Здобутки та промахи однієї з найперспективніших об’єднаних громад Львівщини.
Варіанти побували у Жидачівському районі, де й дізнались, як живеться Гніздичівській об'єднаній територіальній громаді майже рік після виборів.
Гніздичівська об'єднана громада розташована у Жидачівському районі, неподалік від Стрия. До її складу входять шість населених пунктів: села Руда, Лівчиці, Ганівці, Покрівці, Королівка та центр громади – смт. Гніздичів.
Вибори тут відбулись у жовтні 2015 року. Згідно з законодавством, ініціатором об’єднання може бути сільський голова, депутатський корпус або ж ініціативна група. І саме місцева молодь виступила за створення об’єднаної громади.
"Я був головою селищної ради Гніздичева, а після виборів громада довірила мені керувати справами новоствореного об'єднання. Тож я тих ініціативних юнаків взяв у свою команду і жодного разу не пошкодував. Нам, старшому поколінню, потрібно звільняти місце для молоді, адже в неї зовсім інші думки, пріоритети та підхід до будь-якої справи", – розповідає голова Гніздичівської об'єднаної громади Іван Оліяр.
За статистикою, у Гніздичівській громаді проживає 6432 людини, серед них понад 700 – діти.
Відтак саме заради них мешканці вирішили об'єднатися в одну громаду, аби створити сприятливі умови для життя найменших, забезпечити їм розвиток, дозвілля та гідну освіту.
"Діти – наше майбутнє. І якщо немає для них відповідних умов, то вони згодом виїжджають, а саме село втрачає будь-яку перспективу. Тож об'єднання стало для всіх сіл порятунком, оскільки сільради раніше навіть не могли виплачувати зарплату своїм працівникам, не говорячи вже про якийсь розвиток населених пунктів. У нас, місцевих жителів, не було жодних протиріч, ми всі знали, чого саме хочемо. І на зборах всі одноголосно проголосували за об'єднання", – зазначає заступниця селищного голови Гніздичівської об’єднаної громади із гуманітарних питань Ольга Баран.
Об’єднані громади: фінансовий аспект
Після об'єднання дохід Гніздичівської громади збільшився більше, ніж у 10 разів.
Якщо раніше бюджет самої Гніздичівської селищної ради складав близько 1,2 мільйона гривень, а інших п'яти рад – 150-180 тисяч гривень, то тепер спільний бюджет громади сягає близько 20 мільйонів гривень.
Така сума для кожного зі шести населених пунктів раніше була мрією, що сьогодні стала реальністю.
За ці гроші у Гніздичівській громаді вже відремонтували дороги, поміняли вікна та встановили нові котли у місцевих школах. На черзі – облаштування вуличного освітлення.
Бюджет будь-якої об'єднаної територіальної громади складається з податкових надходжень та цільових субвенцій (на освіту, медицину тощо) із державного бюджету. Проте громади можуть і самотужки залучати додаткові кошти, беручи участь в обласному конкурсі мікропроектів чи Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР).
Як зауважує активіст громадської організації "Центр місцевого розвитку" Степан Рудницький, об'єднані громади, долучаючись до таких конкурсів, майже беззаперечно отримують шанс на реалізацію власних проектів.
"Як правило, переможці конкурсу ДФРР чи обласного конкурсу мікропроектів мають забезпечити ще співфінансування. У ДФРР – це 10% від вартості проекту, в обласному конкурсі – переважно 50% на 50%. Відповідно, самодостатні об’єднані громади тут у виграші, адже вони розпоряджаються більшими коштами, аніж просто сільська чи селищна ради. Тож вони спокійно можуть виділити кошти співфінансування своїх проектів", – каже Степан Рудницький.
За словами Рудницького, цьогоріч на конкурс ДФРР зі Львівщини надійшло близько 260 проектів, натомість відібрали лише 70.
Однак навіть якщо об'єднана громада не виграє в конкурсі, вона все одно отримує фінансову підтримку з боку держави – субвенцію на соціально-економічний розвиток.
"У ДФРР цього року на Львівську область виділили 222 мільйони гривень, а субвенцію на соціально-економічний розвиток – ще близько 90 мільйонів гривень. Тобто якщо громада напрацьовує відповідну документацію щодо конкретного об'єкту, але не виграє в конкурсі ДФРР, то шанс на його реалізацію все одно є досить високим, оскільки вона отримує субвенцію на соціально-економічний розвиток", – пояснює Степан Рудницький.
Конкурси Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР) також називають конкурсом об’єктів-мільйонників, адже громади можуть подавати тільки ті проекти, фінансування яких потребує чималих коштів – від одного до чотирьох-п’яти мільйонів гривень. Для менш вартісних проектів існує обласний конкурс мікропроектів. Цьогоріч Львівська облрада заявки приймала на проекти, вартість яких становить від 200 до 300 тисяч гривень.
"Зараз ми розпочинаємо проект із вуличного освітлення у селах громади. Вартість всіх робіт становить 400 тисяч гривень. І якби ми не об'єднались, то жодному із сіл не вдалось би самотужки освітлити вулиці. Для нас це є великим досягненням", – зауважує Іван Оліяр.
