Не варто переконувати наших читачів в тому, що боротьба з корупцією повинна мати системний характер.
Тобто на рівні законодавства та дій з боку держави необхідно створювати запобіжні заходи, що унеможливлюють будь-які прояви корупції. Варіанти разом з експертами ГО "Центр місцевого розвитку" розмірковують над запитанням – чому не вдається подолати корупцію в сфері земельних відносин і незаконного будівництва?
Якщо до цієї проблеми підходити системно, то зрозуміло, що аферисти, перед усім, користуються недосконалістю законодавства і пасивністю влади у вирішенні проблеми забезпеченні територій та громад актуальною містобудівною документацією, перед усім – генеральними планами. І саме це створює можливість уникати відповідальності за скоєні злочини.
I. Що таке містобудівна документація та її значення у запобіганні фактам корупції
Містобудівна документація – це затверджені текстові та графічні матеріали, якими регулюється планування, забудова та інше використання територій. Містобудівна документація – це закон для населеного пункту, ніхто не має права зазіхати на територію, яка запланована і затверджена відповідними документами.
Головним містобудівним документом є Генеральний план розвитку населеного пункту, який детально визначає стратегію його розвитку. Генплан описує перспективи життєдіяльності міста, виходячи з розвитку демографічної ситуації, перспектив розвитку промисловості тощо. Він містить всі містобудівні елементи: зелені зони, транспортні шляхи, відпочинкові зони, комунальну сферу, житлові мікрорайони і їхню інфраструктуру.
Цей документ значно спрощує роботу влади, проте, встановлює і певні рамки у таких сферах, як, наприклад, продаж земельних ділянок та будівництво.
На базі Генплану розробляється інша містобудівна документація: детальні плани територій та проекти їхньої забудови. На останніх вже зазначається прибудинкова територія, парки, місця забудови конкретних будинків та інших споруд.
Розробка або оновлення Генплану – довготривалий і складний процес, який потребує значних капіталовкладень. Але уникнути його не можливо. Бо в багатьох населених пунктах досі діють генплани, які розроблялися ще в 60-70-х роках минулого століття в умовах радянської економіки і соціальної інфраструктури. Сьогодні ж підходи до розвитку територій кардинально змінились.
Старі, але все ще чинні, генплани давно втратили актуальність, навіть коригувати такий план важко. Визначені в них об'єкти в більшості втратили своє пряме функціональне призначення. Наприклад, будівлі колгоспної ферми вже давно пустують і руйнуються, але для того, щоб щось з цим зробити, відповідно до закону, треба змінити призначення земельної ділянки, тобто внести зміни в генплан.
Застаріли генплани не передбачають площ під приватну забудову та інвестиційні об'єкти як на селі, так і в місті. Отож їхня відсутність вже є передумовою для забудовників вдаватись до незаконних дій, щоб добитись виділення землі під житлове будівництво. Теперішні генплани також не враховують наданих державою гарантій вирішення земельних та житлових питань учасникам бойових дій, як приймали участь в АТО на території Донецької та Луганської областей.
"Розвиток будівництва, вирішення земельних питань блокується в тих громадах, які не оновили основні генплани. Останнім часом ті ж учасники бойових дій у відповідь на запит про отримання земельної ділянки для потреб житлового будівництва отримують відповідь: відмовлено, оскільки у вашому населеному пункті немає вільних земельних ділянок, а позитивне вирішення вашого питання було розглянуто після затвердження нового генерального плану", – коментує ситуацію експерт Центру місцевого розвитку Степан Рудницький.
на фото: Степан Рудницький
Доказом на користь того, що проблема оновлення містобудівної документації актуальна не лише для Львівщині, але й для всієї України, є те, що Верховна Рада відтермінувала набрання чинності важливих положень статті 24 діючого Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Серед іншого, досі не вступила в дію заборона на передачу (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб за умови відсутності плану зонування або детального плану території. Також відтермінували заборону зміни цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території.
"Відсутність містобудівної документації гальмує розвиток громад і території. Це показала хоча б підготовка Львівщини до Євро-2012. Саме через невідповідність містобудівної документації довелось відмовитись від ідеї побудувати аеропорт в Городку або в Стрию. Це також створює передумови для корупції. Достатньо згадати останні скандали, пов'язані з масовим незаконним житловим будівництвом в багатьох українських містах. Все це створює зайву соціальну напругу в суспільстві, тому влада і місцеве самоврядування не можуть нехтувати цією проблемою", – вважає Степан Рудницький.
