Олександр Залєвський: За добу ми плануємо переробляти до 100 т відходів

Варіанти розмовляють із директором ТзОВ "Захід ресурс плюс" Олександром Залєвським про сміттєсортувальну лінію на Сільмаші (Рясне) та сміттєву кризу у Львові.

Хто запросив ТзОВ "Захід ресурс плюс" до Львова чи це була Ваша ініціатива?

Це була ініціатива нашої команди, яка вже понад 12 років працює на ринку поводження з відходами в різних містах України.

Реформи, які розпочались в 2014 році, стали для нас позитивним сигналом. У 2015 році Україна перейшла на стандарти ЄС у сфері поводження з відходами тваринного походження, от-от з'явиться проект Стратегії поводження з твердими побутовими відходами (ТПВ) і новий закон "Про відходи".

Ці документи приведуть українське законодавство у відповідність до європейського в питанні поводження та утилізації ТПВ.

Наша команда ще тоді приступила до розробки реальних стратегій та технологічних рішень, які відповідають європейським стандартам. Спеціальна пропозиція розроблялась нами і для Львова.

Трагедія на Грибовицькому сміттєзвалищі влітку 2016 року змусила нас дещо відкоригувати свої плани, так би мовити, прискоритись та виявити ініціативу.

Тобто ідея розташувати сміттєсортувальну лінію на Сільмаші не є спонтанною?

Саме так. Наші експерти досліджували ситуацію з утилізацією сміття у Львові протягом певного періоду. Вони дійшли до висновку, що процеси поводження з відходами у місті потребують модернізації.

Наприклад, в програмних документах задекларовано, що у Львові  налагоджено роздільний збір сміття, хоч насправді, поставити бачки для скла і пет-пляшки це радше імітація процесу, ніж системне сортування.

Сучасна технологія роздільного збору та сортування сміття полягає передусім в його розділенні на органіку та неорганіку, а не у виокремленні скла та пет-пляшки, як це робиться у Львові.

Адже і скло, і пет-пляшку згодом також потрібно додатково сортувати. І, якщо дослухатися до думки нашого міністра екології Остапа Семерака, то сортування сміття повинно відбуватись на спеціальних майданчиках.

Керуючись цією тезою, наші експерти запропонували для Львова впровадити схему системи двобачкового роздільного збору сміття, з подальшим його сортуванням на органіку та неорганіку, що дозволить зменшити приблизно до 50 відсотків об'єм відходів, що підлягають захороненню.

Вони також дослідили різні варіанти розташування сміттєсортувальної лінії і з'ясували, що оптимальним місцем для  цього у Львові є промзона Сільмашу на Рясному.

Вона знаходиться поблизу окружної дороги, має під'їзди для великогабаритного транспорту і є достатньо віддаленою від житлових масивів. Тобто відповідає всім вимогам законодавства та екологічної безпеки.

Цей варіант ми й поклали в основу пропозиції для Львова, яку ми озвучили у липні.  

Комісія, яка займалась пошуком виходу з надзвичайної ситуації, що склалася після трагедії в Грибовичах, надала нам дозвіл на облаштування сміттєперевантажувального пункту на Сільмаші.

Сміттєсортувальна лінія є елементом облаштування такого пункту. Наша команда мала можливість швидко зорганізувати сміттєсортувальну лінію, мала відповідний досвід з її запуску та експлуатації.

Львівські журналісти досить швидко встановили зв'язок ТзОВ "Захід Ресурс Плюс" з особами та фірмами, які мають за собою шлейф невдач і не зовсім прозорих бізнес-справ. Як Ви це прокоментуєте?

Є декілька моментів, на які б я попросив звернути увагу журналістів.

Перше, як я вже пояснив, наша команда змушена була діяти відповідно до ситуації, тобто швидко, але при цьому дотримуючись всіх вимог законодавства.

Сьогодні вже ухвалили рішення про те, що на заході України ми будемо виступати як окремий структурний підрозділ під брендом "ГрінКо". Відповідно, ТОВ "Захід Ресурс Плюс" трансформується в компанію "ГрінКо Захід".

Друге, знову наголошу на тому, що наша команда понад 12 років займається бізнесом у сфері поводження з відходами. Так от, можливо це стане відкриттям для журналістів, але в Україні всі ці роки не було відповідної законодавчої бази для таких процесів, як сортування та захоронення відходів.

У багатьох випадках доводилось працювати на власний страх і ризик, вдаючись до різних "обхідних" маневрів, а це не такий вже злочин.

Саме через це нам довелося зупинити роботу сміттєсортувального заводу в Києві, згорнути багато інших перспективних проектів, які просто випередили час. Так, можна назвати це невдачами.

Але, з іншого боку, це той реальний досвід, який сьогодні стоїть за нашою командою, досвід, здобутий в непростих українських реаліях.

Можемо також поглянути на наші позитивні моменти. А це наш реальний багаторічний досвід роботи з вивозу сміття в таким містах, як Київ та Дніпро. Там ми працюємо під брендом "Еко-Комплекс".

Сміттєсортувальна установка, яку "ГрінКо Захід" пропонує для Львова, не є новою. Чи не застаріла вона вже морально?

Ні, адже за цей час нічого принципово нового в технології сортування ТПВ не винайшли. Ця лінія раніше не використовувалась. За добу ми плануємо переробляти до 100 т відходів.  

Анонсувалося, що лінію змонтують до листопада, проте на дворі вже січень, до того ж на початку цього місяця міський голова Львова Андрій Садовий під тиском громадськості підписав ухвалу про заборону будь-якої діяльності щодо переробки сміття на території Сільмашу. Якою є Ваша реакція в цій ситуації?

