Зміст статті

14 березня 2016

Силянський свег або жара у коридорі

Андерграундні реп-зірки Курган та Agregat відіграли душевний концерт у львівському клубі, дали бліц-інтерв’ю та вселили надію у майбутнє українського хіп-хопу

Біля колишнього Міленіуму (a.k.a. Event Hall "Кіно") у цей вечір не стояли черги і ніде не було видно рекламних біл-бордів, ніхто не питав чи є зайвий квиточок.

І даремно. Без особливого галасу і реклами у вестибюлі "Кіно" відбувся один з найжаркіших і найкрутіших концертів, що мали місце цього року у Львові.

На події була присутня здебільшого вконтактівська аудиторія реп-дуету Курган та Agregat, випадкових людей було небагато, але присутнього там запалу та угару вистачило б іще на кілька таких двіжух.

В принципі, понад двісті осіб – це нормальний успіх для андерграундних реперів. Порахувати точну кількість гостей була важко, усі вони тісно скупчилися під імпрвізованою сценою в кінці клубного вестибюлю, але допоміг щасливий випадок. Щойно я увійшов у клуб, як до мене наблизився хлопчина в спортивному костюмі і запропонував випити "п’ятдесять" самогонки. Від такої гостинності я спочатку оторопів і спробував відмовитися, але той пояснив, що я виявився круглим двухсотим відвідувачем. Збоку біля столика вже стояла купка людей з піднятими стаканчиками і очікувально дивилися на мене.

Самогон виявився досить непоганим. Натхненний прийомом я вирушив далі у кінець коридору, де вже біснувався натовп і громихав тугий клубок зі світла та звуку.

До Львова хлопці привезли купу нових пісень, яких ще не всі встигли навіть послухати з ютюбу. Але головні їхні хіти вже стали класикою – Лове, Кровавий кулак, Крик души та Учителька (featuring Даша Астафьєва!) і кургани їх прекрасно перенесли з інтернету в клубний простір. Чесно кажучи, ні на які інші концерти у Львові вже ходити і не хочеться.

Завдяки якісній апаратурі вестибюль "Кіно" у той вечір не поступався жодному іншому львівському клубному майданчику. Харківські хіп-хопери зі свого боку теж видали весь можливий жар, а вдячна та повністю обізнана з творчістю своїх улюбленців публіка замкнула всю подію у один суцільний свег.

Хоча виконавці називають себе дуетом, на сцені довкола гордо вивішеного рушничка з тигром мелькала ціла банда різних персонажів. Усе виглядало по дорослому. І можна впевнено стверджувати, що хлопці реально ростуть над собою. Із ютюбівських мемів сформувалася пристойна реп-машина, свідома свого неповторного стилю. У порівнянні з відео-кліпами дворічної давності читка стала рівнішою та потужнішою і все обіцяє котитися кудись ще далі.

Під треки Кургана і Agregat’a не лише добре скачеться, а й весело сміється. Але це не те зверхнє обстьобування реальності, яке зазвичай вилазить з української незалежної поп-культури при кожному бажанні посміятися, а нормальний людський гумор, місцями грубий, місцями самокритичний, але постійно в яблучко.

Одним словом, шоу було заводне і душевне. До кожної пісні пацани мали напоготові якусь не менш кумедну передісторію – про дівчат, кізяки, учобу та інші життєві речі. Чистий двіж.

Згадуючи крім Кургана ще волинських “Кавалєрів”, приходиш до висновку, що якщо в Україні реп таки має майбутнє, то це саме "сільський" реп. Міський хіп-хап бетонних пустирів у нас є все-таки нішовою субкультурою. Чому він не прижився так само як, приміром, в Польщі чи в Росії – це окреме питання. Але, як бачимо, на коров’ячих вигонах витає не менший (а може й більший) грув, ніж на футбольних майданчиках серед новобудов.

