Утопія східницьких джерел

Інфраструктурні проблеми Східниці зараз не такі болючі, як ситуація, що склалась з джерелами води – головним багатством села. Тут уже багато років тягнеться нерозбериха з правом власності на них. Як це часто буває в Україні, через політичні та економічні причини, цей природний ресурс нелегко використовувати сповна.

Село Східниця – наймолодший "водний" курорт Львівщини. На початку 1976 року після досліджень першовідкривача Східницького родовища мінеральних вод Омеляна Стоцького, Східниці дали статус всесоюзного курорту. Тоді ж почався відлік нової історії селища, якому більше п'ятисот років.

Популярність курорту відчувається, ще в дорозі до Східниці – більшість прямих автобусів зі Львова вирушають заповненими, тому квитки на них слід купляти зазделегідь. Той, хто не встиг, доїжджає у Східницю з пересадками у Бориславі, Трускавці.

Відчутно, що селищу бракує залізничного сполучення, однак для побудови залізниці в село, необхідно пробивати тунель з боку Борислава.

Ми зустрілись з колишнім головою Східницької селищної ради. Сама будівля сільради дещо нетипова, як для львівського села: охайна триповерхова споруда, з годинниками та банкоматом і бюстом Кобзаря у дворі.

Богдан Дмитришин її очолював дві каденції.

Тоді, на початку двотисячних років, місцеве населення Східниці все ще вагалось щодо потенціалу селища, як курорту, адже звикло до сільського господарства (тут було близько семисот голів худоби і зо два десятки конів), відтак не всі бачили себе власниками та менеджерами вілл, пансіонатів, та інших об'єктів рекреації.

Зараз їх тут багато: про це свідчить реклама на великих і маленьких вулицях, на огорожах садиб.

Тепер дійшло до того, що навіть міст через річку Східничанку продавці вовняних виробів зробили "вітриною", а на її берагах встановлено дерев'яні платформи, що слугують торговою площею під павільйони.

Між іншим, річка також потребує значних капіталовкладень, бо Східниця все ще не каналізована.

Простуючи до джерела №1 Богдан Мирославович нам розповів, що у кінці серпня знижується відвідуваність. Однак вранці на джерелах все рівно вишиковуються черги внаслідок досі не вирішеного питання власності джерел.

Нещодавно була зустріч представників обласної, місцевої влади, представників пансіонатів, за результатами якої було задекларовано згоду усіх сторін на передачу джерел у комунальну власність сільраді, а саме КП "Східницькі джерела".

Документи для цього вже готові, є дозвіл на спецводокористування, погодження Міністерства екології та природніх ресурсів, Державної екологічної інспекції, Львівська ОДА все ще вивчає питання. Однак рішення застрягло у Львівській обласній раді.

Саме в ній має розглянутись питання надання дозволу КП "Східницькі джерела" на володіння водами Східниці. Його мусить розглянути і винести на сесію профільна комісія з питань екології, природних ресурсів та рекреації.

Паралельно над питанням працює спеціальна робоча група при ЛОДА, куди входять Бориславський міський голова Ігор Яворський, начальник відділу архітектури та містобудування Бориславської міської ради Тарас Баумккетнер, теперішній сільський голова Іван Піляк, директор департаменту екології та природних ресурсів Львівської ОДА Руслан Гречаник, головує у ній в.о. директора департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської
ОДА Оксана Ткачук, секретар – головний спеціаліст відділу містобудівної політики департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА Людмила Озминська.

Розпорядженням Олега Синютки ця робоча група напрацьовує пропозиції соціально-економічного, інвестиційного та рекреаційного розвитку Східниці.

Богдан Дмитришин розповів, що засідання робочої групи відбувалось вже чотири рази, однак питання власності джерел досі невирішене.

Підходимо до джерела №1-С. На ньому в обідню пору небагато людей. Однак невеличка черга виникає саме через слабкий напір води. До того ж інформаційна табличка гласить, що варто себе обмежувати у кількості води до 1,5 літра.

Вирішуємо провести експеримент: засікаємо час, за який набереться літр води. Маленький струмінь води наповнює пляшку трохи більше, ніж три хвилини!

Власне, слабкий напір також пов'язаний з рішенням по КП "Східницькі джерела", адже у компетенції підприємства передбачено обслуговування джерел, їх чистка. Джерело №1-С нечищене вже близько 15 років.