Окремо для об’єднаних громад держава виділяє також субвенцію на розвиток інфраструктури. Її розмір залежить і від розміру самих об'єднань.
Гніздичівська громада отримала трохи більше, ніж 2 мільйони гривень. А загалом цього року на розвиток інфраструктури громад Львівщини спрямували з держбюджету близько 54 мільйони гривень.
"Цю субвенцію нам виділили на сільське населення та на саму територію громади. А саме смт. Гніздичів, у якому проживає 4200 людей, виключили з розподілу, оскільки кваліфікували його як місто. У місті нібито не потрібно розвивати інфраструктуру. – розводить руками Іван Оліяр. – Гадаю, такий підхід є неправильним, бо в самому тільки Гніздичеві є 34 км вулиць. Із них максимум 12 км є асфальтовані, всі решта просто засипані гравієм. І їх нам також потрібно ще якось полагодити".
Втім коштом субвенції на розвиток інфраструктури у Гніздичівській громаді вдалось зробити чимало: відремонтувати дороги в селах на 320 тисяч гривень й завершити проекти із енергозбереження у місцевих школах, вартість яких – майже 1,5 мільйона гривень.
Також у планах – придбати для новоствореного комунального підприємства косилку, причіп та трактор із відвалом, аби взимку відгортати сніг.
"Завдяки об'єднанню в одну громаду ми змогли отримувати більше коштів і, відповідно, вкладати їх в інфраструктуру, освіту, медицину. Якщо раніше директори шкіл змушені були самі шукати спонсорів, аби поміняти підлогу чи вікна у школі, то тепер ми навіть підганяємо їх, аби вони вчасно використали кошти", – веде далі Ольга Баран.
За її словами, тепер місцеві жителі усвідомили, що можуть впливати на прийняття управлінських рішень, беручи безпосередньо участь в обговореннях стосовно розподілу бюджетних коштів.
"Акумульовані кошти ми самі вирішуємо, куди спрямувати. Колись у районі, у Львові чи в Києві вирішували, скільки коштів і на яку галузь виділяти. А зараз усе навпаки: отриманими коштами розпоряджаємось ми самі. Ми проводимо обговорення у громаді, де люди самі визначають, що в першу чергу треба зробити: чи то поміняти вікна в школі, чи то освітлити вулицю", – пояснює Ольга Баран.
Як наголошує Іван Оліяр, сьогодні Гніздичівська об’єднана громада перевиконує бюджет на 125%, тобто на 900 тисяч гривень.
"Проблем із коштами у нас немає: ми вчасно виплачуємо зарплати, сплачуємо за енергоносії. Так само як і немає скарг на те, що в громаді нерівномірно розприділяють кошти. Побутує ж така думка зараз, що центри громад всі гроші акумулюють в себе, а іншим селам нічого не дістається. У нас такого нема. Із субвенції на розвиток інфраструктури в центрі громади ми використали 320 тисяч гривень. А понад 1,5 мільйона віддали на потреби інших сіл", – додає Іван Оліяр.
О. Баран: "Хоч держава виділяє субвенцію на освіту, дуже багато в цю сферу ми вкладаємо самі. Цього року ми спрямували понад 1,5 мільйона гривень на розвиток освіти. Нам вдалось поміняти у школах і садочках вікна та двері, перекрити дах, замінити котли. Раніше ми навіть мріяти про таке не могли".
Сьогодні Гніздичівська громада має ще два об’єкти, якими особливо пишається – перша в історії музична і загальноосвітня школи, остання наразі перебуває на завершальній стадії будівництва.
"Ми поставили собі завдання – забрати дітей з вулиці, залучити їх до позашкільної освіти та дати можливість їм розвиватись. І головним нашим досягненням є відкриття у Гніздичеві першої музичної школи, для якої виділили окреме приміщення. Тож тепер нашим діткам не потрібно їхати до райцентру, щоби здобувати музичну освіту", – хвалиться Ольга Баран.
Як зазначила директорка гніздичівської музичної школи Оксана Драган, заклад розрахований на 71 дитину, втім охочих виявилось майже 100.
Тут дітей навчають гри на скрипці, фортепіано, віолончелі, гітарі, трубі, баяні та на акордеоні.
Загалом на території Гніздичівської громади існує 5 шкіл: дві загальноосвітні, дві дев'ятирічки та одна початкова школа. Одну із них, в якій здобували освіту лише три учні, ліквідували, натомість приєднали до іншої.
Відтак тепер навчальні заклади, крім початкової школи, у громаді планують об'єднати в одну єдину опорну школу, яку якраз будують у Гніздичеві.
Саму школу почали зводити ще в 1989 році, проте через розвал Радянського Союзу та брак коштів роботи так і не завершили. Площа споруди – 6880 м. кв. Школа розрахована на 654 учні, натомість зараз у громаді навчається вже 708 дітей.
