9 червня 2016

Вознесіння Садового

Дріботіння шісток та шісток шісток у Львівській міській раді.

У цей святий день головний дух Львова десь вивітрився з Львівської міської ради. Зник. Щез.

Але щезлий Садовий не гнівається на малих цих шісток та шісток шісток, бо деяких з них він сам виплекав та випестив недбалим порухом руки.

Садовий не гнівається на цих малих нерозумних, бо він вознісся. Він десь там, але завжди буде з нами, посеред нас.

Вознесіння поблизу Львівської міської ради, то, звичайно, чистий Пєлєвін, хоча ще більше у цій вакханалії – десакралізації євромайданної естетики, її імітації місцевою босотою, поблизу якої радісно треться місцевий депутат Босаневич.

Але у цей урочий день так багато символічних актів поблизу львівської Ратуші, що все навколо вже перетворюється на фарс, бо у кореша Босаневича – місцевого депутата Зінкевича – сьогодні днюха, тобто день народження українською.

Юрій Лукашевський та Ігор Зінкевич

Саме йому деякі місцеві пророки пророкують мерські регалії Садового на шию, груди та руки.

Але Зінкевичу ще рано у львівські бургомістри. Після невтомної координації Варти 1 та невидимої праці у міліції він щодня мусить літрами витискати з себе гоп-культуру і себе з гоп-культури, щоб незабаром стати новим Садовим.

Він мусить навчитися гарно співати та красно говорити.

Авжеж, особливою хохмою у цій ситуації міг би бути той момент, якби його опонентом у мерських перегонах був нардеп Парасюк, який дещо загубився у власних презентаціях світові.

Ще вчора Парасюк косив під Вєрку Сердючку, розважав обивателів гаслом "все будет хорошо", а вже сьогодні він дещо закабанів, почав носити футболки а-ля балахони та косити під Аллу Пугачову.

Альтернативи Садовому не те, що немає, просто більшість з них нічим не кращі, і будуть барижити не гірше Андрія Івановича.

Можливо, що саме тому Зінкевич з-під лоба вовком дивиться на цю вознесінську вакханалію у Ратуші.

Зінкевич, як справжній правоохоронець, мусить шифруватися, злитися з навколишнім і таким повсталим контингентом (але не злитися на нього).

Не злитися навіть тоді, коли якась тіпа-активістка Турашвілі захопить його майбутню трибуну. Поки Турашвілі грає злого копа, то Зінкевич мусить бути добрим (копом).

Мусить внутрішнім органом бути дещо чужим на цьому святі шісток та шісток шісток, які бикують лише для того, щоб незабаром утвердилися та возвеличилася міцна рука правосуддя та Закону.

Бо інакше, якби змогли пролізти через ці кордони нацгвардійців всі ці тіпа та псевдо-активісти а-ля: Радик, Турашвілі, Спринський чи парасючка Шелестак?

Бо звідки тоді несподівано повилазили ці екс-депутати свободівці: Мельничук, Кошулинський, Качмарик (щоправда, екс-свободівець)?

Чи найгірша губернаторша області – Ірина Сех з дочкою, яка, ймовірно, теж збирається у політику і тому вже грає щелепою, ніби Кіра Найтлі у фільмі про Фройда та Юнга?

Чи всюдисущий Вася Молдован, це живе втілення полум'яного ангелика зі Свободи?

Як майбутній голова міста Лева та працівник правоохоронних органів має дивитися на усю цю маячню навколо?

Чи не стикається у нього серце та руки від тотальних прикладів паплюження усього святого навкруги та у громадських місцях, зокрема, без штрафів та навіть усних попереджень?

Як майбутній голова міста Лева має дивитися на те, що його рідну отару львівців, за відсутності доброго пастира Садового, пасе винниківчанин Козловський?

Пасе, випасає, стриже і навіть обіцяє їй Неаполь. Хоча для того, щоб Львів став Неаполем, десь на Левандівці треба викопати море.

Як рідна міліція може дивитися на усю цю небриту і неголену рагульню? Добре, що у нацгвардійців у коридорах Ратуші є мобільні, а у них – інтернет.

Добре, бо місцеві депутати змушені дивитися і слухати їх феєричні вимоги, слухати, дивитися та офігівати.

Так на вже згадану Турашвілі без сто грам не можна навіть дивитися, бо вона ще ледве ходить пішаком, а вже погрожує навколишньому світові цілим ферзем.

Оце дріботіння шісток та шісток шісток, звичайно, що смішне для посвячених, як і комедійний хорор Садового на захід.неті разом з Ониськом, який навіщось почав косити під Ларрі Кінга у старперних лахах (того характерного кольору) будь-якого пенсіонера від Камчатки до Оклахомщини.

Олег Онисько

Чи то він так усім глядачам несвідомо натякає, що однією такою передачою з Садовим вже заробив на забезпечену старість, чи то просто продовжує пенсійну лінію свого псевдо-інтелектуального та тоталітарного сайту зі свідомим креном у жовтизну?

Якщо Садовий зі своїми сповідями – це лише злочинна імітація духовності, то садовий сайт захід.нет – це лише імітація журналістики, де жіночка думає, що вміє писати про культуру, а дівчинка думає, що вміє писати про футбол.

Тому немає нічого дивного, що у цих імітаціях праведного народного гніву та імітаціях журналістики стільки спільного, окрім Садового, звичайно.

Хоча, ще є варіант, що таким прикидом Онисько косить під Волтера Вайта, але де один з найкращих серіалів світу Breaking Bad і де псевдо-інтелектальна жовтизна сайту Садового?

Якщо ще вище піднятися над юрбою коло церкви, то окрім упослідження святої сповіді, міліції з народом, волонтерського руху та автовців, можна побачити, як за дріботінням локального не помічають масштабу глобального.

Це, наприклад, як вважати, що Янукович та Порошенко – нібито два абсолютно різні етапи в історії України, але не помічати, що це двійко дрібних, але суголосних епізодів одного великого процесу у світі.

За біганиною навколо львівської Ратуші, за локальною відставкою Садового якось не особливо помітиш паростки нового прекрасного світу. Деякі наївні ще говорять про пост-тоталітарні залишки в Україні, хоча на горизонті вже бовваніє нова тоталітарність.

А для усіх учасників сьогоднішнього вознесіння у Ратуші звучить Joey Purp та хіт "Money & Bitches" з його альбому "iiiDrops".

Автор: олександр ковальчук