Вони ініціюють збір підписів під зверненням до Верховної Ради про необхідність внесення змін в нього.
Підприємці Львівщини вважають урядовий проект закону "Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом “лісоматеріалів" корупційним і ініціюють збір підписів під зверненням до Верховної Ради про необхідність внесення змін в нього.
Про це Варіанти повідомили представники ініціативної групи Олег Кравчук та Володимир Щербина.
Подаємо повний текст звернення:
"Відкритий лист (звернення) до Президента України, Верхової Ради України, Кабінету Міністрів України
22 березня 2016 у Верховній Раді зареєстровано законопроект №4286 "Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом “лісоматеріалів", котрим Кабінет Міністрів пропонує Верховній Раді скасувати заборону на експорт необробленої деревини та врегулювати цей ринок шляхом введення її продажу через аукціони. Безумовно, неправильно забороняти продавати деревину на експорт, це суперечить угодам між Україною, СОТ і ЄС. Але також важливо забезпечити доступ до переробки сировини якомога ширшому колу суб’єктів господарювання. Діюча в державних лісгоспах система ціноутворення, на жаль, цього не дозволяє.
До авторів законопроекту від уряду виникає ряд запитань: Яким чином влада хоче “ врегулювати“ цей ринок шляхом введення продажу необробленої деревини через аукціони, якщо зараз на аукціонах для власного виробника (переробника) лісопродукція виставляється за цінами набагато більшими, ніж фактично лісгосп одержує від експорту лісопродукції (не враховуючи витрат на транспорт, вивезення лісу, завантаження вагону, замитнення)?
Чому біржі, котрі торгують необробленою деревиною, вимагають від суб’єктів господарювання (підприємців і підприємств) безглузді довідки і дозволи навіть від організацій, які НЕ ІСНУЮТЬ – це Держгірпромнагляд, який, нібито, “надає“ “дозвіл на виконання робіт і на використання машин, механізмів, устаткування “підвищеної небезпеки“, а насправді ця довідка просто “купляється“? І при тому, безпосередню і повну відповідальність за порушення регламентів безпеки несе не хто інший, як сам суб’єкт підприємницької діяльності! {якщо зараз перевірити фірми, що взяли участь в аукціоні за вимогами держгірпромнагляду, то вони не пройдуть цієї перевірки, тобто вони “купили” ці довідки}
22 вересня 2015 року на офіційному веб-сайті Державного агентства лісових ресурсів України (рубрика "Взаємодія з громадськістю"/ "Громадське обговорення") був оприлюднений проект “Положення про порядок продажу необробленої деревини“, у п.5 якого суб’єктам господарювання (переробникам) запропоновано заключати прямі угоди з лісгоспами без участі в біржових торгах (як це практикується в багатьох країнах ЄС). Але в п.5.1 цього ж проекту зазначається: “Перелік суб’єктів господарювання, які мають право укладати довгострокові договори, визначається комісією, створеною при центральному органі виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства “. Тобто, підприємство (підприємець) при реєстрації в Міністерсві юстиції одержує КВЕД , що дозволяє йому займатись переробкою деревини, але тут виникає ще якась місцева “комісія“ з якихось “дядьків“, які (очевидно за “винагороду“) вирішуватимуть, чи дозволити суб’єктам господарювання працювати, переробляти деревину, створювати робочі місця, чи не дозволяти. А в п.5.2 від суб’єкта господарювання вимагають «дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки», який може видати лише неіснуючий Держгірпромнагляд та «копію інвестиційного проекту» - інформацію, яка є комерційною таємницею (робиться це, напевно, для того, щоб встановити “ціну“ на дозвіл працювати за прямим контрактом з лісгоспом).
Виникає запитання: чому в написанні таких важливих для держави законів (положень) не бере участі Державна регуляторна служба України? Адже зрозуміло, що питаннями організації доступу до державних ресурсів має займатися орган, який здатен «піднятися над процесом», врахувати інтереси ширшого кола громадян та суб’єктів підприємницької діяльності, ніж може врахувати орган галузевої спеціалізації.
