Український соул # 7

Варіанти продовжують треклист забутих, несподіваних та грувистих треків української естради.

Варіанти знову кайфують від української естради 60-80-х років минулого століття, яка вже давно потребує негайної каталогізації та аналізу. І так, не завжди поміж цього треклисту буде соул, фанк чи диско.

Психоделічний соул ВІА Кобза на альбомі 1978 року, де українська ідилія еволюціонує у пролетарську радість, пролетарська радість еволюціонує у психоделічні екзальтації, а психоделічні екзальтації еволюціонують українську ідилію до коміксованого стану а-ля впізнавана радість саундтреку до мультфільму Ну, постривай.

Київський колектив Візерунки Шляхів з голосом Тараса Петриненка дає п'янкого, саншайного соулу дитинства на альбомі 1976 року.

Чиста радість груву від фанку київського ВІА Чарівні Гітари з альбому 1980 року. Один з топів українського соулу, який хардово робить прекрасну чіча-лялю з фолкового тексту.

Франківський колектив з EP 1979 року та їхня весняна ейфорія й шіді-ріді-дана з яких згодом проростуть усі негативні асоціації з українською естрадою.

Соульна романтика Наталії Гури додає ще більшої легковажності тексту Максима Рильського, хоча місцями й потрапляє у засади прохідних нот Карабиця.