Червоний слід борщівника

За сприяння Freedom House та Міністерства закордонних справ Норвегії в рамках проекту "Дрон-погляд на зони екологічного лиха Львівщини".

Варіанти поїхали у Турківський район (один із найчистіших районів Львівської області), аби на власні очі побачити масштаби розповсюдження небезпечного бур'яну.

Сьома ранку. Озброївшись технікою та одягом, яким можна приховати відкриті ділянки тіла, приїжджаємо на автовокзал. Маршрутка Львів-Турка радо чекає на нові жертви, які на три години потраплять у полон задухи, тисняви та пісенної творчості Ірини Федишин.

"Турківщину вважають умовно чистим районом, – розпочинає дослідниця борщівника Сосновського, магістрантка географічного факультету ЛНУ ім. І. Франка Регіна Штойко. – Тут немає жодних підприємств, тож повітря і вода в цьому районі є дуже чистими. Відтак Турківський, а також Сколівський райони є найменш забрудненими в області".

Втім у цьому екологічно чистому районі з'явилась чимала ложка дьогтю. Турківщина стала лідером за площею розростання борщівника Сосновського – отруйної рослини, що сягає до 3 метрів заввишки, і може бути небезпечною не лише для здоров'я людини, а й для родючих ґрунтів.

"Прозорий водянистий сік борщівника багатий на фотоактивні сполуки, які під дією сонячних променів стають токсичними. І навіть одноразове торкання до бур'яна призводить до опіків 1-3 ступенів", – пояснює Регіна Штойко.

Більше того, землі, на яких росте борщівник, стають непридатними для сільськогосподарського використання, оскільки бур'ян пригнічує ріст будь-якої рослинності. І аби знову могти послуговуватись ділянкою, потрібно інтенсивно боротись із ним, регулярно скошуючи та викорчовуючи.

"Насіння борщівника може зберігатись у землі протягом 10 років. Уявіть тільки, який це величезний банк насіння! І з ним ніхто не бореться, відповідно, щороку рослина розростається на все більші площі", – обурено веде далі Регіна.

За її словами, борщівник Сосновського – холодостійка культура. Вона витримує температуру до -40°C. А одна рослина може жити до семи років, даючи щороку до 8000 насінин, які легко розвіюються вітром.

Тому якщо не боротись зі шкідником, то він досить швидко пошириться на родючі ґрунти й унеможливить вирощування будь-якої продукції на них. Не кажучи вже про небезпеку здоров'ю людини.

"Із борщівником ніхто не бореться комплексно. А поодиноких скошувань абсолютно недостатньо. Це така рослина, яку надзвичайно важко викорчувати з ґрунту. Аби її позбутись, потрібно щосезону її скошувати та викопувати. При чому це треба робити кілька років поспіль. Хоча і це не дає жодних гарантій. У Польщі, до прикладу, з борщівником Сосновського борються вже, мабуть, років десять. І поки разючих результатів не досягнули", – зі сумом зауважує Регіна Штойко.

Окрім неправильної боротьби, на стрімке поширення борщівника вплинув і сам занедбаний стан сільського господарства на Турківщині. Значна частина земель перебуває без нагляду або у запущеному стані.

"На Львівщині є достатньо багато закинутих і недоглянутих земель, які є одним із улюблених місць для поширення борщівника. Також він стрімко розростається біля берегів річок та вздовж доріг, адже насіння дуже добре розповсюджує транспорт", – каже директор департаменту екології та природних ресурсів Львівської облдержадміністрації Руслан Гречаник.

Розповсюджена рослина і на приватних занедбаних городах, садах та полях, адже мешканці дуже часто не знають, яку небезпеку несе борщівник Сосновського. Відтак і не знищують його.

Згідно з даними департаменту екології та природних ресурсів Львівської облдержадміністрації, станом на 1 серпня 2016 року в області борщівник Сосновського розрісся на площі понад 1055 га.

Найбільші осередки рослин зафіксували у Турківському районі – 218,8 га земель, у Старосамбірському – 115,8 га, а також у Дрогобицькому районах – 115,6 га.

Найменш поширений борщівник на території Буського району – площа хащів бур'яну тут складає лише 0,65 га. Слідом за ним – Городоччина (1,8 га) та Перемишлянщина (7,75 га).

За інформацією Турківської райдержадміністрації, найбільша кількість борщівника Сосновського зосереджена на землях Явірської сільради – майже 91 га, друге місце посідає Мохнатська сільрада – 26 га, а трійку "лідерів" замикає Нижньовисоцька сільрада зі 20,1 га.