Загалом на будівництво школи Гніздичівська громада виділила 6 мільйонів гривень: 500 тисяч – із власного бюджету, ще стільки ж отримала від обласного фонду економічного розвитку.
А найбільшу суму, 5 мільйонів гривень, громада виграла в конкурсі мікропроектів Державного фонду регіонального розвитку.
Інвестиційна привабливість громади
Гніздичівська громада розташована за 70 км від Львова, через її територію проходить залізничне сполучення. Саме це, на думку Івана Оліяра, є однією з переваг громади для залучення інвесторів.
Спеціально для цього в громаді створили інвестиційний паспорт, до якого увійшли 6 потенційно привабливих об'єктів. А одним із них вже зацікавились кілька бізнесменів.
"До власника заводу газової апаратури, що розташований у Гніздичеві, звертались клієнти із пропозиціями викупити установу. Саме приміщення ніколи не використовували, оскільки збудували його перед розпадом Радянського Союзу, тож воно дотепер пустує. На сьогодні там є електрика, прокладена каналізація, залишилось підвести тільки воду", – веде далі Іван Оліяр.
За його словами, виробничі площі колишнього заводу складають 10 тисяч кв. м. Серед підприємців, які зацікавились даним об'єктом, були виробники меблів, вікон та дверей.
Як зазначає громадський діяч, експерт із децентралізації Роман Брезіцький, фінансові ресурси у громади Львівщини можна залучати і через культурні заходи.
"Реалізовуючи різні фестивалі та інші культурні заходи, можна привернути увагу не лише громадськості, а й влади та бізнесових кіл. І згодом ця увага та інтерес конвертується у реальні дії на місці: ремонти доріг, дошкільних закладів, встановлення спортмайданчиків, заміна вікон у школах", – розповідає Роман Брезіцький.
Р. Брезіцький: "Саме завдяки фестивалю "Зашків", який щороку відбувається на Жовківщині, місцеві села отримали понад 10 мільйонів гривень на покращення інфраструктурного клімату".
За словами Брезіцького, налагодити співпрацю з інвесторами та бізнесовими колами вдасться лише за допомогою активних мешканців, які є каталізатором змін у будь-якій громаді.
Також на території Гніздичівської громади планують відкрити підприємство із переробки зерна. Тут, у будівлі колишнього спиртзаводу, інвестори хочуть обладнати зерносховище загальною місткістю у 14 тонн.
"Ще ми хочемо відкрити швейне виробництво. Для цього навіть не довелося довго приміщення шукати. Його власник зауважив, що визначить символічну орендну плату, аби лиш підприємець утворював нові робочі місця. Також маємо ще кілька колишніх колгоспів, що збереглися у хорошому стані. Але ми розуміємо, що залучення інвесторів – справа поступова і досить довготривала. Головне, що зараз ми задали гарний старт. І працюючи у такому ж дусі, неодмінно рухатимемось уперед", – підкреслює Іван Оліяр.
Тож побачивши успіхи Гніздичева, громада сусідньої Облазницької сільської ради захотіла до нього приєднатися. Втім наразі, каже Іван Оліяр, сам механізм приєднання є недосконалий.
Закон України "Про добровільне об’єднання громад" передбачає процедуру приєднання сільрад до вже існуючої громади.
І основним гравцем тут виступає облдержадміністрація, яка відповідає за підготовку перспективного плану об’єднання територіальних громад.
Перспективний план – це, фактично, новий адміністративно-територіальний устрій області. Львівщину спочатку поділили на 160 громад, в Києві затвердили 78. Відтак зараз в області триває коригування перспективного плану, тож ті території, які ще не затвердили, чекають на розприділення.
"Львівська облдержадміністрація може затвердити приєднання Облазницької сільської ради до Гніздичева, проте цей процес може бути довготривалим. Великих законодавчих перепон як таких тут немає, оскільки ця сільрада розташована у Жидачівському районі. Проблеми з приєднанням виникають тоді, коли громада, що хоче вступити в об’єднання, належить до іншого району. І тоді потрібно змінювати межі самого району, а це робиться виключно на рівні Верховної Ради", – додає Степан Рудницький.
У Жидачівському районі вже існує дві громади: Новострілищанська, Гніздичівська, а з січня свою діяльність розпочне і Ходорівська.
Згідно з перспективним планом, в районі планують утворити ще дві громади.
Тож поки місцеві жителі думають, чи вступати їм до об'єднаних громад, Іван Оліяр радіє першим плодам децентралізації та не вірить, що навести лад та ефективно вести господарство у селах Львівщини сьогодні можна без об'єднання у територіальні громади.
"Перш за все, потрібно повірити у цю справу і впевнено робити перші кроки. Так, спочатку ми теж далеко не все знали, далеко не все розуміли. Але поступово всього навчились, бо якщо сидіти на одному місці, ніяких змін не буде. Ніхто не зробить порядок у твоєму селі чи містечку замість тебе. Тому хто, як не ти, повинен це розпочати?", – підсумовує, усміхаючись, голова Гніздичівської об'єднаної громади.
