Лопати Укропу

Лопати Укропу

Юрій Семашко,  12 травня 2016

Несподіваний суботник на нейтральній території.

В час міжсесійного релаксу профукати травневе сонце було б нерозумно. І депутати міської ради поспішили рятувати клумбу на площі Данила Галицького, де за словами місцевих посполитих вигулювали собак, котів та пияків.

І, ця terra incognita, що нібито не входить до жодного округу, жовтітиме та рожевітиме бутонами депутатської праці.

Та якщо на минулій квітопосадці домінували свободівці (Лопачак і Гутник), то тепер вся справа за укропівцями. Їм просто на гербі зеленими граблями по білому писано братись за урбан-плантації. До того ж ініціатор групового озеленення клюмби Любомир Босаневич, не вперше заквітчує Львів.

“Зелені” по бренду зодягли себе і деяких помічників, і на їх фоні БППіст Сергій Івах виглядав як бідний сусід. Сусід, бо саме його округ межує з площею Данила Галицького. Та чи бідний? Скромний лук – ще не ознака скромності депутата, який спонсорнув близько 2000 гривень на квіточки та їх доставку.

Згодом до Зінкевича, Босаневича й Іваха долучається активіст від фіскалів Віктор Горбач. Його лук геть зовсім не пасує до колективного квітникарства, але він завзято копає і садить у напуцованих мештах.

Від депутатів ініціатива, робоча сила і завзяття, а від ЛКП – реманент і рукавиці, від яких гонорово відмовлялись усі флористи. Вже від початку стає зрозуміло, що знавців ландшафтного дизайну тут нема, тому доведеться міряти все на око. Або на граблі.

Граблі під ногами ще нікого до добра не довели, тому тупцяти по клумбі слід обережно. Віктор Горбач це розуміє, і ходить клумбою, наче мінним полем.

Укропи активно садять квіти і хизуються своїми помічниками, але одного з них нема. Він зовсім недавно зробив камінг аут, тому все ще звик до того, що, за словами Зінкевича, «Його робота – бойкотувати роботу!» Але проходить 10 хвилин і Радик сліпить всіх білими споднями та футбілкою.

Він не спішить до роботи, та все ж і він залишає скромну лепту жовтого квіту.

Тим часом його шеф знаходить в землі свою лепту, чим тішиться, бо ж такі дрібниці життя допомагають йому утриматись від вартової мобільности.

Час у офлайні він вже рахує секундами, про які, між іншим, у травні краще не думати взагалі.

З-поміж небайдужих львів’янок найактивніша пані Христина, – мати депутата Босаневича. Навесні вони разом посіяли чорнобривці, то ж як у безсмертній пісні, квіти нагадуватимуть дептутату про найріднішу. А нам про чорнобривці заспіває чорнобривий Черновецький.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.