисливське (утворилося у результаті затоплення наслідків виробництва сірки) поступово заростає. Як і у попередніх трьох водоймах вміст кальцію у воді тут у 6 разів перевищує нормативні межі, хлоридів – 2,6 і сульфатів – у 3 рази.

Ще одна водойма від діяльності Сірки в околицях Берездівців. Вода тут задовільної якості і може слугувати для відтворення риб. Тут високе насичення води киснем через вітрове перемішування. Кальцій перевищує норму у 6 разів. Магній не перевищує допустимих рибогосподарських нормативів. Однак стронцій має чітко виражену кумулятивну функцію.  

Як подолати екологічні проблеми Нового Роздолу?

Незалежні екологи переконані, що екологічні проблеми Нового Роздолу можна вирішити, але для цього потрібно активізувати підходи влади і громади до цих питань.

У 2012 році я був ініціатором проведення в місті екологічного референдуму щодо визнання території нашого міста зоною надзвичайної екологічної ситуації. Була зареєстрована ініціативна група, зібрано 2 500 підписів новороздільців (понад 10 відсотків від усіх виборців міста). Однак справу так і не вдалося довести до завершення, адже Верховна Рада України скасувала закон "Про Всеукраїнський та місцеві референдуми" і тому питання проведення місцевих референдумів так і не вирішено. Проте позицію новороздільців зрозуміти можна: вони категорично проти будь-яких екологічних експериментів над територією Розділля.

У 2015 році році нам таки вдалося припинити діяльність незаконного сміттєзвалища за рішенням суду. А в березні 2016 року Новороздільська міська рада розірвала договір на вивезення побутових відходів з компанією, яка влаштувала на закритому сміттєзвалищі незаконне сортування і спалювання сміття ромами.

Можна вирішити і проблему гудронів. В 2015 році, як повідомив колишній голова департаменту екології Львівської ОДА Олексій Балицький, завершилася судова тяганина в цій справі, отож власнику гудронів ДП МВС України "Спецсервіс" ніщо не заважає навести порядок зі зберіганням і утилізувати те, що залишилось від них.

Однак він не поспішає цього робити. Можливо, тому, що власником гудронів, є підприємтсво під "державною кришою"? Наші колегі-журналісти в деталях дослідили і довели, що ввезення і зберігання гудронів у Новому Роздолі – це міжнародна афера, учасники якої до сьогодні не понесли жодного покарання.   

Закриття сміттєзвалища і вивезення гудронів, справді, полегшить, але комплексно не вирішить проблему рекультивації територій, порушених внаслідок видобутку та переробки сірки. Також це не гарантує мешканцям Нового Роздолу й навколишніх сіл очищення повітря, яким вони дихають.

"Природа і час – найкращі лікарі. Можливо, знадобиться десятки років, але поступово рівновага відновиться. До цього часу людині не варто втручатися та калічити й так зранену територію", – зазначає Орест Венчак – Наша позиція чітка: це осушення хвостосховищ (мінімізація сульфат редукції і виділення сірководню), їх заліснення (створення природного захисного бар'єру на поверхні) та створення заповідного об'єкту".

Громади сел Берездівці та Підгірці вже понад п'ять років борються за створення Національного парку "Сірчанка" на території хвостосховищ і прилеглих озер. 


"Створення національного природного парку дозволить внести Новий Розділ і прилеглі території в перелік туристичних маршрутів Львівщини, адже поблизу розташована унікальна археологічна пам'ятка Стільське, ряд інших історичних та культурних пам'яток, а також відродити місцеві ремісничі традиції, створити відпочинкові зони", – мріє Орест Венчак.

Державна влада дещо інакше дивиться на вирішення проблем Нового Роздолу.

Згідно Комплексного проекту ліквідації кар'єрів, відновлення екологічної рівноваги і ландшафту в зоні діяльності Роздільського ДГХП "Сірка", затвердженого Кабміном в 2003 році, дещо морально застарілим, щороку виділяються державні кошти на рекультивацію земель "Сірки". 

За даними Львівської ОДА

Для порівняння: Німеччина витратила на рекультивацію Буровугільного кар'єру 8,5 млрд. євро. Польща, на  рекультивацію земель аналогічного сірчаного кар'єру Махув витратила 200 млн. доларів.  

У Роздільському регіоні, порівняно з європейськими аналогами, екологічних і соціальних проблем набагато більше.

Таке відчуття, що в Києві та Львові існує також стійке переконання, що якщо в Новому Роздолі знаходиться 90 відсотків всіх промислових шкідливих відходів, то гірше не буде, якщо туди ще завести відходи з інших районів або ж відкрити нові шкідливі виробництва. У той час як світова практика вирішення проблеми територій гірничо-видобувних і вугледобувних підприємств свідчить про те, що вони розквітають лише у випадку відкриття на них сучасних підприємства більш високого технологічного укладу.

Спроби розмістити у Новому Роздолі чомусь виключно екологічні небезпечні підприємства відбувались постійно.  

У 2005 році Львівська ОДА планувала перенести з Бібрки хімічне підприємство "Полісінтез" проти діяльності якого виступала Бібрська громада. У 2008 році обласна влада пропонувала перетворити територію Нового Роздолу на гігантське сміттєзвалище та сміттєпереробний завод від такого собі україно-австрійського підприємства "Ізвур". У 2010 році – спроба завезти нафтопереробний завод.

У 2012 році планували навіть переробляти та збагачувати золотомістку руду, яку б доставляли з Закарпаття. Тоді ж громаді Нового Роздолу та сусідніх сил довелося спільно повстати проти проекту перевезення Грибовицького сміттєзвалище.

Громада Нового Роздолу зневірилася в тому, що держава реально допоможе вирішити її екологічні проблеми. Саме це спонукало в 2015 році Новороздільську міськраду нарешті надати дозвіл на створення Індустріального парку на території колишньої "Сірки". Проект реалізовується, зокрема, і за кошти кредиту ЄБРР.

Ініціатор і виконавець проекту Центр "Регіональний Розвиток"

Насторожує лише одне: бізнесмени не запропонували жодних природоохоронних кроків з рекультивації земель і покращення екологічної ситуації, а територію, найбільш уражену і пошкоджену, просто винесли за межі своєї активної промислової діяльності.

Громада і влада також не вимагають цього, як і українське законодавство.

Схоже на те, що Новий Розділ у найближчій перспективі так і не позбудиться сумної першості найбільшої зони екологічного лиха на Львівщині.

Анатолій Шалаєв, автор, депутат Новороздільської міськради, волонтер проекту "Дрон-погляд на зони екологічного лиха Львівщини".

Першу частину можна прочитати тут

Проект здійснюється в партнерстві з Товариством "Зелений хрест", кафедрою нових медій Львівського національного університету імені Івана Франка і департаментом екології та природніх ресурсів Львівської ОДА.

Автор: Анатолій Шалаєв