Зміст статті

24 червня 2016

Дроворубе, зрубай мою тінь

Як активісти борються із варварською вирубкою лісів просто під Львовом.

Від активістів Варіантам стало відомо, що у Винниківському лісництві, зокрема на території, що розташована просто навпроти Львівської Швейцарії, масово вирубують буки.

Саме Винниківське лісництво входить до восьми лісництв держпідприємства «Львівського лісового господарства». Адміністративно воно підпорядковується Пустомитівському району, а також частково Львову.

Втім землі, на яких рубають дерева, належать Винничківській сільській раді, а самі насадження, відповідно, – лісгоспу.

Аби добратися на місця вирубки, не потрібно довго їхати та шукати їх, адже лісники вибрали вигідне місце.

Їдучи по кільцевій дорозі у напрямку Винник, з обох боків милують око густі, пишні пасма лісів. Звичайний львів’янин навряд чи здогадався би, що коїться у них усередині.

Зупиняємось біля Львівської Швейцарії. Взуваємо ґумаки, беремо камери і йдемо у ліс, що прямо навпроти відпочинкового комплексу.

Просто при вході у ліс бачимо знак «Прохід і проїзд заборонені. Валка лісу». Піднімаємось трохи вгору і вже натрапляємо на сліди рубок: пеньки, розкидані довкола деревна тирса та купи гілляччя. 

Ідемо далі вглиб лісу і бачимо, як посеред масиву хаотично або окремими групами виглядають пеньки.

Звісно, є різні види рубок: санітарні, вибіркові, прочищення, проріджування тощо. Втім, прогулявшись протягом перших півгодини, складається враження, що на невеликих територіях хотіли повністю позрубувати дерева, але не встигли.

Натомість на маленькому клаптику землі залишили кілька дерев, довкола яких розкинулись кущі та геть молоді деревця.

Таких «напівлисих» ділянок на території Винниківського лісництва хоч греблю гати. Ба більше, всі вони засмічені, оскільки лісники навіть не прибрали відходи своєї діяльності.

Блукаючи поміж дерев, ми натрапили на галявину, яка не могла не вразити своєю пустотою.

Добрий десяток пеньків та купи з гілками, що розляглись просто одна за одною, – перше, що впадає в око.

Підходимо ближче до останніх. І як виявилось, під цими купами лісники ховають пеньки, щоб їхню остаточну кількість було важко порахувати.

Особливо вражає те, що навіть зрубавши дерева, їхні частини та вже нарізані дрова просто залишили посеред лісу.

«Найприкріше те, що всі ці варварські рубки вважаються законними, – розповідає кандидат сільськогосподарських наук, член-кореспондент Лісівничої академії наук України Віталій Майборода. – Справа в тому, що лісники домовилися з лісовпорядженням, яке написало, що на цій території є рідколісся. Поясню: букове рідколісся утворюється переважно високо в горах у верхній частині ареалу бука. На цих ділянках бук є низькорослий, поганої форми та низької повноти. Таке насадження має лише ґрунтозахисне значення».

Як пояснив Віталій Майборода, згідно з документами, повнота насадження, тобто густота лісу становить 0,2, що відповідає нормам рідколісся.

Такі показники є результатом роботи таксаторів «Львівліспроекту» – спеціально навчених людей, що встановлюють цю густоту насаджень.

Сам Віталій Майборода переконаний: повнота насадження на згаданій території Винниківського лісництва становить мінімум 0,6, що аж ніяк не підпадає під рідколісся.

«Якщо ідеальна густота насадження – одиниця (100%), то тут – як максимум на 40% нижчий показник, тобто 0,6. Насадження з таким показником у жодному випадку не можна не те, що відносити до рідколісся, а навіть кваліфікувати як низькоповнотне і призначати у вирубку. Тим більше, це – лісопаркова зона, де підхід до букових та інших деревостанів зовсім інший, ніж в експлуатаційних лісах. Виняток становить той випадок, коли буки були б заражені трутовиком, чи пройшлась би буря і повалила дерева», – каже Віталій Майборода.

Натомість буки на територіях, які ми досліджували, науковець вважає абсолютно здоровими.

Хворе дерево видно неозброєним оком: першим очевидним признаком є те, що з нього назовні вилазить плодове тіло трутовика.