Найменша кількість борщівника росте на території Сянківської сільської ради – лише 0,001 га.

На рівнинних територіях району популяції борщівника Сосновського переважають на землях сільськогосподарського призначення. Вони повністю заростають рослинами, оскільки тут немає жодних перешкод для їхнього розповсюдження. 

Також поширена ця рослина й у гірських частинах Турківщини – уздовж русел річок (майже 55 га), автодоріг (30,7 га) і лісосмуг (17 га).

"Надзвичайно багато рослин росте на заплавних землях Явірського водосховища. Це є дуже небезпечно, оскільки річка може швидко рознести насіння вниз за течією. І тоді території, зайняті борщівником, збільшаться в рази. Також бур'ян полюбляє річково-долинні коридори Турківського району, особливо річки Дністер та Стрий", – веде далі Регіна Штойко.

Як зауважує дослідниця, моніторинг розростання площ борщівника ведуть далеко не всі органи місцевого самоврядування на Турківщині. Більше того, навіть якщо такі дані і є, то вони перебувають не у відкритому доступі.

"Матеріали у Турківській райдержадміністрації отримати дуже непросто. А найцікавішим є те, що навіть ті офіційні дані, які все-таки вдається дістати, не є точними. Одного разу я запитала, як саме проводили заміри земельних площ, то мені відповіли: "Та прикинули на око і все", – обурюється Регіна. – Отак прикинули ще минулого року та й все. Дотепер нових даних я не бачила, про реальні масштаби поширення борщівника сьогодні можна тільки здогадуватись".

Справді, на офіційному сайті Турківської райдержадміністрації можна знайти лише 4 офіційні документи  2013-2015 років.

І в жодному з них немає вичерпної інформації про поширення борщівника Сосновського чи про боротьбу з ним. 

Варіантам самотужки вдалось обчислили площу розростання борщівника Сосновського на Жовківщині завдяки координатам, які може фіксувати дрон на фотографіях, та сервісу Google maps.

Нещодавно ми їздили знімати борщівник у цьому районі, проте масштаби його поширення виявились замалими для відеофіксації. 

Втім завдяки технічним засобам ми підрахували, що ділянка з бур'яном, розташована поблизу станції Нестерів Львівський, займає 0,29 га.

А згідно з даними облдержадміністрації, хащі борщівника охопили район на території розміром 21 га.

Згідно із законодавством, за ігнорування боротьби з бур'янами, у тому числі й зі борщівником Сосновського, передбачена адміністративна відповідальність: землевласники й користувачі сплачують штраф розміром від 50 до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Та зважаючи на те, що борщівник Сосновського не належить до карантинної групи рослин, змусити землевласника чи землекористувача сплати штраф дуже проблематично. 

Більше того, відповідно до Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" та Земельного Кодексу України, знищення борщівника Соснов­ського є компетенцією міського, селищних та сільських голів.

І саме вони повинні вимагати, щоби власники земельних ділянок, на яких розростається отруйна рослина, знищували її. 

Проте і тут є великий нюанс: переважна більшість заражених борщівником земель у Турківському районі належать самим органам місцевого самоврядування, а не перебувають у користуванні жителів. 

Як розповів директор департаменту екології та природних ресурсів Львівської облдержадміністрації Руслан Гречаник, контроль у сфері земельних відносин проводить Державна сільськогосподарська інспекція Львівщини.

Але вона зараз перебуває на стадії реорганізації.

"Наскільки я знаю, на всю область в інспекції залишили 14 працівників. І крім борщівника у них є ще багато інших обов’язків. Їм зараз дуже бракує людей, але якось намагаються працювати. Хоча згодом свої функції інспекція передасть якомусь іншому органові, який визначить Кабмін", – пояснив Руслан Гречаник.

Відтак відповідь на питання, чому місцева влада та землекористувачі не відповідають за бездіяльність із борщівником Сосновського, залишається очевидною.

Хоча Руслан Гречаник зауважує, що сьогодні на Львівщині все-таки існують приклади боротьби з цим шкідником, що вже дали хороші результати.

"У Жидачівському та Дрогобицькому районах землекористувачі та землевласники винищували борщівник Сосновського за допомогою хімікатів, але згодом обрали іншу стратегію. Вони добре переорали землю і засіяли її або злаковими, або бобовими культурами. І останні не дають борщівнику знову проростати", – ділиться Руслан Гречаник.

У питанні боротьби із борщівником Сосновського на Львівщині є ще один дуже вагомий аспект. На проведення будь-яких робіт органам місцевого самоврядування потрібні гроші. А їх, як завжди, немає або не вистачає.