II. Львівщина
У Львівській області на кінець 2015 року 1358 із 1928 населених пунктів або 69,6 % було забезпечено містобудівною документацією. За останні 12 років (2004-2016 років), за даними Львівської ОДА, було розроблено та затверджено лише 264 генеральних плани населених пунктів або 13,6%. Нескладно порахувати, що за умови таких темпів оновлення генпланів, потрібно 84 роки для того, щоб всі населенні пункти області отримали оновлені генплани.
Тема розробки містобудівної документації не є пріоритетною в діяльності місцевих рад.
Лише 2011 року Львівська облрада ухвалила першу програму розробки містобудівної документації на 2011-2015 років. У 2016 році депутати затвердили наступну "Програму комплексного розвитку території Львівської області на 2016-2020 роки". Відповідно до неї, з обласного бюджету виділяються кошти на розроблення генпланів та іншої містобудівної документації.
Скористатися програмою можуть, перш за все, населені пункти тих районів Львівщини, де зафіксовано найменший відсоток оновлених генпланів, а саме: Радехівський, Перемишлянський, Жидачівський, громади трьох гірських районів: Сколівського, Турківського, Старосамбірського тощо. Програма передбачає солідарне фінансування виготовлення генпланів. При цьому вклад самих громад повинен становити від 30 до 60% загальної суми проекту.
У 2016 році в рамках даної програми на розробку містобудівної документації було передбачено 5,2 мільйонів гривень. Станом на сьогодні витратили 3 мільйона гривень. За даними Львівської ОДА, поміж іншого, за ці кошти ведеться робота над оновленням 85 генпланів.
"Розробка одного генплану коштує в середньому від 120 до 180 тисяч гривень. Цей процес може тривати декілька років. Очевидно, що 5 мільйонів гривень в рік на реалізацію даної програми, які зараз виділяються облрадою, – це недостатньо. Можна порахувати, що для оновлення генпланів решта 1579 населених пунктів Львівщини потрібно близько 158 мільйонів гривень. Тобто за умови солідарного фінансування облрада повинна буде виділити ще приблизно 78 мільйонів гривень на розробку генпланів. Якщо цю цифру розділити на 5 мільйонів гривень, то отримаємо 16 років. Це краще, ніж 84 роки, але все одно такі повільні терміни оновлення генпланів гальмують розвиток територій і створюють передумови для зловживань", – пояснює Степан Рудницький.
ІІІ. Чи можна виправити ситуацію і що треба робити
Експерти Центру міського розвитку вважають, що розробка (оновлення) генпланів, зокрема, та містобудівної документації, взагалі, повинна стати пріоритетом для розвитку області. На практиці це означає реальне збільшення фінансування на ці цілі вже зараз.
Не вартує очікувати, що цю вимогу будуть лобіювати самі громади чи депутати.
"Прості громадяни усвідомлюють важливість генпланів лише тоді, коли безпосередньо в своєму особистому житті стикаються з проблемою отримання землі чи будівництва. Депутати ж пасивно до цього ставляться, адже це не є те, що вони конкретно можуть показати виборцю і відзвітуватись як за свої реальні успіхи. Ініціатива в цьому питанні повинна виходити від влади, місцевого самоврядування і експертного середовища, якщо ми справді зацікавлені в розвитку територій і в тому, щоб здолати корупцію на місцях", – переконаний Степан Рудницький.
Експерт зазначає, що в умовах перевиконання планів надходжень в міські бюджети на сотні мільйони гривень, можна і необхідно збільшити виділення коштів на розробку містобудівної документації.
"Сьогодні сумарне перевиконання міських бюджетів становить 1,5 мільярдів гривень (з них 850 тис. - це загальні кошти на обласні програми плюс 750 тис. грн. перевиконання місцевих (сільських, міських) бюджетів за 9 місяців цього року). Отож гроші є. Львівщина також забезпечена фаховими організаціями, які можуть в стислі терміни це робити, потрібна лише воля і свідома позиція керівників місцевих рад для того, щоб розробка містобудівної документації стала пріоритетом, без якого не можна стратегічно говорити про розвиток", – вважає Рудницький.
на фото: Олесандр Софій
"Без актуальної містобудівної документації важко проводити децентрацію і добиватися економічної спроможності громад, тому важливо концентрувати гроші на виготовлення генпланів. Це правильний шлях. І ми постійно на цьому акцентуємо увагу представників об’єднаних територіальних громад. Я також поділяю думку своїх колег, що важливо саме сьогодні приділити увагу вирішенню цієї проблеми, коли місцеві бюджети мають реальні показники перевиконань в частині надходжень. Безперечно, що оновлення генпланів виступає суттєвим запобіжником для зловживань, якщо ми реально хочемо бачити результати системної боротьби з корупцією" – Олександр Софій (Європейський діалог).
фото: Фб ГО "Центра місцевого розвитку" та Степана Рудницького