Зміст статті

30 березня 2016

Гудронні озера

Токсична спадщина минулого, що отруює мешканців сьогодення.

За сприяння Freedom House та Міністерства закордонних справ Норвегії в рамках проекту "Дрон погляд на зони екологічного лиха Львівщини".

Досліджуючи екологічні загрози Грибовицького сміттєзвалища, волонтери проекту не могли оминути увагою резонансну тему гудронних озер, розташованих на його території.

Насправді, йдеться про хвостосховища ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод", в яких протягом 70-80 років минулого століття було накопичено понад 200 тис. м3 кислих гудронів.

Збірники утворені греблями, побудованими в ярах, на земельній ділянці загальною площею 6,8 га, з яких 2,0 га належить ЛКП "Збиранка", решта земельної ділянки використовується без правовстановлюючих документів.

Загальна площа збірників орієнтовно 30 тис. кв. м.

З 2004 року спостерігається зниження рівня рідини в хвостосховищах з кислими гудронами, витік фільтрату з вмістом сірчаної кислоти з них, просочування гудронів до підземних рік та забруднення поверхневих вод і вод приватних криниць небезпечними складовими гудронів.

Ще на початках дрон-проекту, восени 2015 року, коли ми вперше побачили гудронні озера, виникло дивне передчуття, що гудрони не будуть безпечно "спати" у звичайних виритих земельних котлованах.

13 січня 2016 року громадськість сколихнула звістка про витік вод, забруднених гудронами, з озер.

Це не було несподівано, адже ще восени екологи попереджали про те, що гудронні озера, які за кожен рік осідають на 20 сантиметрів в грунт, в один прекрасний день просто витечуть внаслідок погодних умов або після підприємницької діяльності.

Гудрони. Що це таке?

Гудрон – це залишок, що утворюється в результаті перегонки із нафти при атмосферному тиску і під вакуумом фракцій, які википають до 450-600 °С (залежно від природи нафти). Вихід гудрону – від 10 до 45 % від маси нафти.

Гудрон – в'язка рідина або твердий асфальтоподібний продукт чорного кольору з блискучим зламом. Містить парафінові, нафтенові і ароматичні вуглеводні (45-95 %), асфальтени (3-17 %), а також нафтові смоли (2-38 %), адсорбовані силікагелем з деасфальтованого продукту.

Кислі гудрони – відходи, що утворюються при очищенні нафтопродуктів (наприклад, масел) концентрованою сірчаною кислотою, і які містять разом з органічними речовинами 15-70 % сірчаної кислоти.

Кислі гудрони з Грибовицького сміттєзвалища містять до 85% сірчаної кислоти, що роз’їдає будь-яке обладнання, необхідне для їх переробки, до того ж із часом твердішають. Саме тому процес їхньої утилізації є проблематичним.

Кислі гудрони – це речовини другого класу небезпеки після радіоактивних відходів. Саме такий тип гудронів захоронено в неналежних умовах на території Грибовицького сміттєзвалища.

Грибовицькі гудрони: питання власності

У 2009 році ухвалою суду ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод" визнали банкрутом та  відкриои ліквідаційну процедуру, що триває й до сьогодні.

Однак саме це підприємство залишається власником гудронів і, відповідно до українського законодавства, на нього покладена відповідальність за їх збереження й подальшу долю.

Ліквідатор Львівського дослідного нафтомаслозаводу, арбітражний керуючий Андрій Стадник, визнає покладену на підприємство відповідальність за вирішення проблеми гудронів і стверджує, що його керівництво весь час намагається знайти вихід.

За словами Андрія Стадника були спроби передачі гудронів іншим власникам: "Завод намагається знайти спільну мову з потенційними покупцями гудронів, інвесторами, яким би було це цікаво, проводився аукціон. Наразі таких організацій, які купили б гудрони, не знайшлося. Тому перспективи у нас нема. Фізично вивозити ці гудрони майже нереально.

Хвостосховища, в яких є гудрони, – у власності держави. Гудрони – у власності нафтомаслозаводу. Приблизно раз в місяць хтось з працівників заводу приїздить на об'єкт щоб моніторити ситуацію. Ми розуміємо, що є негативний вплив на навколишнє середовище, але я не можу сказати що в цьому винні лише ми" – розповів він волонтерам проекту.

У 2013 році Держекоінспекція у Львівській області через суд намагалася довести, що нафтомаслозавод у місці зберігання своїх відходів завдав екології збитків на 72 млн. грн. Однак суд відхилив позов Держекоінспекції.

Місцеві громади бачать єдину можливість зрушити з місця вирішення цієї проблеми: зробити все можливе, аби передати гудрони у власність Львівської обласної ради.