На нездорові дерева Віталій Майборода все-таки натрапляв, втім, за його словами, їхня кількість є мізерною.

«Таксатори, які дорахувались до таких цифр, працюють у державній фірмі. Ми навіть запрошували їх обійти територію лісу разом із нами. Але вони навідріз відмовились. А знаєте, чому? Та тому, що їхні дані насправді не відповідають дійсності. Лісники просто домовляються з таксаторами, а в результаті всі вони дуже пристойно заробляють на лісі», – каже голова Західноукраїнського правозахисного руху «За правду, за людей» Ярослав Семенюк.

Як стверджує Ярослав Семенюк, масово почали рубали дерева у Винниківському лісництві ще взимку цього року.

«Рубати мають іще до кінця року. І варто наголосити, що це, за твердженням лісівників, законні рубки прямо під Львовом! А що відбувається вглибині Винниківського лісництва? Ще й хитро придумали: вирізають дерева всередині лісу, щоб люди, які їдуть по трасі, нічого не бачили. Бо й справді з боку траси видно гарні, пишні ліси. А зайдеш вглиб – жахнешся», – ділиться Ярослав Семенюк. 

Станом на 1 червня Львівський лісгосп видав шість дозвільних документів, які дають право проводити рубку дерев на землях Винниківського лісництва, що підпорядковуються Винничківській сільраді.

Загальна площа рубок протягом 2016 року становить 27,3 га.

На 21,5 га проводитимуть різного виду рубки, зокрема вибіркову санітарну, лісовідводну санітарну та прочищення деревостану. 

Втім у документах не вказано конкретної рубки на рідколіссі, площею у 5,8 га. Відтак виникає підозра, що з території можуть вирубати геть усі дерева.

Схема дерев’яного бізнесу

Перед вирубкою працівники лісгоспу визначають, які ж саме дерева слід  зрізати.

Відтак існує три категорії, відповідно до яких відносять дерева, що підлягають рубці.

Для цього на стовбури дерев лісники наносять спеціальні позначки, які звичайному пересічному, звісно, не зрозуміти.

Якщо на дереві є одна вертикальна риска – це ділове дерево, тобто те, яке майже у повному обсязі піде на виробництво паркету та меблів.

Якщо ж на дереві є дві риски – воно є напівділовим. Відповідно, частину дерева використають на виробництво меблів та паркету, а іншу – на дрова.

Висота ділової частини стовбура повинна сягати від 2,5 до 4 метрів, і тільки решта повинно піти на дрова.

Три риски на дереві означають, що воно повністю дров’яне. Причому довжина ділової частини такого дерева має бути меншою, ніж 2,5 метри.  

«Тут у лісі є сотні дерев, які позначені під дрова, хоча насправді довжина їхньої ділової частини складає мінімум 5-6 метрів.  Відтак по факту вони є на 100% діловими, тобто тими, з яких виготовлятимуть дороговартісні меблі та паркет», – заявляє обурено Віталій Майборода.

Тож схема досить проста: у лісгоспі вирішують, який тип дерева потрібно зрубати, а потім розставляють на стовбурах невідповідні позначки, аби підзаробити.

Відтак здорові дерева, які абсолютно підходять під виробництво недешевих меблів, відводять у рубку як дрова.

У кращому випадку стовідсотковий діловий бук відведуть як напівділове дерево. Тобто лише половину стовбура продадуть на виготовлення паркету й меблів, а решту ділової деревини в документах вкажуть як дрова, які продадуть втридорога за ціною ділового лісу.

«Яку саме позначку на дерево нанести, вирішує лише працівник лісництва. Звичайно, він може виправдовуватись, що на тих деревах, які вказані як дрова, були якісь нарости чи інші відхилення. В такому випадку нехай би собі росли і далі, адже неправильна форма чи нарости на стовбурі не свідчать про те, що дерево хворе. А як ми переконались, тут здорові та великі дерева списують під дрова, щоби нажитись на різниці між вартістю дров та ділового лісу», – стверджує Віталій Майборода.

Як зауважує науковець, за час, поки він із колегами досліджував дерева, на жодному з буків не було однієї позначки, яка й означає, що дерево справді іде на виробництво меблів чи паркету.

Більше того, коли дерево зрубають, довести, що лісник неправильно визначив його призначення, буде вже неможливо.