В принципі, ці ж тенденції ми бачимо і на батьківщині стилю – у США, де класичний, заморочений всілякою урбаністичною романтикою реп Нью-Йорка та Лос-Анджелеса ще кілька років тому поступився свіжій і грубій силі з південних, провінційних мегаполісів Техасу.

Техаський Хьюстон – це таке ж кантрі у порівнянні з Нью-Йорком, як і українське село у порівнянні зі Львовом, Києвом, Харковом чи Дніпром.

Треп – це не вичурна лірика бетонних околиць, а жорсткий удар цеглою в сторону балуваної сучки.

Кантрі-стиль у хіп-хопі сьогодні на висоті і Курган з братвою прекрасно це продемонстрував тій львівській публіці, яка мала достатньо нюху на реальну круту музику. Високочастотні хай-хет біти а ля Lex Luger із всепроникними басовими лупами прекрасно лягають на крик душі, що звикла до широких просторів під високим небом.

Після концерту та після безкінечних фото-сесій з фанатами мені вдалося проникнути нагору, в "гримерну" реперів. Хлопці були вже потомлені і буквально лежали на стільцях та столах. Тому, інтерв’ю вийшло трохи лаконічним.

Пацан №1: Ну шо, в бутилочку?
Силян: Шо? А, в бутилочку.
Я: Один вопрос! Де вам ше заїбісь і охуєнно крім дома?
Курган (знесилено посміхається): Дома.
Я: А може ше десь?
Курган: Нє, нє. Дома саме лучше.
Я: А шо там було з Дашою Астафьєвою? Нормально з нею туснулися?
Силян: На дев’яносто тисяч бабок ми попали, сказать чесно! Дев’яносто тисяч гривень вона стоє вопще.
Я: Фігасє.
Силян: Да, ми попали так нехуйскі.
Пацан №2: І ето одна ноч только.
Силян: Ми і так по бирі всьо зняли, бо продлєвать денєг воопще не хватало.
Пацан №3: Де мій рюкзак, бля? Агрегат! Де мій рюкзак?
Курган: рже
Я: А ви у Львові вже були перед тим?
Всі: Нє, первий раз.
Курган: Я раз вже був, їбать, з тьолкой приїзжав.
Я: А як силянам Львів, взагалі?
Всі: Красивий город.
Силян: Красивий, спасибі, все виучив вже. І на Личаківському вже був.
Силян: Спасибі, гарна видповідь! Агрегат, йди сюда, тут спрашивають чому ти така звєзда.
Агрегат: Та потому шо… Я от три года тому назад создав етот лейбл. Я хочу Ума Турмана раскрутить. Патаму шо у них щось діла зараз не очінь, токсіни завелись.
Курган: Я під них колись в Героїв третіх грав, в Лозовой. В універмагі.
Агрегат: Ну ти щас дофіга полєзной інформациі від нас получиш.
Я: Ну тоді ше може скажіть, що таке українсбкий свег?
Агрегат: Ну ми не в тємі. Ми ж вопше проти репа і свега.
Курган: Ну ти тут за всіх своє мнєніє не виказуй, нахуй.
Я: А ви шо взагалі ше слухаєте?
Агрегат: Да разне. От “Первий клас”, "Царь", "Шок". От введи потім в ВК “Первий клас”.
Курган: Особенно пєсня “Енурез”.
Силян: Артьом Франк, єслі ти нас чуєш - спасібо за толчок в репє! Артьом! Вертайся, ми тебе ждем!
Я: І шо ви тепер? Після Львова.
Силян: Да ми зразу домой, ми зараз не катаємся, у нас учьоба.
Я: А коли до нас ше раз?
Силян: Та хуй його зна. Коли пригласять.
Курган: Спасібо місто Лева, місто рева, місто репа! Ахуєнний город, ахуєнні чуваки тут живуть!
Агрегат: Прийом тут вообще! Один із лучших! Тут люди уміють атдихать!

 

Автор: Андрій Бондаренко