З такою пропозицією виступив голова Грибовицької сільської ради Ігор Питель. Андрій Стадник не виключає такої можливості, хоч вона наразі не врегульована діючим законодавством.

Затоплений капітал

Кислі гудрони є екологічно небезпечні й їх не можна використовувати в підприємницьких цілях. Однак це не зупиняє людей, які шукають можливості збагатитись любою ціною.  

У  2006 р грибовицькі гудрони нелегально в значних обсягах вивозили на схід країни. Громадські активісти встановили, що спочатку вони доставлялись на жовківський "Автодор", де їх завантажували в цистерни і відправляли залізницею в Донецьку область, де, імовірно, їх використовували як сировину для спалювання.

"Гудрони для спалювання коштують приблизно 200 доларів за тонну, але цей процес призводить до повного отруєння населення", – розповідає громадський активіст Юрій Дмитришин.

Після відкриття кримінального справи вивезення гудронів припинили. 

Щоправда не надовго.

Звісно не в таких значних масштабах, але гудрони постійно нелегально вибираються з озер і вивозяться в невідомому напрямку.

Про черговий свіжий факт нелегального вивозу гудронів стало відомо у жовтні 2015 року.

Працівники доволі примітивними методами перекачували відходи, нагрівали їх та переливали в цистерну. Громадський активіст Марко Шпікула тоді припустив, що вивіз гудронів здійснює підприємство "Карпат-Еко".

"За моєю інформацією, підприємство має ліцензію лише на переробку мастил та нафтошлаку. Ліцензії на переробку кислих гудронів немає. Окрім того, на об’єкті відсутня будь-яка документація", – наголосив Марко Шпікула.

Досліджуючи територію Грибовицького сміттєзвалища у вересні-листопаді 2015 року  волонтери проекту також зустріли робітників, які проводили роботи з гудронами.

За нашим запитом відкрили кримінальне провадження.

Екологічні наслідки прориву гудронних озер

Завдяки громадському розголосу проблема витоку вод з гудронного озера, що виникла в січні 2016 року, була локалізована: викопали котлован та провели роботи з укріпленн дамби.

Юрій Дмитришин, голова комісії з небезпечних відходів громадської ради при Державній екологічній інспекції у Львівській області, вважає, що причина зовсім не в прориві.

На його думку, нині йдеться про рукотворну техногенну катастрофу, на яку мали б миттєво відреагувати рятувальники, поліція, прокуратура. Утім і досі це питання залишається відкритим.

"Це не прорив кислих гудронів. Ми заявляємо, що це рукотворна катастрофа, яку спровокували ті люди, які вивозили кислі гудрони. Спочатку насосами гудрони перекачували з озера в ліс і там зливали. Пізніше, підозрюємо, цим людям не вигідно було використовувати багато бензину, тому вони взялися за технологію прориття каналу в дамбі. Вода з гудронного озера сочилася маленьким струменем, пізніше шар ґрунту розмився, і вода пішла великим напором з озера в ліс. Нині багато кілометрів лісу затоплено гудронною водою", – пояснив Дмитришин.

До чого призвів витік одного з озер ми побачили завдяки дрону. Зйомка у січні 2016 року.

Він також додав, що кислі гудрони попали в річку Малехівку, від чого її рівень піднявся на півметра, а в трьох озерах померла вся риба.

У селі Малехів отруєно всі колодязі, гудронна вода потрапила також у водозабірник, з якого дві вулиці села беруть воду, і нині вона непридатна до споживання.

За фактом екологічної катастрофи було відкрито ряд кримінальних проваджень.

Начальник Жовківського відділення поліції Олександр Гостіщев поінформував журналістів, що 12 січня правоохоронці відкрили кримінальне провадження за ознаками ч. 1 ст. 239 (забруднення або псування земель) Кримінального кодексу України.

Окрім того, поліція скерувала звернення до Державної екологічної інспекції, у якому попросила надати висновки щодо того, що насправді сталося на гудронних озерах.

Натомість влада запевняє, що загрози здоров'ю людей витік гудронної води не створив.

Наприкінці лютого Головне управління держсанепідслужби у Львівській обасті провело дослідження проб води з трьох індивідуальних криниць домогосподарств у с. Малехів Жовківського району і встановило, що вода з трьох криниць у селі Малехів відповідає гігієнічним вимогам до води питної, призначеної для споживання людиною.

Одночасно відібрали дві проби ґрунту на берегах річки Малехівки, по вул. Жовківській в с. Малехів на віддалі 200 та 250 м від автотраси "Львів-Рава-Руська" в сторону сміттєзвалища "Збиранка".