Також за комунальним підприємством буде закріплено функцію визначення дебету (ресурсу) кількості
води. Як варіант оптимізації джерела, Богдан Дмитришин пропонує збільшення кількості краників на джерелах № 1-С, 2-С, 18.

Особливістю вод є її моментальне споживання на місці, біля джерела. Хімічний склад води джерел різний, це видно неозброєним оком. Цілющі властивості вода зберігає максимум дві години.

Після цього у воді "Залізиста" з джерела №3, випадає в осад залізо і суттєво змінює її забарвлення. Знаючи це, відпочивальники п'ють воду, переважно, біля джерел. І тому вранці їх тут скупчується дуже багато.

Сусіднє джерело № 3 значно повноводніше, але й курортників тут менше. Тому вирушаємо до ще одного популярного джерела №18. Там також проводимо наш експеримент – набираємо літр води на час. І тут цей процес займає... лише 50 секунд!

Поки ми набирали воду, позаду вишикувалась черга, у ній достатньо багато, як на карпатське село, російськомовних людей.

Як розповіли нам місцеві жителі, автохтонів тут зараз небагато, і багато хто з них є близькими та далекими родичами.

Однак місцевий колорит все ж присутній – до п'ятсот першої річниці села на одній з центральних вулиць встановлено пам'ятник курортнику: чоловік у плащі-дощовику з каптуром, на плечах – рюкзак, в руці – п'ятилітрова пляшка для "Нафтусі".

Східничани розповіли, що такий чудернацький вигляд Курортник має як нагадування про хвилю незрозумілих суїцидів, що мали місце в Східниці та сусідніх селах багато років назад і духами, яких пов'язують з таким сумним явищем.

Самогубства припинились після того, як довкола села встановили та освятили хрести, а саме село священик окропив з гелікоптера.

На основі цього факту Галина Пагутяк, написала містичну повість "Пан у чорному костюмі з блискучими ґудзиками". Письменниця знається на місцевому фольклорі, так як народилась у селі Залокоть, що неподалік Східниці.

Відчутно, що заради створення хорошого враження про селище, на головних вулицях тут доволі чисто, дороги в нормальному стані, і навіть є безкоштовні біотуалети. Така деталь доволі незвична, але практична, адже мінеральна вода має сечогінний ефект.

Та повернімось до джерел. Статут КП "Східницькі джерела" розроблявся ще у шістдесятих роках.

Ми зустрілись з його співавтором, Олегом Йосиповичем Дорошем. Зараз він є головою ГО "Агенція розвитку курорту Східниця". Пан Олег нам розповів, що представниками влади та держструктур, які відповідають за екологію, в Східниці провели інвентаризацію джерел, яка, на його думку була проведена недостатньо якісно.

Власне інвентаризація, стала чи не єдиним результатом діяльності вищезгаданої робочої групи при ЛОДА.

Східницькі активісти свого часу звертались до комісії екології облради, аби та подала на сесію пропозицію про надання КП "Східницькі джерела" ліцензію на діяльність з подальшим її погодженням "Надрами України".

Це питання також не вирішується. На найближчому засіданні робочої групи у вересні активісти планують нагадати чиновникам про нього.

Хоча Олег Дорош припускає, що вирішення питання власності гальмується і на місцевому рівні, а саме селищною радою.

Теперішній сільський голова, Іван Піляк, свого часу не визнавав "Східницькі джерела", блокував діяльність підприємства. Та у грудні минулого року, під тиском громадських активістів, змінив своє ставлення до багатостраждального комунального підприємства, і у січні власним рішення навіть змінив його голову.

Однак щодо цього факту триває судовий процес.

23 березня Олег Дорош ініціював рішення сільради визнати "Сіхдницькі джерела" єдиним надракористувачем Східницького родовища мінеральних вод, що стало б законною підставою отримати ліцензію та вести відповідну діяльність на джерелах. Депутати сільради підтримали таку пропозицію.

Однак пізніше за незрозумілих обставин рішення було заблоковане, а його текст досі ніде не оприлюднений.

Однак, робоча група при ЛОДА підтримує проголосовану депутатами ідею.

Олег Дорош оптимістично резюмує, що концепція розвитку родовища, яку пропрацювали місцеві активісти протягом шести років, була прийнята і взята за основу для виконання облдержадміністрацією.

Наразі ж, всі сторони чекають початку нового політичного сезону, коли вп'яте збереться робоча група, коли депутати облради вернуться з канікул і може все-таки зроблять черговий крок для розвитку перспективного курорту...