Зміст статті

12 серпня 2016

НАБУ і Таємна кімната

У Львові воплотився привид антикорупційної реформи.

Відкриття першого регіонального представництва НАБУ включало в себе явні речі і таємні.

Про це Варіантам було зрозуміло, ще за кілька днів, коли їх запросили на спеціальне соціологічне дослідження для обраних. Тобто, для журналістів. Пул місцевих ЗМІ обирали за наявністю публікацій, що стосуються НАБУ.  І вже під час самого дослідження борзописці праведно дивувались з того, що акредитація на відкриття представництва НАБУ дещо перевантажена акредитаційними перепонами: на захід наполегливо просили прийти з паспортом. 

Саме ж відкриття почалось перевіркою журналістських  посвідчень та паспортів…керівником львівського представництва НАБУ Тарасом Лопушанським – це неабияк здивувало львівську медійну братію, що на імпрезу прийшла великою ватагою: від репортера до редактора. 

Декого з активних львів’ян у соцмережах не так давно флешмобило від ідеї просунути шляхом онлайн-голосування помічницю Володі Парасюка Наталію Шелестак, але керівниці Варти700 забракло зовсім трохи до почесної посади. Сьогодні ж єдиним активістом, що завдяки журналістському посвідченню потрапив на відкриття львівського офісу НАБУ, є Олег Радик.  Ще двоє невідомих персонажів привертають увагу англійським балаком. Це – представники Європейської консультативної місії  в Україні.

Прес-конференцію проводили тісній кімнаті на п’ятому поверсі Львівського представництва НБУ. Від чого антикорупційний прокурор Назар Холодницький попустив краватку, а Тарас Лопушанський попивав "Моршинську".  Пульт кондиціонера хтось, наче натякаючи на духоту, поклав на старовинний п'єц.

Медійники, між тим згадали про те, що НАБУ це чи не найближчий до активістів антикорупційний орган, що у своїй структурі має громадську раду. Тим паче, Тарас Лопушанський, наголошував, що теруправління НАБУ збирається співпрацювати з громадськістю та ЗМІ. Тому, щоб ближче познайомитись з громадським активом, за тиждень львівський офіс НАБУ планує провести окремий круглий стіл.

Спікери говоритья про різні речі: Ситник – про досягнення НАБУ, Лопушанський – про львівьске представництво. Та варто виділити ону важливу репліку Ситника.

У міміці Ситника фотокори зауважують одну незручну деталь – він постійно дивиться вниз, тобто в стіл. Його очі винувато читають текст на картках або розглядають мікрофони, ручку або руки Назара Холодницького. Тому щоб зловити погляд Ситника, доводиться робити декілька спроб.

Репліки Лопушанського стосуються, здебільшого, кадрової політики Антикорупційного бюро в Західному регіоні: він заявляє що один детектив уже є в штаті львівського НАБУ. 

Між іншим Лопушанський згадує про таємну приймальню,у якій інформатори в безпеці зможуть "стукати" на хабарників. По закінченню прес-конфереції всі спускаються з п’ятого поверху НБУ на двір – оглядати офіс НАБУ.

Це скидається на екскурсію, де за гіда Тарас Лопушанський. І поки екскурсія медійників очікує  на перерізання стрічки, вулицею Коперника їм назустріч йде звичайна екскурсія. Тим часом Радик знаходить спільну мову з представником Європейської консультативної місії. Зрештою, Артем Ситник береться різати жовту стрічку, а Олег Огородник, наче тамада, радить як йому краще стати, щоб усім усіх було добре видно.

Всі радісно завалюють до світлої кімнати, де на одній з шаф ще є залишки австрійського шарму, а на вікнах вантажний вітраж "Верховина". Та уся магія нового офісу вниз – у підвалі, до якого ведуть вузенькі металеві гвинтові сходи. Саме тут і є ота таємна кімната: і Тарас Лопушанський, наче Гаррі Поттер, відчиняє її для всіх. 

А Радик відчиняє… туалет, в якому фоткає інтер’єр кімнатки для свого фейсбука. На радощах репортерки селфляться з Лопушанським, як рік тому з новою поліцією. 

Незважаючи крихту оптимізму, що жевріє у громадських активістів та журналістів щодо діяльності новоствореного органу, він ще не може похвалитися реальним результатом – засудженими за хабарництво чиновниками. Тим паче, що не всі до кінця розуміють розмежування компетенцій між НАБУ та Прокуратурою (яка нещодавно влаштувала обшуки у офісі борців з корупцією). Не дивно, що на сьогоднішньому відкритті роздали спеціальні листівки, у яких пояснено хто підслідний Антикорупційному бюро та які інституції разом з НАБУ ведуть антикорупційну боротьбу, розмежовуючи компетенцію. Між тим, існують правові колізії та прогалини, які дозволяють спійманим на гарячому хабарникам тікати за кордон (депутат Онищенко), користуватись статусом судді (Чаус з банкою грошей), що веде до безкарності. Тому якими б оптимістами не були детективи НАБУ, часто їх робота залежатиме від політичної волі центральних органів влади ламати схеми, ловити злочинців та запобігати корупціогенним ризикам. 

Автор: Юрій Семашко