Ситуація складна, насправді, але не безнадійна.

Невдоволення частини населення ми передбачали: завжди є ті, хто сумніваються, хто недовіряє або традиційно завжди проти будь-чого.

Однак в даному випадку парадокс полягає в тому, що люди виступають за ті ж самі ідеї, які ми втілюємо в життя своєю працею. Ми з ними не опоненти, а союзники.

Громада усвідомлює потребу сучасної технології поводження з твердими побутовими відходами, а також те, що роздільний збір та сортування сміття – це перший крок в цьому напрямку. І це дає нам шанс та надію на порозуміння.

Але одна сортувальна лінія нічого не вирішує і тому нашою метою є налагодження системи роздільного збору та сортування сміття, яка дозволить Львову впоратись на даному етапі з сміттєвою кризою, а в подальшому – стане основою загальноміської стратегії поводження з ТПВ.

Ми вже завершили монтаж лінії, залишилося провести пусконалагоджувальні роботи.

Також ми отримали роз'яснення ГУ Держспоживслужби у Львівській області щодо санітарних вимог до роботи сміттєсортувальної лінії, яке підтверджує, що всі наші дії відбуваються виключно в межах чинного законодавства, не несуть екологічної загрози, а отже й не суперечать рішенню Львівської міської ради, про яке Ви згадали.

Зараз ми готуємось до участі у конкурсі на вивіз сміття з п'яти районів Львова, який оголосила Львівська міськрада.

Якщо нам вдасться стати його переможцем, то ми готові в мінімальні терміни встановити нові контейнери "дзвін" для роздільного збору сміття і разом з громадськістю проводити просвітницьку роботу серед населення щодо важливості цього.  

Але громада Рясного спроможна заблокувати запуск лінії, якщо не порозумітись з нею?

Документи, які ми маємо, свідчать про те, що лінія не становить екологічної загрози. Як тільки лінія буде готова до роботи, то ми запросимо всіх охочих відвідати і особисто протестувати роботу лінії.

Ми розповімо про всі деталі логістичного ланцюжка, тобто якими шляхами сміття буде підвозитись, як і куди будуть вивозитись органічні відходи, що буде далі з неорганічними відходами, покажемо всі документи.

Ми розуміємо, що відкритість та прозорість в цих питаннях є єдиною запорукою порозуміння з громадою.

Наші фахівці зараз опрацьовують інформацію щодо соціальних та інфраструктурних проблем громади Рясного.

Як соціально-відповідальний бізнес, який прийшов надовго, ми не будемо стояти осторонь проблем громади, а запропонуємо їй свою партнерську допомогу у реалізації певних проектів.

Скільки працівників будуть обслуговувати роботу лінії та які в них будуть зарплати?

Ми зараз проводимо набір працівників різних спеціальностей, зокрема, й робітників виробничих професій, до 20 осіб. Зарплати: від 5 до 10 тисяч гривень.

Як вплине на розмір тарифу впровадження додаткової послуги сортування сміття?

Не можу зараз надати конкретну відповідь на це запитання, так як розмір тарифу встановлює міська влада. Зараз над цим триває робота.

Але громада Львова повинна зрозуміти, що технології переробки та утилізації сміття не можуть бути безкоштовними і чинний сьогодні у місті тариф, а це приблизно 12 гривень з людини на місяць, реально не покриває технологічних  затрат на його переробку й утилізацію.

Поруч з сміттєсортувальною лінією ГрінКо, в сусідньому ангарі монтується сміттєпресувальна лінія ГрінЕри. Чи означає це що Ваші компанії працюють разом?

Насправді, для нас це також було несподіванкою, яка втім лише підтвердила правильність висновків наших експертів про те, що територія Сільмашу є найбільш оптимальною для облаштування майданчику для поводження з ТПВ поблизу Львова.

Ми не працюємо разом, це два окремих проекти, дві принципово різні технології поводження з відходами.

Погоджуюсь з заявами представників міськради, що технологія пресування сміття може використовуватись лише в екстремальних ситуаціях, адже вона не є фрагментом його переробки. Після пресування відходи в повному обсягу відправляються на захоронення.

Чи було у стратегічних планах "ГрінКо Захід" спорудження сміттєпереробного комплексу на Сільмаші, тобто не лише сортувальної лінії, але й заводу з глибинної переробки сміття та облаштування полігону?

Наші дії сьогодні є радше реакцією на конкретну проблему, яка є у Львові. У такому варіанті ми не плануємо будівництво сміттєпереробного комплексу, і у жодному випадку – не плануємо облаштовувати полігон на Сільмаші.

Ми підтримуємо вимогу громади щодо того, що такі серйозні проекти повинні мати загальну стратегію і впроваджуватись в партнерстві з нею та владою, а отже чекаємо на затвердження Львівською міськрадою Стратегії поводження з ТПВ. Однак для її реалізації потрібно буде два-три, а можливо, й більше років.  

Натомість вже сьогодні щодня населення Львова продукує 600 т відходів у добу. Тому є реальна потреба не в одній, а в декількох сортувальних лініях такої потужності, як на Сільмаші, щоб зменшити кількість відходів, що підлягають захороненню.

Чому львів'яни мали би повірити Вам?  

Бо ми поки що єдині, хто запропонував львів'янам реальну технологію, а не міфічні проекти за десятки мільйонів євро.

Ми ні в кого не просимо кредитів, субвенцій, не видаємо себе за благодійників. Ми готові визнавати свої помилки, але наш досвід говорить сам за себе.

Особисто я вже декілька місяців тому переїхав до Львова. Тепер й для мене це місто стало рідним, і тому я вже дивлюсь на цю проблему не просто як менеджер, але й як член громади.