Справа в тому, що Львівська облдержадміністрація не має законних підстав, щоби виділяти гроші сільрадам на винищення шкідника.

"Збільшення земельних площ, засіяних борщівником Сосновського, справді є проблемою. І з ним потрібно обов’язково боротись, але у нас на заваді стоять законодавчі колізії, – розводить руками Руслан Гречаник. – Ми зверталися і до Міністерства аграрної політики, до фітосанітарної служби, і нам пояснили, що дана рослина не занесена до переліку карантинних видів в Україні, і її сьогодні вважають кормовою. Тобто законних підстав фінансувати заходи з боротьби із борщівником Сосновського ми не маємо".

Львівська облдержадміністрація фінансує природоохоронні заходи, опираючись на постанову Кабміну №1147, в якій не вказано, що в ці заходи входить боротьба з інвазійними видами, до яких і належить борщівник Сосновського.

Відтак органи місцевого самоврядування вирішують проблему розростання площ борщівника настільки, наскільки їм дозволяє власний бюджет. Та як зауважує Руслан Гречаник, порівнюючи з минулим роком, цьогоріч на Львівщині обсяг розростання шкідника зменшився на 30%.

"Цього року на увесь агропромисловий комплекс Турківського району виділили близько 120 тисяч гривень. І як мені пояснили в райадміністрації, навіть всієї цієї суми недостатньо для комплексної боротьби з борщівником. Тож проводити масштабні роботи зі знищення рослин, як я розумію, ніхто не буде, адже ці 120 тисяч треба ще розприділити й на інші потреби", – продовжує Регіна Штойко.

Про те, що винищувати борщівник потрібно у конкретні періоди його дозрівання, говорить і Руслан Гречаник.

Причому на це слід витратити чимало часу та зусиль – косити рослину потрібно по кілька разів на сезон.

"У борщівника дуже сильна коренева і, навіть скосивши його, він здатен відновлюватись. Ми навіть бачили такі випадки, коли рослина виростала за тиждень знову на 70 см. Скошувати борщівник потрібно дуже багато разів, причому у період його вегетаційного розвитку – коли рослина тільки починає цвісти, але насіння ще не дозріло. Це ключовий момент, коли боротьба з рослиною є ефективною, адже тоді вона не відновлює знову свій ріст", – пояснює Руслан Гречаник.

"При останньому суцвіття рослин зрізають, запаковують їх у пакети і лише тоді спалюють. Це потрібно потрібно для того, аби уникнути розвіювання насіння. Але цей метод є небезпечним для гірських регіонів. Як тут почнеш спалювати борщівник, коли довкола суцільні ліси?", – дивується Регіна Штойко.

Спалювання борщівника є найбільш ефективним, проте у Турківському районі його застосовувати також не можна.

"Справа в тому, що на Турківщині підземні води розташовані неглибоко, також тут є безліч річок та прилеглих до них гірських схилів. І всі хімікати, якими потрібно кропити рослини, будуть розповсюджуватись у річки та підземні води, забруднюючи їх. – Додає Регіна Штойко. – Хімічний спосіб можна застосовувати, коли борщівник росте на рівнині і поблизу немає наземних та підземних вод".

Та якщо на спалювання борщівника органам місцевого самоврядування великих коштів не потрібно, то закупити гербіциди, що є недешевими, бюджет не дозволяє.

"Боротися з борщівником Сосновського на Львівщині потрібно. До цього навіть можна залучити комунальні підприємства, які могли би кілька разів покосити його за вегетаційний період. І власне для скошування не потрібно великих грошей, органи місцевого самоврядування цілком можуть із цим упоратись", – зауважує Руслан Гречаник.

Польща, Чехія та країни Прибалтики вже близько 15 років намагаються позбутися борщівника Сосновського.

Увесь цей час там проводять комплексні заходи з боротьби зі шкідником, на які, звісно ж, виділяють кругленькі суми. 

Натомість на Львівщині площі земель, які захоплює шкідник, невпинно збільшуються. І винищенням його, здається, ніхто не переймається.

Місцева влада, на плечі якої й падає цей обов’язок, справитися з борщівником не може, адже просто не має зайвих коштів.

Проте навіть найдешевшим способом рятувати родючі землі теж не спішить, адже притягнути до відповідальності органи місцевого самоврядування чи самих землевласників досить складно через проґалини у законодавстві.

Тож поки влада вирішує, хто ж на ділі повинен боротися з борщівником Сосновського, а також шукати на цю справу хоч якісь кошти, Львівщина поступово тоне у тенетах зеленого шкідника.