Відповідно до лісорубного квитка, виданого 13 січня 2016 року, з території Винниківського лісництва (квартал 61 виділ 10), яку визнали рідколіссям, буде виділено 383 кубометри деревини.

Серед них ділової вказано лише 26 метрів кубічних, все решта – дрова.

«Сьогодні один кубометр кругляка бука хорошої якості коштує близько 4000 гривень, а кубометр дров – всього лише 400 гривень. Тож по паперах лісники заготовляють дрова, а з лісосіки вивозять ділову деревину. І це все вважатиметься законним», – пояснює Віталій Майборода.

Також він додає, що лісники полюють не лише за буками, а й за дубами.

Вартість кубометру кругляка дуба на ринку сьогодні становить мінімум 8000 гривень, а дров – 400 гривень.

А в середньому з великого шестиметрового дуба можна отримати 2-3 кубометри деревини.

«Ми неодноразово натрапляли на здорові дуби такого розміру, а на них було три позначки. Неважко уявити, скільки лісникам залишиться деревини з них. А зароблять вони чимало на тих «дровах», які спишуть по 400 гривень», – констатує Віталій Майборода.

Зрізаючи дерева, лісники не тільки не прибирають за собою купи відходів, а й нищать ті дерева, які ще не встигли вирубати. 

Так ми натрапляли на буки, частина стовбурів яких була з обдертою корою через недбальство лісгосппрацівників. Відтак дерево стає вразливе до шкідників і може швидко загинути.

Механізми впливу на лісових злодіїв

Загальні обсяги вирубувань визначає «Ліспроект», але лише працівники лісгоспу можуть вирішувати, які саме дерева зрізати. До цього процесу неможливо залучити сторонніх до установи фахівців.

Лісові господарства сьогодні стали потужною машиною, працівники якої злагоджено заробляють гроші.

«На думку Львівського лісгоспу я не є експертом, оскільки не працюю в їхній сфері. Хоча хороших фахівців на Львівщині поза лісгоспами є вдосталь. А самотужки боротися із вирубкою лісів дуже нелегко», – веде далі Віталій Майборода.

Проконтролювати стан вирубок у Винниківському лісництві й на Львівщині зокрема може лісова інспекція. Втім як тільки Арсеній Яценюк посів крісло прем’єра, їй відразу заборонили їздити з плановими перевірками щопівроку.

Сьогодні така перевірка можлива, але лише за наявності скарги в екологічну інспекцію Львівської області.

Вона, в свою чергу, подає запит у Київ, і лише після погодження лісова інспекція приїжджає на місце. 

«Ми таку скаргу вже надіслали, тепер треба чекати десять днів. Хоча я впевнений, що перевірка, якщо вона й відбудеться, то мінімум за днів двадцять, не раніше. А за цей час можна знищити увесь масив лісу», – каже Віталій Майборода.

За його словами, зазвичай перевірка відведених під рубку насаджень завершується таблицею ділення.

«Яку установу до неї не залучали б, чи той ж "Львівлісозахист", який буцімто незалежний, чи будь-які працівники інших лісгоспів, все одно всі вони підпорядковуються Агентству лісових ресурсів України. І всі вони – один клан, ніхто не піде проти свого», – із сумом підсумовує Віталій Майборода.

Та незважаючи на це Віталій Майборода сподівається, що інспекція все-таки об’єктивно проведе перевірку, а лісники не встигнуть замести сліди злочину до її приїзду.

Згідно із законодавством, органи місцевого самоврядування, на землях яких проводять вирубку лісів, можуть її заборонити.

Тож Винничківська сільська рада має право зупинити рубку лісів на землях, які безпосередньо знаходяться у її власності.

У коментарі Варіантам голова Винничківської сільради Любомир Лещишин підтвердив, що територія лісництва, на якій проводять рубку, справді належить владі села. Відтак він також виступив за те, аби припинити лісове варварство. 

«Я обома руками за те, щоби зупинити вирізання лісу на наших землях. Буквально на днях дізнався про цю проблему і точно не залишусь осторонь. Зроблю від себе все можливе, але спочатку мушу проконсультуватись із юристами, як це правильно зробити», – заявив Любомир Лещишин.

Автор: Наталя Антонишин