Згідно протоколів досліджень проб ґрунту, вміст марганцю, нікелю, цинку, свинцю, кобальту, кадмію, хрому та нафтопродуктів не перевищив гігієнічні вимоги до щодо поводження з промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для здоров'я населення.

У житловій зоні Малехова на вул. Сагайдачного відібрано пробу повітря і досліджено вміст в ньому формальдегіду, ангідриду сірчистого, фенолу. Перевищення цих речовин у повітрі не зафіксовано.

Львівська ОДА пообіцяла також звернулась до суду щодо стягнення екологічної шкоди з арбітражного керуючого, який займається ліквідацією нафтомаслозаводу, адже лише останній, як власник, є відповідальним за збереження гудронів.

Лікарі не поділяють оптимізму влади

Кислі гудроні, в сумі з шкідливими складовими інфільтрату, що витікає із сміттєзвалища, на думку лікарів, є одною із основних причин зростання онкозахворювань в прилеглих населених пунктах.

Експерти Інституту ім. Л. Медведя дійшли висновку, що наявність в гудронах "важких металів при впливі факторів природного середовища (температура, волога, сонячна інсоляція, кислотність середовища) та проходження хімічних процесів у довкіллі може супроводжуватися їх міграцією в екосистеми, потрапляти в організм людини і спричиняти негативний вплив".

Дослідження кислих гудронів засвідчили, що  вони "не відповідають вимогам санітарного законодавства України".

У висновках експерти попереджають і про численні екологічні загрози: "При зберіганні на поверхні ґрунту під відкритим небом становить екологічну небезпеку для навколишнього середовища та здоров’я населення прилеглих районів".

Крім цього, в Інституті ім. Л. Медведя встановили рівень міграції небезпечних хімічних речовин у водне середовище.

Виявляється, перевищення формальдегіду досягало 40 разів, а фенолу – 1500 разів.

Експерти пояснили, що це означає: "водні стоки з цих речовин можуть мігрувати на значні відстані від місця їх складування та забруднювати ґрунт, річки та озера".


Аналізуючи дані за 2014 рік, серед дорослого населення спостерігається показники вищі від середньорайонних у хворобах нервової системи, хворобах ока в два рази вищі, цереброваскулярні хвороби, хвороби органів дихання в два рази вищі, захворювання органів травлення, також переважають хвороби шкіри, хвороби кістково-м'язевої системи, сечостатевої системи, і особливо це є характерно для таких сіл як Малехів, Збиранка та Великі Грибовичі (Володимир Боровик)

Володимир Боровик, заступник головного лікаря з медичного обслуговування населення Жовківської ЦРЛ

Для вирішення проблеми кислих гудронів потрібно об'єднати зусилля влади, громадськості і бізнесу.

З численних розмов з експертами, представниками влади і бізнесу  волонтери проекту так і не змогли зрозуміти, чому до цього часу не з’явилась законодавча ініціатива щодо зміни власника кислих гудронів, хоч ідея ця вже давно озвучена.

Адже очевидно, що підприємство-банкрут не спроможне самостійно її розв’язати, а також відповідати за належне збереження гудронів.

Львівські політики полюбляють піаритись на цій темі, а необхідно їх вольове зусилля, щоб на загальноукраїнському рівні добитись прецеденту.

Також очевидно, що кислі гудрони не надаються переробці без шкоди екології і здоров'ю людей.

Тому громадськості вартує припинити спекуляції на цій темі, а правоохоронцям приділяти більше уваги боротьбі з нелегальними підприємцями, які займаються переробкою грибовицьких гудронів.

Владі Львова і області пасувало би прискорити питання вирішення закриття та рекультивації Грибовицького сміттєзвалища.

Проект рекультивації Грибовицького сміттєзвалища передбачає будівництво бункерів, в які гудрони будуть перевантажені до моменту поки не знайдеться технологічне спосіб їх утилізації.

Сьогодні очевидно, що це – надто дороге задоволення, а отже місцеві громади не зможуть акумулювати потрібні кошти. Необхідно звертатись по допомогу до держави і до міжнародних організацій. Жодної подібної ініціативи влади нам не відомо.

Лише за умови консолідації зусиль, наявності чіткого плану дій вдасться повернути цю землю до її первинного вигляду.

Хочеться принагідно нагадати, що територія поруч Грибовичів не завжди були звалищем, це – місце нашої культурної й історичної спадщини. Так, у навколишніх лісах в роки Другої світової війни базувалася партизанська армія УПА.

Проект здійснюється в партнерстві з Товариством "Зелений хрест", кафедрою нових медій Львівського національного університету імені Івана Франка і департаментом екології та природніх ресурсів Львівської ОДА.

Автор: Олена Ярошенко