Хто має елементарні знання в економіці, знає: якщо створюється більша додана вартість, то це і зайнятість, і більші податки, більші доходи сімейних бюджетів, запобігання дискваліфікації робочої сили, … загалом - більший соціальний ефект. Більше заробляє не та країна, котра продає сировину, а та, яка має більшу глибину її переробки. Тому важливо забезпечити доступ до сировини якомога ширшому колу як суб’єктів господарювання, так і їх робітників. Це найвищий суспільний пріоритет! Інакше втрачаються і робочі місця, і кваліфікація працівників, і ...самі ресурси, а втрат зазнають і державні бюджети, і бюджети територіальних громад, і, що найголовніше, - сімейні бюджети громадян України.
Працівники лісового господарства і підприємці, які переробляють деревину, знають, чому так відбувається. При старій владі була створена організація під назвою «Укрлісконсалтинг», котра контролювала вивіз кругляка та збір «відкатів», нова влада в особі І.Швайки відновила її роботу. Зараз створене ДП «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр», яке знаходиться за тією ж адресу і займається тими ж оборудками. Журналісти каналу ІСТV в програмі “Дістало“ від 14 липня 2014 р. відкрили громадянам “ціну питання“ – 200 000 000 $, котрі осідають в кишенях чиновників. Вся справа в тому, що в Державному агентстві лісових ресурсів України залишились ті ж чиновники, які придумували схеми реалізації лісу для власного збагачення і збагачення Януковича, пізніше – для власного збагачення і збагачення ВО“ Свобода“, зараз – для власного збагачення і збагачення … ? Вони не зацікавлені в реалізації лісопродукції на території України, бо на цьому не збагатяться. А оскільки 10 квітня 2015 року Верховна Рада встановила 10-річний мораторій на експорт лісоматеріалів та пиломатеріалів у необробленому вигляді, який набув чинності з 1 листопада 2015 року (за винятком експорту хвойних порід, для яких мораторій діятиме з 2017 року), то напередодні введення мораторію обсяги вирубки зросли в рази – вони намаються встигнути вивезти якомога більше лісу.
В конституції України записано, що всі громадяни, а також суб’єкти господарської діяльності мають рівні права. То чому КМ документи якими вони хочуть регулювати продаж в даному випадку лісопродукції не відповідають конституції, чому тільки лісгоспи мають право продавати кругляк на експорт? Наприклад, український підприємець (підприємство) знає в сусідній країні (наприклад, у Польщі) підприємеця (підприємство), яке потребує в місяць тільки 50 м3 деревини (не цінних порід, не заборонених до вивозу), але має певні свої вимоги до якості сировини і платить відповідно більші кошти за відбір цієї продукції, оплачує перевезення автотранспортом (вагон вантажити не потрібно). Лісгоспу такий бізнес нецікавий, а підприємець (підприємство) не може реалізувати своє конституційне право, не може розширювати свою господарську діяльність (приносити державі валюту, сплачувати податки….). Підприємці, які мають ліцензію на лісозаготівлю (одержують рубочний квиток) теж стоять на межі припинення своєї господарської діяльності, бо лісгоспи розраховуються з ними переважно не грішми, а лісопродукцією, яку вони реалізувати за кордон не можуть, а якби могли, то хіба з дисконтом, а якщо віддати переробнику на переробку, то по такій ціні він не візьме.
В Україні існує Антимонопольний комітет про існування якого громадяни довідуються з телеекрану тоді, коли на заправках піднімаються ціни на пальне. А чому цей комітет не займається питаннями ціноутворення в лісовому господарстві? Ліс-кругляк, як і будь-який товар, має собівартість – то чому на експорт він продається (в рази!) з меншою торговою націнкою (якщо відняти вартість завантаження вагону, доставка на митний кордон), ніж пропонується нашим підприємцям на торгах( а ще потрібно вивезти його з лісу)? Виникає логічна відповідь – напевне мають свою частку з тих 200 000 000 $ «відкатів» про які говорили журналісти ICTV. Подібне запитання потрібно також ставити до органів, котрі займаються економічною безпекою держави.
Лісове господарство України може забезпечити роботою велику кількість населення, дати значні доходи до бюджету держави і зменшити соціальну напругу в суспільстві, але потрібно щоб регуляторні закони (не тільки в лісовому господарстві), які пишуть чиновники в першу чергу відповідали Конституції і законам України. Поки ж вони виписують “схеми“ для особистого збагачення, а не пишуть закони.
Звертаємось також до всіх підприємців та громадськості з проханням підтримати звернення".
